Зернотрейдери пішли в наступ

Уряд та продавці українського зерна на світовому ринку дійшли порозуміння в питанні розподілу експортних квот. Принаймні на такі роздуми наштовхують результати зустрічі найбільших зернотрейдрів та головних міжнародних фінансових партнерів країни з Міністром аграрної політики та продовольства України (Мінагропром) Миколою Присяжнюком. Фіналом діалогу цієї зустрічі стало підписання Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), Українською зерновою асоціацією (УЗА), Українською аграрною асоціацією, Інститутом розвитку аграрних ринків та Мінагропромом меморандуму про спільні дії на ринку зерна, який повинен забезпечити прозору, довгострокову та прогнозовану зернову політику на внутрішньому ринку.

Невдоволення діями уряду серед багатьох іноземних зернотрейдерних компаній почало наростати через непрозору, на їх думку, процедуру розподілу експортних квот. Через те, що Мінагропром не видало вчасно документи, які підтверджували наявність у цих компаній запасів зерна, вони не змогли подати заявку на розподіл експортних квот у листопаді 2010, а потім на початку січня 2011 року.

Як розповів після підписання меморандуму президент УЗА Володимир Клименко, урядова позиція в питанні розподілу квот почала змінюватися після того, як в ситуацію втрутився ЄБРР. За його словами, в Україні банк кредитує міжнародних зернотрейдерів. Після неотримання цими компаніями доступу до квот почалися проблеми з поверненням взятих кредитів.

У довірчій розмові з «Днем» один високопоставлений працівник ЄБРР підтвердив, що з банку уряду радили вирішити питання прозорого розподілу квот. Неврегулювання цього питання, за словами співрозмовника видання, може вплинути на подальші обсяги кредитування агросектору країни.

Прислухатися до порад одного з найбільших міжнародних кредиторів країни уряд, напевно, змусило, й те, що зараз ЄБРР розробляє нову стратегію співпраці з Україною. Протягом останніх років ЄБРР інвестував у сільськогосподарський сектор України понад 100 мільйонів євро. «Ми легко могли б подвоїти цю суму, якби бачили розвиток прозорості, якби була готовність і умови, необхідні для приватного сектору», — пояснив директор департаменту агробізнесу ЄБРР Жіль Меттеталь.

Вислухавши всі аргументи на зустрічі, Микола Присяжнюк запевнив, що міжнародні компанії, які раніше не отримали квоти на експорт зерна, можуть розраховувати на них у майбутньому. При цьому міністр не уточнив, чи буде третій розподіл квот.

Натомість міжнародні фінансові організації та зернотрейдери в рамках меморандуму пообіцяли інвестувати в виробництво, переробку та торгівлю зерновими. Так, про готовність кредитувати зернотрейдерів, щоб ті, в свою чергу, кредитували виробників зерна, заявив у коментарі «Дню» директор департаменту агробізнесу ЄБРР.

Натомість президент Української зернової асоціації повідомив виданню, що зернотрейдери не будуть кредитувати виробників сільськогосподарської продукції без гарантії відміни квот на експорт кукурудзи та зернових. «Відкриваємо експорт кукурудзи — кредитуємо. Скасовуємо квоти на зерно — кредитуємо. Але, якщо ситуація буде тривати, як зараз — то ні», — заявив він. На думку Климента, без загрози продовольчій безпеці країни сьогодні можна відкрити експорт кукурудзи, а щодо пшениці ще треба говорити.

Нагадаємо, що сьогодні в Україні загальний розмір експортних зернових квот збільшений на 1,5 мільйона тонн — до 4,2 мільйона тонн: квота на експорт кукурудзи збільшена з 2 мільйонів тонн до 3 мільйонів тонн, пшениці — з 0,5 мільйона тонн до 1 мільйона тонн. Загалом, за оцінками Присяжнюка, Україна протягом 2011 маркетингового року продасть на зовнішні ринки не менше 13 мільйонів тонн зернових.

Тож діалог відбувся, але якими будуть наслідки? На думку президента асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекса Ліссітси, компроміс уряду та продавців — це добре. Але погано, на думку Ліссітси, що до дискусії не залучили виробників та фермерів. «Зараз починається посівна компанія і все залежатиме не від писання меморандуму, а від того, що реально посіють виробники: кукурудзу, яру пшеницю чи цукровий буряк і соняшник», — розповідає він. За словами експерта, ціни на пальне та міндобриво вже зросли на 20—30%, а вартість тонни зернових лишається незмінною. Тому у виробників зернових прибутки зменшуються, і виникає питання, що ж посіяти в 2011 році, щоб отримати прибутки. На думку Ліссітси, якщо фермери посіють більшість буряку та соняшнику, тоді будуть проблеми з врожаєм 2011 року. В такому разі, підсумовує експерт, цілком імовірний ризик, що зернові експортні квоти автоматично будуть продовжені до кінця цього року щонайменше.