27 мільярдів кубів – орієнтир на 2020 рік
За запасами блакитного палива в родовищах Україна посідає перше місце в Європі
Річний видобуток газу в Україні на початку 70-х років минулого століття становив понад 70 мільярдів кубічних метрів, у перші роки незалежності — близько 28 мільярдів, сьогодні — 14, 5 мільярда кубометрів. Як відновити потенціал країни на цьому напрямі? Чи реальні амбітні завдання, поставлені урядом перед газовидобувниками: вийти на самозабезпечення в споживанні газу і забезпечити незалежність від будь-якого імпорту.
«Збільшення власного газовидобування веде до енергетичної незалежності України, — вважає президент Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер, — це вважливо і для країни, й для її інвесторів, яких ми представляємо. Наш комітет з енергетики створив «білу книгу» під назвою «Реформи нафтогазового сектору в Україні», в якій, зокрема, йдеться про два найважливіші напрями: створення стимулів і необхідних умов для зростання видобутку газу в Україні та залучення нових інвесторів».
На думку Гундера, це змінить ситуацію в нафтогазовій сфері країни та забезпечить міжнародне визнання України у світі як місця, де створено привабливий інвестиційний клімат для бізнесу. Втім, попередньо Україні треба здійснити реформу оподаткування у сфері видобутку вуглеводнів на основі прибутку, реалізувати закон про ринок природного газу, ухваливши все необхідне вторинне законодавство до цього закону, а також провести регуляторну реформу.
Виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Роман Опімах переконаний, що урядове завдання газовидобувникам: видобувати 27 мільярдів кубометрів газу і навіть більше 2020 року цілком реальне. «У нас є компанії, які бажають це зробити, — говорить він, — є розвинута газотранспортна інфраструктура, яка дозволяє досить швидко монетизувати видобуту продукцію, і є досить великий внутрішній (а в перспективі — й зовнішній) ринок». А ще в нас дуже перспективна геологія, наголошує фахівець, за показником запасів газу для видобутку наша країна посідає перше місце в Європі.
Утім, Опімах визначає й природні виклики: основні українські родовища вже виснажені, й там відбувається закономірне падіння видобутку на мільярд кубометрів щороку. Другий виклик полягає в тому, що понад 23% видобутку 2020 року має припадати на нові родовища. А це вже сьогодні потребуватиме витрат інвесторів на пошук та облаштування нових об`єктів. І є ще один виклик — геологічний: дві третини українських запасів, за даними Асоціації, належать до ризикованих. До того ж 80% перспективних запасів розташовано глибше 3,5 кілометра, а 90% родовищ є малими або навіть крихітними, тобто їхні запаси менше 5 мільярдів кубометрів.
Однак усі ці виклики виконавчого директора не лякають. Він упевнений, що ключ до енергонезалежності — в нових сучасних технологіях і, відповідно, в інвестиціях. Останні необхідно збільшити втричі, довівши до $1,5 мільярда на рік. Це дозволить застосовувати такі випробувані в північній Америці й безпечні технології, як горизонтальне буріння та гідророзриви пластів, використання 3D-cейсміки тощо, й отримати необхідну динаміку приросту видобування. Опімах також зазначає, що додаткові 35% видобутку газу в Україні можна забезпечити лише за співробітництва найбільшої державної компанії «Укргазвидобування» та численних приватних видобудовників, співробітництва приватного бізнесу і держави. Без цього, на його думку, підняти 27 мільярдів кубометрів газу буде неможливо.
Виконуючий обов’язки голови парламентського комітету паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський, який добре знає нинішню ситуацію в парламенті (Домбровський зауважив, що його комітетом схвалено і подано 30 законопроектів, доля яких досі Радою не вирішена, — найтиповіший приклад відхилення і повернення на повторне друге читання нагального закону про НКРЕКП), не надто оптимістичний щодо вірогідності виконання урядового плану наростити газовидобуток в Україні до 27 мільярдів кубометрів. «Парламент, — на його думку, — останнім часом став не просто вузьким місцем при проходженні законопроектів, а справжнім корком». Тому він радить підходити до перспектив зростання видобутку обережніше і вважати, що 27 мільярдів кубометрів до 2020 року — це план-максимум, а утримання видобутку на рівні 20 мільярдів — план-мінімум».
