Зимові тропіки в Києві

Активізація «прочанства» до Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка (що іменується в народі «новим»), як правило, припадає на травень — гектари квітучого бузку справді є його «візитівкою». Тим часом, взимку, вже вп’яте в одному з павільйонів саду панують тропіки — у цей час працівники науково-дослідної установи виставляють на огляд киян і гостей міста одну з кращих у Європі колекцій тропічних і субтропічних рослин.

«Ботсадівська» гордість, що нараховує 3022 зразки (в тому числі 600 видів, форм і сортів орхідей) заснована в післявоєнні роки: перші зразки колекції — азалії, що приїхали з Німеччини, збережено досі. Друга хвиля її формування припала на початок 70-х: тоді кожні 3—4 роки здійснювалися експедиції до тропічних регіонів планети — Бразилії, Південно-Східної Азії, Таїланду, В’єтнаму, Мадагаскару, Африки, на Сейшельські острови. Власне, цінність колекції якраз і полягає в тому, що дві третини екземплярів рослин взято безпосередньо з мiсць їх природного iснування. Остання на сьогоднішній день поїздка для поповнення «фондів» відбулася 2001-го року — під час експедиції до так званої Південноаннамської флористичної провінції. З в’єтнамськими вченими з Інституту тропічної біології в Хошиміні тоді було підписано меморандум про співпрацю в галузі збереження рідкісних тропічних рослин. Таким чином, окрім наукового обміну, вітчизняні вчені за тисячі кілометрів від В’єтнаму вирощуватимуть ті види орхідей, які перебувають під загрозою зникнення, і повертатимуть рідкісні види в природу.

У принципі тропічні «екзоти», могли б скласти гідну конкуренцію чи стати альтернативою нехай розкішному, але все ж більш звичному нам бузку навіть у травні. Однак через те, що багато оранжерей побудовано понад 30 років тому, а нові невідомо коли буде введено в експлуатацію, вони не можуть бути відчиненими для масового відвідування цілий рік — не дозволяє аварійний стан оранжерей і зосередження зразків на обмеженій території. Основною ж проблемою утримання примхливих мешканців тропіків є підтримка необхідного для них температурного режиму. Судячи з усього, з цим вчені наразі ще справляються — очевидно, певним чином допомагає статус колекції, указом Кабміну оголошеної Національним надбанням — однак актуальність питання (за рік «тропіки» «з’їдають» понад пiвмiльйона гривень) також не втрачає.

Але якщо виставкові азалії, камелії, пальми, кодієуми, фікуси, аспарагуси і под. почуваються, незважаючи ні на що, комфортно, то їх «побратимам» з наукової лабораторії доводиться вельми тяжко. Страждають там «зелені друзі людини» в ім’я благої мети — за науку. Поміщені до спеціального приладу «клиностату» рослини, в межах міжнародних програм НАСА і Українського науково-технічного центру, випробовують, як то воно — перебувати за умов невагомості. Судячи з побаченого, і за словами доктора біологічних наук Наталі Заїменко, рослини швидше розвиваються й, відповідно, старіють, у них порушується фосфатно-азотний обмін, багато з них страждають від нестачі вологи, хоч кожен вид поводиться по-різному. Наприклад, ті ж орхідеї — відносно непогано, однак відмовляються квітнути. Є в ботанічному саду й рослини, які вже провели в космосі близько 120 днів, і на даний момент, говорить фахівець, стан «космонавтів» явно не викликає побоювання. Практична значущість подібних дослідів є великою. Починаючи з малого: естетичної функції, яку виконують рослини на борту корабля (наявність «живого» в космосі відіграє роль своєрідного «релаксатора») і закінчуючи тим, що багато рослин можна використати як біофільтри. Вже не говорячи про гастрономічний нюанс — космонавти з останнього «Миру» мали можливість їсти в космосі свіжий салат і гірчицю.

Космос космосом, але що стосується тропічних рослин, то, оскільки останнім часом торгівля представниками тропіків вельми непогано відбувається у вітчизняних квіткарнях, питанням їх утримання зацікавився кореспондент «Дня». Резюме: використання ефектних рослин в оформленні інтер’єрів є реальним, але придатними для цього є далеко не всі види, чи воно можливе лише при наявності відповідного технічного «арсеналу». Наприклад, мініатюрним орхідеям створити необхідні умови вдома можна, з великими ж — постане проблема: в період квітування вони звикли до перепадів добової температури в 10—15 градусів, а взимку потребують плюс дванадцять тепла, коли господареві потрібно градусів на вісім вище. Проблематичність утримання багатьох видів, за словами старшого наукового працівника відділу тропічних і субтропічних рослин Людмили Буюн, полягає й у тому, що рослини ввозяться, але при цьому коштів для забезпечення необхідного догляду за ними, за великим рахунком, немає — на відміну від рослин, просто не завозять. Працівники ботанічного саду планують згодом організувати серйозну консультаційну службу для аматорів-квітникарів. Але, поки що, це лише бажана перспектива — безкоштовну консультацію можливо отримати лише в рамках якоїсь виставки, що проводиться ботанічним садом.