Збирати врожай виходить Тепер вчаться продавати
Утім, керівництво області, як заявив на нараді заступник глави облдержадміністрації Микола Волосянко, непокоїть та обставина, що зерно, особливо нинішнього року, сільськогосподарські виробники для того, щоб розрахуватися з кредиторами, вимушені були продавати у серпні фактично за півціни — замість 550 гривень за тонну пшениці III класу вони отримували 350-380. Уже зараз з області вивезено 1,5 млн. тонн зерна, і дніпропетровський губернатор Микола Швець вирішив підписати розпорядження про регулювання цього процесу, щоб до весни, за його словами, «не довелося закуповувати хліб у Казахстані».
Вихід влада Дніпропетровщини вбачає в тому, щоб створити в області торговий дім, здатний скуповувати зерно після врожаю і продавати його лише після того, як ціни піднімуться до прийнятного рівня. Для цього вже наступного року в районах області буде створено оптові склади та ринки, а на місцях — в сільській глибинці — зерно почнуть скуповувати заготівельні пункти. Торговий дім, за словами заступника губернатора М. Волосянка, належатиме до обласної комунальної власності. Він же, очевидно, регулюватиме продаж зерна великим зарубіжним компаніям — постачальникам добрив або засобів захисту рослин.
Цю ідею створення обласного торгового дому підтримали на нараді ряд великих виробників сільськогосподарської продукції, оскільки без розвитку експорту зерна і валютної виручки, за їхніми словами, «місцеві аграрії будуть вимушені постійно плентатися у хвості у зарубіжних компаній». Один iз виступаючих, глава фірми «Олімпекс — Агро» Сергій Сек, який назвав створення торгового дому «слушною думкою», запропонував мати справу при продажу зерна не з транснаціональними компаніями-посередниками, а виходити на співпрацю з великими фірмами-споживачами зерна в європейських країнах, наприклад в Італії, Іспанії та Франції. «Якщо область, — сказав С. Сек, — зуміє замкнути ланцюжок, то ми вже незабаром посядемо перше місце в експорті зерна». Проте, С. Сек, як один з найзаможнiших аграріїв області, звернув увагу влади на те, що вже у 2004 році закінчується дія закону, що надає сільськогосподарським підприємствам можливість працювати «на єдиному податку». «Треба зберегти спрощене оподаткування, — заявив він, — оскільки в області ще не закінчено аграрну реформу і розпаювання землі та майна». На його думку, аграрії України ще не готові працювати в умовах загальної системи оподаткування.
Цікаво, що провідні аграрії Дніпропетровщини, незважаючи на несприятливі умови нинішньої морозної і безсніжної зими — на полях уже вимерзло 15-20 відсотків озимих — вважають, що і наступного року область збереже свої позиції у рослинництві, а років через п’ять їй під силу буде збирати вже не три млн. тонн зернових, а всі п’ять.
