2018-й – рік «економічних реформ»

Секретар Національної ради реформ і заступник голови Адміністрації Президента, який ще й тимчасово заміняє Бориса Ложкіна на посаді секретаря Державного інвестиційного агенства, Дмитро ШИМКІВ мав зустріч із бізнесом.

Ініціатива поговорити про найбільш кричущі проблеми українського підприємництва належить Європейській бізнес-асоціації. Місце зустрічі — столичний офіс ЄБА. Час — десята ранку вівторка непарламентського тижня. Учасники — представники бізнесу та журналісти.

Як заявив Шимків, 2018 рік в Україні більшою мірою буде присвячено економічним реформам. Однією з них є запровадження податку на виведений капітал.

Після конфузу два тижні тому, під час заходу, організованого Українською спілкою підприємців, коли Шимків вручив Петрові Порошенку теку з законопроектом про запровадження податку на виведений каптіал, і той його не підписав, пославшись на те, що ініціатива ще потребує обговорення з бізнесом, — учорашня зустріч виглядала як «реабілітація». Шимків довго і «пристрасно» розповідав бізнесменам про те, чому і як вигідно Україні впроваджувати податок на виведений капітал.

Сьогодні з України збитковими компаніями вимивається 60 млрд гривень щороку. При цьому технічно це відбувається у законний спосіб, повідомив Шимків. Україна потребує інструменту, який стимулює інвестиції в інфраструктуру бізнесу, розвиток економіки і зростання ВВП держави. Податок на виведений капітал, за словами Шимківа, є інструментом стимулювання розвитку української економіки.

«Щоб внести законопроект до парламенту, ми проводимо додаткові розрахунки... Зараз оцінка бюджетних втрат від запровадження податку на виведений капітал становить приблизно 30 мільярдів гривень, але це песимістичний сценарій. Ця цифра може бути зменшена», — повідомив секретар Національної ради реформ.

Але навіщо? Адже ще два тижні тому провідні іноземні компанії вже висловили чітку позицію: вони — «за».

ПРО НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО ФІНАНСОВОЇ РОЗВІДКИ

Натомість інша анонсованана під час прес-конференції Президентом Петром Порошенком законодавча ініціатива — створення Національного бюро фінансової розвідки — викликала у бізнесу і запитання, і побоювання.

Директор ЄБА Ганна ДЕРЕВ’ЯНКО заявляла, що положення законопроекту про НБФБ, внесеного до парламенту головою комітету з питань податкової та митної політики Ніною Южаніною, надають можливість держслужбовцям збирати на свій розсуд персональні дані та інформацію про фінансові операції будь-якого платника податку. За її словами, представники асоціації звернули на це увагу авторів законопроекту.

«За результатами зустрічі з парламентською робочою групою Южаніної ЄБА підготувала коментарі та пропозиції до проекту закону про НБФБ. Передусім, зауваження стосуються захисту прав суб’єктів господарювання щодо збору, узагальнення та подальшого використання їхніх персональних даних. Окремі положення фактично дозволяють державним службовцям НБФБ на свій розсуд, без попереднього узгодження проводити збір персональних даних та інформації про фінансові операції будь-якого з платників податків», — сказала Ганна Дерев’янко.

Законопроект про Національне бюро фінансової безпеки (НБФБ) має містити положення про захист доступу до конфіденційної інформації, у разі відсутності його в законопроекті № 8157 це положення слід внести, вважає Дмитро Шимків.

«Будь-яка інформація, що стосується банківської таємниці та ведення бізнесу, має бути конфіденційною. І доступ до неї силових структур має бути виключно за рішенням суду. Це моя принципова позиція», — повідомив він на зустрічі з представниками Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) в Києві у вівторок.

При цьому він уточнив, що коли відповідне положення відсутнє в цьому законопроекті, то його необхідно ухвалити.

«Принаймні, в тій версії, яку я читав, воно (положення про обмеження доступу до конфіденційної інформації. — Ред.) є. Щоправда, були й варіанти, в яких його точно не було», — уточнив він.

За словами Шимківа, гостро також постає питання протоколювання доступу до такої інформації.

«Доступ до інформаційних ресурсів, які перебувають у відомстві інших державних органів, слід протоколювати, щоб уникнути зловживань. Але для ефективного розслідування економічних злочинів потрібно працювати, передусім із даними, і бути аналітичною службою», — зазначив заступник глави АП.

ЩО ДУМАЄ БІЗНЕС?

Нещодавно Європейська бізнес-асоціація оприлюднила результати опитування інвесторів, яке проводили разом з інвестиційноб компанією Dragon Capital. У ньому наявні та потенційні міжнародні інвестори підраховують ризики, пов’язані з економічними невдачами країни і політичними зобов’язаннями влади. Серед них — уповільнення антикорупційних реформ. Продовження війни на сході також знижує інвестиційну привабливість України.

