ЗАПИТАННЯ «Дня»

Василь КРЕМЕНЬ , Міністр освіти та науки:

— Думаю, я б хотів бути нинішнім студентом. Тому що в такому разі тепер я був би молодим та мав би попереду багато часу, щоб зробити більше запланованого на життя.

Мені дуже подобається нинішнє студентство. Коли я порівнюю його з тим, яке було в мої роки, то зазначаю те, що сьогодні воно є більш розвинутим. Вони динамічніші, багато спілкуються з зовнішнім світом і немало знають про нього. До того ж теперішні студенти мають можливість більшою мірою використовувати техніку (насамперед комп’ютерну), про що в свій час ми могли тільки мріяти. Мені, до речі, запам’ятався наш перший університетський комп’ютер (створення ЕОМ щойно почало набирати сили в країні) — машина, можливості якої були дуже обмежені, але яка займала як мінімум половину лекційного залу!

Заради справедливості потрібно зазначити, що в матеріальному плані моєму поколінню студентів жилось набагато легше, не зрівняти й «можливості» тодішньої й теперішньої стипендій. Але в тій кількості труднощів, які «звалились» на плечі нинішнього студентства, є й позитивна риса. Матеріальна незахищеність, як це не парадоксально звучить, виступає мотивацією до праці. Завдяки цьому студенти раніше позбавляються інфантильності та стають пристосованими до сьогоднішнього життя. А це означає, що й конкурентноспроможність їх також зростає. Однак, незважаючи на цей позитив, необхідно проявляти особливу турботу про студентів молодших курсів. Бо якщо вони розгубляться, не відчувши підтримки, їм буде дуже важко в майбутньому включитись у «боротьбу за виживання».

Іван КОРОБКО , проректор Національного технічного університету КПІ:

— Я все віддав би за те, щоб знову стати студентом. Бо ці роки життя для кожної людини є найпрекраснішими і найнеповторнішими. На жаль, розуміння цього зазвичай приходить вже тоді, коли з головою поринаєш в «побутовість» життя.

Теперішнім студентам, звичайно, дуже важко. Але сьогоднішні умови примушують більш свідомо підходити до вибору спеціальності та до рівня підготовки, бо від цього залежить майбутній успіх чи невдача. Тобто сьогоднішня молодь навчилась вчитися — не обмежуватись отриманими за інститутську «п’ятирічку» базисними знаннями, а розвиватися й надалі. Цього від них вимагають сучасні умови генезису інформаційного суспільства. І, на щастя, можливості в нинішнього студентства є — це й бурхливий розвиток і пов’язана з цим більша доступність новітньої техніки, і дозвіл опановувати різні спеціальності водночас (наприклад, навчатися технічним наукам і паралельно закінчувати гуманітарний вуз) — в наш час такого, на превеликий жаль, не було.

Взагалі, думаю, держава має нарешті звернути увагу на молодь, поліпшити матеріальне становище студентів, бо це найбільш демократичний і енергічний прошарок населення. По тому, як вона зараз поводиться, які має переконання, можна прогнозувати майбутнє суспільства.

ДО РЕЧІ

День студента цього року ознаменується цілим рядом подій. У столиці 40 кращих студентів вищих учбових закладів 1-4 рівнів акредитації будуть нагороджені преміями у розмірі 45 неоподатковуваних мінімумів, повідомляє УНІАН. Таке розпорядження мерії було дане з метою матеріальної підтримки студентів столичних вузів, які успішно навчаються, проводять наукові дослідження, науково-технічні розробки і вже досягли значних результатів. У той же час свято студентам влаштовують і молодіжні організації. Наприклад, Українська соціал-демократична молодіжна ліга (УСДМЛ) проводить ряд заходів у 25 регіонах України, у яких повинно взяти участь 70 тисяч чоловік молоді. Першими відсвяткували день студента у Львові (15 листопада), а завершиться студентське свято в Миколаєві — 25 листопада. Крім спортивно-оздоровчих і культурно-масових заходів у рамках святкування пропонується Всеукраїнське опитування: «Яке студентство XXI століття». Респондентам доведеться визначитися у тому, що для них важливіше, велика стипендія чи кредит на навчання, сім’я чи кар’єра. Дані, отримані внаслідок опитування, за словами, лідера УСДМЛ Вадима Костюченка, дозволять «написати соціальний портрет сучасного студентства».