«Або ми всі поводитимемося з гривнею чемно, або...»

23 вересня Президент, прем’єр та голова НБУ зустрілися з власниками та керівниками 30 найбільших компаній-експортерів, імпортерів та банків. Розмова відбулася за зачиненими дверима. Тема зустрічі — як втримати гривню, запустити кредитування реального сектору та не допустити подальшого провалу економіки. Серед учасників зустрічі «День» помітив окрім очільників державних банків, ще й власника «Дельта Банку» Миколу Логуна, голову ПриватБанку Олександра Дубілета, голову правління «Райффайзен Банк Аваль» Володимира Лавренчука та власника найбільшого агрохолдинга Євразії «Укрлендфармінг» Олега Бахматюка. В останнього ми поцікавилися його очікуваннями від зустрічі..

«Будемо говорити про те, як втримати економіку», — розповів Бахматюк. За його словами, для експортерів нинішній курс вигідний, але загалом для країни 12,5 гривені за долар — це вже межа і головне її не перейти. За його словами, бізнес бачить зустрічний рух із боку влади (зменшення суми обов’язкового продажу валюти до 75% валютної виручки) і готовий теж на поступки.

«Це буде відверта розмова... Напевно, треба чесно сказати один одному в очі — що зараз відбувається, діагностувати нашу хворобу і думати, як з цього виходити», — анонсуючи зустріч, розповіла директор генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова.

Тож зустріч відбулася. Втім, очікуваного ажіотажу чи розбору польотів (чого, між іншим, чекали) не відбулося. Як розповіли «Дню» учасники зібрання, все було цивілізовано.

«Сьогодні вперше була розмова, на якій зібралися експортери, імпортери, регулятор, прем’єр і Президент. Усі розуміють, що в ситуації  з курсом є велика складова психологічної паніки  з боку населення. Тому учасники  цього процесу своїми діями  мають  сприяти тому,  щоб знайти баланс у валютному питанні... Головний месидж зібрання: в цей час всі мають бути взаємовідповідальними, бо спроба когось одного більше заробити на валютних операціях призводить до збільшення проблем у решти», — розповідає  «Дню»  голова «Незалежної асоціації українських банків» Роман Шпек. За його словами,  всі добре розуміють, що є ті гравці,  які в даній ситуації заробляють на паніці.  Так от, каже Шпек,  Порошенко дав чітко зрозуміти, що хто  працюватиме не прозоро,  в підсумку відповідатимуть за законом.  Прозвучала й теза, що Україна веде перемовини про збільшення обсягів фінансової підтримки  від міжнародних кредиторів, додає він.  Також  Президент доручив підготувати платіжний календар  надходжень  валюти та термінів валютних розрахунків на цей та на наступний рік, додає  він. «Всі зрозуміли, що загальний порятунок залежить від дій кожного», — підсумував досвідчений банкір.

«Результат — усвідомлення всіма учасникам економічного виробництва та фінансового сектору, що потрібна стабілізація валютного курсу. Адже подальша девальвація шкідлива для економіки. Звучав також заклик до відповідальності за об’єктивність своїх заявок (валютних. — Авт.),  і щоб  банки штучно не підігрівали  курс. Це було сказано прямою мовою і адресно  до фінансового сектору.  Вказівки були сказані окремим групам банків», — розповів про підсумки зустрічі «Дню» голова правління «Райффайзен Банк Аваль» Володимир Лавренчук.

Інший учасник  зустрічі (потужний експортер), який побажав лишитися не названим, так оцінив зустріч: «Головне питання було безумовно —  стабілізація валютного курсу. Хоча, вважаю, що лише на ньому зупинятися не варто, бо це тільки індекс. А основне сьогодні — внутрішнє зростання. Тому й політика має бути більше макроекономічною, а не політикою миттєвого затикання дірок, що відтягне необхідність прийняття цих рішень на певний час». За його словами,  нових додаткових дій з утримання курсу не було озвучено, але НБУ назвав валютний коридор,  якому треба триматися, — це 12,5—13,5   гривні за долар. 

Ще один учасник цієї зустрічі у довірчій розмові  з «Днем» обурився,  мовляв, це нонсенс,  що  начебто  НБУ не може врегулювати валютний ринко.  «От  від нас вимагають повертати всю  валюту в країну. Добре, ми згоді. Але хай натомість відкриють списки банків, які отримують рефінансування, щоб всі бачили, куди  ідуть ці гроші, і в кого реально можна купити валюту», — резюмує  він.

