Дніпро знову забирає землю

Дніпро може забрати в українців землю в недалекій перспективі, адже кордон України та Білорусі проходить по його фарватеру. Поблизу селища Любеч, що розташовано в Ріпкинському районі на Чернігівщині, річка інтенсивно змінює русло. Згідно з даними моніторингу, проведеного вітчизняними науковцями, починаючи з 1971 року, середній розмив лівого берега Дніпра склав близько 110 метрів, на окремих ділянках ця цифра доходить до 150 метрів. Нагадаємо, «День» раніше писав про цю проблему (див. № 140 від 12 серпня 2009 року).

З 2009 року українська влада почала проводити роботи з берегоукріплення. На початок 2009 року внаслідок розмиву лівого берега Дніпро з’єднався з озером Симполь. Через руйнівної дії потужних потоків води перемичку між Дніпром та озером Симполь із часом взагалі розмило, що у свою чергу спричинило значне замивання озера ґрунтом, який транспортується водами ріки. Відтак, всього за кілька років глибина озера з восьми – десяти метрів зменшилася до двох – чотирьох метрів. Враховуючи це, у 2009 році на замовлення Деснянського басейнового управління водних ресурсів було розроблено робочий проект укріплення лівого берега Дніпра. Водники взялися за першу чергу будівництва кріплення.

За словами заступника начальника Деснянського басейнового управління водних ресурсів Вадима Потапенка, Дніпро змінював русло ближче до села Кукари. Саме там водники і вирішили побудувати першу чергу берегоукріплення.

«Берег укріплювали шпорами з каміння, - каже Вадим Потапенко. – Аби запобігти розмиву, з допомогою залізобетонних балок та каміння ми укріпили і міжшпорний простір. У цих роботах ми застосували комбіноване кріплення – на наступний рік після будівництва між балками посадили верби, щоб їхнє коріння також тримало берег. Знизу лежить геотекстиль. Це свого роду штучний фільтр, щоб не було промоїн і берегоукріплення не просідало, - продовжує спеціаліст. – Роботи з перекриття промоїни було виконано в повному обсягові, і загрозу відходу земель на тому етапі ми ліквідували. Загалом протяжність укріпленої берегової лінії склала 486 метрів».

За словами заступника начальника Деснянського БУВР, для подальшого проведення робіт було запроектовано другу чергу будівництва. Відповідно до проекту, довжина кріплення берега склала 641 метр, а вартість будівництва – 15,5 мільйона гривень.

«Будівництво другої черги укріплення ми розпочали у 2011 році, - уточнює Вадим Потапенко. – Встигли насипати шпори і закріпити половину міжшпорного простору. Фактична вартість виконаних робіт склала 10 мільйонів гривень. Залишок вартості у цінах 2010 року склав п’ять мільйонів гривень».

Наступного року фінансування на добудову другої черги берегоукріплення взагалі не було. Як наслідок – між шпорами вода почала вимивати пісок і знову забирати український берег. Утримує від повного руйнування берега каміння. За два роки річка забрала від двох до чотирьох метрів берега.

«Дніпро продовжує забирати нашу територію, - каже селищний голова Любеча Сергій Зарецький. – Влітку біля берега стояв старий автобус, то він опинився під водою. Наші хлопці пірнали з аквалангом і бачили його на дні Дніпра. Дякувати Богові, що каміння ніхто не розтягує. Якби не каміння, страшно навіть уявити, де було б русло Дніпра».

За словами Сергія Зарецького, потреба у добудові укріплень стоїть гостро. «Дніпро біля Любеча дуже бурхливий, - продовжує голова селища. – Якщо не закінчити розпочате, то з часом вода відріже село Кукари, ми втратимо величезну частину своєї території та заплавні озера – Симполь, Святе і Кукарське»

За словами Сергія Зарецького, частина берегової смуги вже відійшла до Білорусі, а посеред Дніпра утворився острів. Поки що він належить Україні. Чи буде він і надалі нашою територією, залежить від фінансування, яке влада повинна надати для добудови другої та третьої черг берегоукріплення.

«Проект ми маємо, але кошторис розроблено ще у 2011 році, нині ціни змінилися, тож вартість його реалізації зросте, - говорить заступник начальника Деснянського БУВР Вадим Потапенко. – На той час, щоб завершити другу чергу, потрібно було близько шести мільйонів гривень. Довжина третьої черги складає 700 метрів, орієнтовна вартість робіт – 20 мільйонів гривень».

За словами Вадима Потапенка, для їхнього управління укріплення лівого берега Дніпра в районі селища Любеч – один із першочергових об’єктів. Незважаючи на небезпеку зміни русла і, як наслідок, втрати 660 гектарів української території, об’єкт і досі не включили до загальнодержавної програми.

«Держава має важливіші для неї об’єкти – такі як Закарпаття чи Прикарпаття, а на нас не вистачає фінансування, - каже спеціаліст. – Але нам від того не легше, у нас тут своє Прикарпаття».

Проблема затоплення територій великими водними артеріями на Чернігівщині непоодинока. Так, внаслідок інтенсивного розмиву лівого берега Десни біля села Велике Устя Сосницького району на Чернігівщині утворилася реальна загроза зміни русла річки, що, в свою чергу, може призвести до підмивання опор і руйнування автомобільного мосту на автодорозі «Сосниця – Шаповалівка» та пошкодження телефонних кабелів міжміського зв’язку.

Доки держава шукає кошти, щоб врятувати українську територію від руйнівної сили річкової води, вода промиває неукріплений берег. Ще кілька років, і побудовані шпори на Дніпрі стануть кам’яними острівцями посеред річки. Відтак, усі витрачені до того кошти та зусилля у прямому розуміння підуть під воду.

Віталій НАЗАРЕНКО, "День", Чернігів, фото автора