Інвестори покладають надії на український IT-сектор і на великі ринки ресурсів та сільського господарства, які зростають повільно, але стабільно з 2015 року. Згідно з опитуванням, іноземних інвесторів, які вирішили вкладати в Україну або активно шукали можливості для бізнесу в країні, стало більше: 40% і 22% у 2017 р. — проти 37% і 18% у 2016 р. серед усіх інвесторів в Україні, відповідно.

Для компаній, які вже інвестують в Україну, минулий рік був відзначений маленькими, але важливими досягненнями уряду. Зокрема, це — відкриття державних даних, помітний поступ у дерегуляції та розвитку електронних послуг (насамперед відкриття електронного реєстру відшкодування ПДВ), спрощення процедури отримання дозволу на будівництво споруд, запровадження мораторію на перевірки, спрощення валютного контролю, запровадження інституту приватних виконавців, підписання закону про примусовий викуп акцій міноритарних акціонерів.

Європейський банк реконструкції та розвитку, найбільший міжнародний фінансовий інвестор в Україні, зафіксував поступове економічне зростання. Згідно з листопадовою доповіддю банку, Україна зберегла позитивну динаміку в першій половині 2017 року, збільшивши аналогічний показник попереднього 2016 року на 2,5% у першому кварталі й на 2,3% у другому. Прогноз ЄБРР щодо зростання економіки України склав 3% на 2018 рік. Ці цифри є доволі обнадійливими, порівняно з падінням на 12% 2015 р., на 6,8% — 2014 р. і нульового росту — 2013 р.

«Україна для реформування своєї економіки протягом останніх трьох-чотирьох років після Євромайдану зробила більше, ніж упродовж попередніх 22 років», — говорить директор Світового банку в справах Білорусі, Молдови та України Сату КАХКОНЕН. Країна «здійснила рішучі реформи у відповідь на глибоку економічну кризу 2014 і 2015 років. Ці реформи допомогли стабілізувати економіку, скоротили економічний дисбаланс і забезпечили невелике економічне зростання».

Дані з доповіді Групи Світового банку Doing Business 2018 демонструють позитивні, хоча й повільні зміни. Так, Україна минулого року посіла 76-те місце у рейтингу легкості ведення бізнесу, що на чотири позиції вище за показник 2016 року. Разом із тим, показники рейтингу відрізняються між собою дуже суттєво: умови отримання кредитів, процедура визнання неплатоспроможності, забезпечення виконання контрактів, міжнародна торгівля та доступ до електроенергії в Україні близькі або нижчі за рівень 100 балів зі 190 можливих.

Ці результати не дуже заохочують: Україні для того, щоб зрости у рейтингу і наздогнати хоча б сусідні країни, потрібно піднятися як мінімум на 20 — 30 позицій за рік. Міністерство економічного розвитку підрахувало, що десять позицій у рейтингу відповідає приблизно мільярду доларів інвестицій в економіку на рік.

Сату Кахконен зазначає, що нинішній ріст у 2% неістотний: «Після глибокої економічної кризи темп зростання під час відновлення зазвичай буває набагато вищим — у декілька разів порівняно з тим, що ми сьогодні спостерігаємо в Україні». Вона називає критично важливі кроки зі скорочення ризиків для внутрішніх і зовнішніх інвесторів, що мають бути впроваджені в Україні: «посилення неупередженого та прозорого дотримання верховенства права та антикорупційних заходів, подальше спрощення процедур отримання дозволів, ліцензій та перевірок, частіше застосування електронних рішень та впровадження конкурентного законодавства до рівня «рівної гри» між приватним сектором і державними компаніями».

Повільний темп економічного зростання і запровадження реформ змушує інвесторів вести себе обережніше, але не відвертає їх від країни. Згідно з квартальним звітом Офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest, українські регіони стають дедалі привабливішими для інвесторів у галузі агробізнесу, енергетики, інфраструктури та виробництва. Так, Західна Україна перетворюється на один із наймасштабніших кластерів із виготовлення автомобільних частин у Східній Європі. Деревообробний кластер зростає в Житомирі, агропромисловість і портова логістика — у Миколаївській та Херсонській областях, а енергетичні й виробничі кластери відкриваються у східній Україні.

Згідно з опитуванням Dragon Capital, інвестори пропонують українському урядові зосередитись на результативних антикорупційних заходах, контролі законності роботи правоохоронних органів, реформі юридичної системи та, особливо, на своєчасній реалізації програми МВФ. Неперервна підтримка ЄБРР і Світового банку — хороший знак для інвестицій в Україну.