Коли ж  ці списки  відкриють? Пані Щербакова сказала, що НБУ підтримує цю  ідею,  але чинне законодавство це забороняє. НБУ, може, і забороняє вносити зміни. Але цікаво, хто забороняє внести потрібні зміни до  парламенту колишньому голові ради НБУ, а нині Президенту України Петру Порошенку? Чи   йому про  таку потрібну зміну  з  НБУ не повідомляють? Питання — риторичні.

«Є всі передумови для того, щоб зупинити ці неадекватні доларові скачки. Макроекономічна картина говорить про можливість і необхідність стабілізації курсу. Нацбанк України зробить все можливе для стабілізації цієї ситуації», — оптимістично заявив  після зустрічі прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Хочеться в це вірити. Але тільки слів та дій банків замало, бо  в цій ситуації  є  ще й третя сторона.

«Останній суб’єкти господарювання  в Україні,  які  б хотіли підвищення курсу,  — це банки, — розповідає   голова правління «Креді Агріколь Банк» Євгенія Чемерис. За її словами, для кожного банку є  критичний курс, дійшовши до  якого «можемо лягти абсолютно всі». «Адже частина наших   забов’язань в балансі пасивів виражається в іноземній  валюті,  а капітал зафіксований у гривні», — пояснює  вона. Третьою стороною в даному випадку  виступає  тіньовий ринок продажу валюти.

І якщо в роздрібі, щоб збити валютну паніку, НБУ обмежив щоденні продаж іноземної валюти українцям  (не більше 3   тисяч гривень  в одні руки), то на чорному ринку  ще й кінь не валявся. Саме тому різниця в  купівлі-продажі валюти між офіційним та чорним ринком подекуди вже сягнула майже 1,3 гривні за 1 долар і продовжує зростати! Тож  паніку формує  у  великій мірі  тіньовий ринок продажу валюти. І якраз  для його  ліквідації на засіданні  не  прийняли ніяких рішень.

«Час дуже непростий, всі на нервах, фінансова система під постійними атаками. Як перешкоджати? ГПУ, СБУ, розвідка... Це механізми, які повинні і тут бути задіяні. НБУ теж треба бути більш рішучим у таких речах. Це не мирний час,  а нестандартна ситуація. Заходи повинні бути відповідними», — називає ті заходи,  які могли б  спинити  «чорний» ринок голова правління Ощадбанку Андрій Пишний.

«Менше готівки в обігу — менше грошей в чорній економіці. Тому потрібно  ініціювати зменшувати суму  безготівкових розрахунків. Зараз вона становить 150 тисяч гривень. На мій  погляд, вона має бути  навіть  менше 50 тисяч гривень», —  дає  ще одну пропозицію,  як зменшити  валютну тінь  у розмові  з «Днем» голова правління «Укргазбанку» Сергій Мамедов.

Якщо найближчим часом не знайти алгоритм, то за оцінками банкірів варто чекати зростання інфляції та посилення девальвації. «Подальший тиск на курс призведе до зростання інфляції... Мої рекомендації — не купувати долар зараз, бо можемо  спиляти  гілку, на якій сидимо... Галопуюча інфляція нікому не потрібна», — вважає голова правління «ПриватБанк» Олександр Дубілет.

«А чим більше  буде проблем у населення — тим більше буде проблем  й у бізнесу», — додає основний власник «Галнафтогазу», бізнесмен Віталій Антонов.

На думку опитаних «Днем» учасників ринку, окрім вирішення валютного питання, уряд,  НБУ та глава держави зараз мають  зіграти  в комплексі, щоб дати ринку поштовх для кредитування. Як це зробити? Дубілет запропонував повернутися до теми гарантованих платежів. «Ці форми розрахунків та запуску оборотних коштів у промисловості мають позитивно відобразитися на розблокуванні платежів між підприємствами. Адже кредитна ставка за гарантованими платежами — 4% річних. Це фактично кредити з терміном погашення в майбутньому, тому ставка низька і покриває тільки ризики. Це дозволить запустити  кредитування економіки, чого так домагається НБУ і чекає  сектор», — пояснив він  у розмові з  «Днем».