Замість водонапірної башти — «Голгофа»

Між архітекторами та міською владою Києва вже кілька років тривають суперечки з приводу забудови столиці, зокрема, однієї з мальовничих її частин — Володимирської гірки над Дніпром. «День» писав торік, як архітектори рішуче виступили проти реставрації на гірці старої водонапірної башти. Але існує проект реконструкції цієї історичної частини міста, розроблений «Київзеленбудом», і нещодавно на ньому знайшлося місце для відновлення панорами «Голгофа».

Понад 100 років тому влада Києва відкрила її неподалік римо-католицького костелу ім. Святого Олександра, трохи вище від сучасного Українського дому. Це був дерев’яно- кам’яний круглий павільйон, в якому розміщувалося мальовниче полотно (12,9 на 93,8 метра) із зображенням біблійної історії розп’яття Ісуса Христа на горі Голгофа. Його авторами, як і авторами багатьох вишуканих архітектурних споруд Києва, які збереглися донині, були німецькі художники К. Фрош і І. Крюгер та київський художник С. Фабіанський. Історики зазначають, що панорама витримала всі революційні події, і навіть після 1917 року її не чіпали комуністи. Але у 1934 му, коли зХаркова до Києва переїхала столиця УРСР, у Києві почалося масове знищення культових споруд. Очевидно, надійшла черга й до «Голгофи», яка користувалася всі 32 роки великою популярністю серед людей.

— Ми знову можемо так зробити, що «Голгофа», особливо на свята, стане дуже популярною серед киян та приїжджих. І хоча особливої архітектурної цінності ця споруда не представляла і не представлятиме, її суть — в художній цінності полотен і їхньому духовному значенні для людей, — зазначив головний інженер «Київзеленбуду» Анатолій Загороднюк.

За його словами, інститут «Київпроектреконструкція» запропонував відновити цю панораму, а в проект реконструкції Володимирської гірки, розробленому «Київзеленбудом», знайшлося саме для неї місце. При цьому довелося поступитися іншими ідеями.

— Фахівці врахували всі об’єкти, які в різні часи тут існували. У тому числі думали про реставрацію старої водонапірної башти, яка в поєднанні із ще двома колись забезпечувала водою увесь центр Києва. Але ми подумали, що може вийти «загущення», бо на Володимирській гірці основний акцент — на пам’ятнику Святому Володимиру та Михайлівському золотоверхому соборі. І якщо колись водонапірна башта стояла тут «вимушено» — з економічних потреб, то нині вона буде перевантажувати Володимирську гірку. «Голгофа» ж — це зовсім інше: вона не буде подавляти ні Володимира, ні перегромаджувати гірку. Тому ми зупинилися на цій ідеї, — пояснив Анатолій Загороднюк.

Як зазначають експерти, відновлення цієї панорами — це складна художня робота, яка вимагає багато коштів. Йдеться і про саму реставрацію полотна (збереглося не більше 25%), так і про детальну проектну розробку самого приміщення. До цієї роботи планується залучати не місцеві кошти, а інвестиційні.

— Це може бути патріархат Київський чи Московський, або греко-католики. Ми підемо назустріч усім, хто на це готовий витратити гроші. А може, за це захоче узятися пан Пінчук? — каже головний інжерен «Київзеленбуду».

За підрахунками фахівців, лише один проект панорами «Голгофа» може коштувати мільйон гривень. Якщо ж врахувати решту витрат — сума сягне й 20 мільйонів. Анатолій Загороднюк переконаний, що при бажанні, «якщо підтримає Спілка художників України, духовні лідери та інвестори, то «Голгофу» на Володимирській гірці можна буде відкрити вже за два роки.