«Зеніт» узяв рекордну вагу
Минулого вівторка близько 17-ї години за київським часом iз плавучої платформи в Тихому океані здійснено десятий за рахунком вдалий пуск українського ракетоносія «Зеніт-3 SL» за міжнародною космічною програмою «Морський старт». Як повідомляється в прес-релізі Центру інформаційних зв’язків державного конструкторського бюро «Південне» (Дніпропетровськ), на борту ракетоносія перебував супутник «Турайя-2», виготовлений американською корпорацією «Боїнг» на замовлення однієї з телекомунікаційних компаній Об’єднаних арабських еміратів. Внаслідок запуску космічний апарат «iз високою точністю» було виведено на задану орбіту, і він розпочав роботу за власною програмою. Супутник, повідомляється далі, дозволить компанії-замовникові забезпечувати різні види зв’язку між 100 країнами Близького Сходу, Європи, Північної і Центральної Африки, а також Південної та Центральної Азії, покриваючи тим самим близько третини земної кулі.
«Турайя-2» став уже другим космічним апаратом, запущеним консорціумом «Морський старт» на замовлення компанії з ОАЕ — його попередник «Турайя-1» був доставлений «Зенітом» на навколоземну орбіту в жовтні 2000 року. Новий супутник, окрім усього іншого, відрізняється своєю рекордною вагою — 5 117 кг. Він став найважчим космічним апаратом, який український ракетоносій підняв у космос за чотири з гаком роки реалізації міжнародної програми «Морський старт». Проте дніпропетровські ракетники запевняють, що й це не межа, оскільки протягом останнього року їм вдалося «наростити» вантажопідйомність «Зеніту-3 SL» з 5 до 6,15 тонн.
Варто зазначити, що міжнародний консорціум «Морський старт», у якому беруть участь американська корпорація «Боїнг», російська РКК «Енергія», норвезька компанія «Кварнер» і український «Південмаш» із ДКБ «Південне», за офіційними повідомленнями, має 16 гарантованих замовлень на комерційні запуски супутників. Однак минулого року замість 5 запланованих запусків відбувся лише один, а нинішній пуск здійснено майже з річним інтервалом. Причини такої «заминки» дніпропетровські ракетники коментують неохоче, посилаючись на комерційну таємницю та інтереси партнерів. I при цьому вони незмінно зазначають, що до української сторони істотних претензій немає, і вона, у свою чергу, зацікавлена в максимальній кількості пусків. Участь у «Морському старті» дніпропетровські конструктори вважають чи не найбільшим успіхом, оскільки саме зовнішньоекономічна діяльність дає їм 70— 80% фінансових надходжень, а також можливість залишатися «на плаву».
