ЗМI відчувають полiтичний «попит»
В січні цього року Центром соціальних і маркетингових досліджень СОЦІС на замовлення Інформаційного центру IREX Pro-Media було проведено другу хвилю національного телефонного опитування редакторів українських газет (перша хвиля відбулася у березні 2000р.). В опитуванні взяли участь 280 респондентів iз усіх областей України. Вчора його результати оприлюднив директор центру СОЦІС Олександр Стегній.
Проведене дослідження засвідчило той факт, що кількість судових позовів проти українських газет за останні два роки не тільки не скоротилася, але й певним чином зросла (з 59% у 2000 році до 64% на початок 2002 року). Як і в першому опитуванні, в цілому серед позивачів респонденти найчастіше називали саме посадових осіб та приватні підприємства, а потім уже державні органи влади та місцевого самоврядування. Причиною для позовів найчастіше називали критичні публікації, журналістські розслідування, висвітлення поточних політичних подій та кримінальну хроніку.
Половина опитаних журналістів визнала існування випадків свідомого замовчування достовірної інформації, а серед найбільш небажаних тем для достовірного оприлюднення респонденти виокремлюють політичні події та випадки корупції. Крім того, у порівнянні з першим опитуванням значно збільшилась частота згадування свідомого замовчування випадків зловживання владою, як і кримінальних справ. 68% учасників опитування зазначили, що у випадку опублікування або тільки наміру опублікувати статтю критичного змісту у газети, де вони працюють, виникали проблеми.
На випадки насилля проти журналістів вказали респонденти з 13 областей України, а випадки погрози насиллям взагалі назвали редактори газет всієї України, окрім Полтавської, Харківської та Чернігівської областей.
У той же час — згідно з цим опитуванням СОЦІС — найбільше обмежують об’єктивність журналістів і засобів масової інформації в цілому власники ЗМІ (37%) та фінансова залежність колективів газет від них (20%).
Учасники опитування доволі неоднозначно прогнозують вплив передвиборного процесу на свободу журналістів. Якщо 41% респондентів передбачає достатньо значний вплив виборчих перегонів на свободу своїх професійних дій, то половина опитаних редакторів очікують незначний вплив або взагалі його відсутність. Фактично половина вважає, що наступні вибори до парламенту України різною мірою збільшать небезпеку фізичних розправ над журналістами, тоді як протилежної точки зору дотримується менше третини (31%).
За підсумками соціологів, порівняння першої та другої хвилі опитувань продемонструвало своєрідне протиріччя між зростанням соціальної затребуваності діяльності журналістів та погіршенням суспільних та соціально- політичних умов для покращення їхньої професійної діяльності.
