Знахідки на Замковій горі

Архітектурно-археологічні дослідження Барського замку, проведені у червні експедицією Охоронної археологічної служби України та державного історико-культурного заповідника «Меджибіж», дозволили не лише дослідити фундамент руїн на Замковій горі, але й знайти цікаві артефакти двох епох — XVII та ХІХ століття. Найбільш незвичною знахідкою стали фрагменти великого стародавнього годинника з римським циферблатом. Цілком імовірно, як припускає голова ініціативної групи з відродження Барського замку Ігор ЛОЗІНСЬКИЙ, що це був сонячний годинник, нанесений на велику кам’яну плиту. Крім того, дослідники простежили траншею під фундаментом та стовпову яму, яка відкриває завісу таємниці у технології будівництва подібних фортець. Відкриття подібних елементів трапляються в історії фортифікації досить рідко.

«Археологічні дослідження мали на меті встановити глибини залягання фундаменту фортечних стін та вивчення культурних шарів, які накопичувались під стінами оборонної споруди. Для цього було закладено чотири шурфи. Перший та четвертий — з боку міста, зі східної сторони. Другий — з південної, третій із заходу, зі сторони річки Рів, — розповідає Ігор Лозінський. — Це дозволило з’ясувати структуру фундаменту і встановити, що стіни замку знаходилися над землею. Вони були муровані на вапняно-піщаному, білому розчині. Зі східної сторони досягнули глибини 5,5 м від денної поверхні. Там фіксувався «сміттєвий шар». Навколо оборонних стін фортеці були вириті рови, які згодом, коли замок цілеспрямовано розбирали, засипали сміттям. А з середини ХІХ століття рів використовувався як міський смітник. Однак саме це сміття на сьогодні є історично цікавим.

Серед знахідок — фрагмент кулелійки у вигляді щипців, свинцева куля, скляне ядро, фрагмент скляної пляшечки зі свинцевим горлом, фрагменти кахель та керамічного посуду. Були знайдені два окремих великих фрагменти стародавнього годинника. Це кам’яна плита, на якій відтворені римські цифри. Абсолютно достовірно, що це був сонячний годинник. Не менш цікавим артефактом, що привернув увагу археологічної групи, стала сервізна ложка. На ній викарбовано французьку лілію. Також були виявлені залишки барської кераміки. Усі артефакти датуються XVII—XVIII століттям і передані у фонди міського музею».

Як писав «День» (№108-109 від 12 червня 2020 року),  проведення робіт з дослідження, збереження та реставрації Барського замку націлені на те, щоб хоча б частково відродити Барський замок. Пам’ятку архітектури звела свого часу ще польська королева Бона Сфорци. Тоді у XVІІ столітті Барський замок називали «ключем до Східного Поділля». Він став повністю мурованим, і вважався третьою за величиною (після Кам’янця і Меджибожа) фортецею Речі Посполитої. На початку 1768 року його захопили війська Російської імперії, замок почав занепадати і згодом остаточно зруйнувався.