Адміністративна реформа лишила підприємців сам на сам із рейдерами

Підписавши Податковий кодекс, Президент пообіцяв покарати винних у спотворенні ідеї та дискредитації його в очах підприємців як глави держави. Саме тоді в ЗМІ й розійшлися чутки про можливі відставки Михайла Бродського та Сергія Тігіпка. До адміністративної реформи, проведеної Президентом в ніч на 10 грудня, формальною жертвою кодексу стала лише заступник міністра фінансів Тетяна Єфименко, яка курувала процес підготовки кодексу до вересня цього року. На початку жовтня її усунули від процесу підготовки реформ, а в грудні звільнили з причини настання пенсійного віку.

Але вже 10 грудня Віктор Янукович поставив остаточну крапку в історії «Другого Майдану», оптимізувавши систему центральних органів виконавчої влади. Зокрема, указом від 9 грудня цього року був ліквідований Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва. Цим же указом Президент реорганізував Міністерство економіки в Міністерство економічного розвитку і торгівлі, яке очолив перший віце-прем’єр-міністр Андрій Клюєв. На новостворене Міністерство гарант поклав функції у сфері реалізації державної регуляторної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, регулювання цінової політики (крім питань реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). А віце-прем’єра з економічних питань Сергія Тігіпка Віктор Янукович пересадив у інше, але теж урядове крісло. Тепер Сергій Леонідович опікується соціальними питаннями.

А яких же «винних» покарав Президент? Сергій Тігіпко пересів у крісло віце-прем’єра з соціальних питань — це крісло більш незручне для нього як людини, що, як показали його останні висловлювання, не надто налаштована дослухатись до думки суспільства. Долю Михайла Бродського вирішує наразі віце-прем’єр-міністр Клюєв.

Здається, у невигідному становищі, як це не парадоксально, поки що лишились саме ті, хто стояв на Майдані. Адже після ліквідації Держкомпідприємництва малий та середній бізнес фактично лишився у «підвішеному стані». Експерти в один голос прогнозують лавину проблем, що принесе підприємцям президентська адміністративна оптимізація.

Так, екс-голова Держкомпідприємництва Олександра Кужель пророкує процвітання рейдерства після ліквідації відомства. Адже, ліквідувавши держкомітет, влада, на думку експерта, усунула потужний заслін на шляху переділу приватної власності. Як свідчить практика, підкреслює Кужель, до 80% рейдерських захоплень ініціюються і здійснюються на місцевому рівні. «Тепер, після ліквідації Держкомпідприємництва, раджу власникам компаній починати свій робочий день з перегляду реєстру, щоб переконатися, що ви все ще господарі на своїх підприємствах. У країні, де існують нагороди «За оборону «Квазара», ослаблення функції контролю за реєстраторами загрожує новою хвилею рейдерства», — каже вона.

Натомість останній голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський заспокоює: заслін лишиться — Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва зі збереженням усіх своїх функцій працюватиме як департамент у складі Міністерства економічного розвитку і торгівлі. «Держкомпідприємництва продовжує виконувати свої функції у повному обсязі, тільки тепер право підпису матиме голова ліквідаційної комісії — Яцишина Галина Миколаївна», — зазначає він у своєму веб-блозі. При цьому, додає Бродський, «зараз ми готуємо положення про комітет».

Кужель обурена такими перспективами й підкреслює небезпеки подібного підпорядкування. «Функцію регуляторної політики не можна делегувати Мінекономіки, бо здійснювати її може тільки орган, який сам не приймає регуляторні акти. Це — світова норма, — зауважує вона. — Адже цілком зрозуміло, що департамент Мінекономіки не заборонить віце-прем’єру й міністру економіки видати регуляторний акт. Навіть якщо цей акт тричі корупційний і чотири рази шкідливий для економіки й ділового клімату».

Тож фактично «покараними» сьогодні себе відчувають ті, хто стояв за свої інтереси на Майдані. Адже підприємці й досі не знають, хто захищатиме їх інтереси в урядових та парламентських комітетах замість Держкомпідприємництва? Яке відомство буде здійснювати ще кілька функцій комітету, повністю втрачених під час адміністративної реформи? Хто тепер буде контролювати видачу дозволів, якщо Мінекономіки само їх дає? І чому Мінекономіки контролює законність видачі дозволів іншими органами влади? Хто вчитиме підприємців правової грамотності та відслідковуватиме зміни в законодавстві?

КОМЕНТАРI

Наталія КОРОЛЕВСЬКА, голова парламентського комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва:

— Ліквідація Держкомпідприємництва та його перетворення на держдепартамент при Мінекономіки значно зменшує його потенційні можливості із захисту бізнесу. Раніше ці повноваження Держкомпідприємництвом використовувалися в неповній мірі, але тепер їх узагалі дискредитують. До чого це призводить? По-перше, зараз немає єдиного органу, який був би фільтром всіх регуляторних актів, що приймаються на місцевому та загальнодержавному рівні. По-друге, його зникнення призведе до посилення безкарності чиновників та їхнього впливу на бізнес. Тому, на мій погляд, потрібно створити окремий орган, який проводитиме державну політику з розвитку бізнесу та його захисту в Україні. Вже зараз до комітету надходять сотні звернень від малого та середнього бізнесу, в яких останній нарікає на «наїзди» податківців, які нараховують віртуальні штрафи. На основі податкових перевірок описується майно підприємця, якщо він не погоджується на корупційну змову. Тоді вводиться санація і починається процес банкрутства. Щоб розібратися з цим явищем, у парламенті я зареєструвала законопроект зі створення слідчої комісії, яка має з’ясувати, що це за така тенденція. Якщо це загальнодержавна політика, то, вибачте, вона аж ніяк не вписується у заявлену тезу про формування сприятливого інвест-клімату та залучення інвестицій. А якщо витівки окремих чиновників, то треба це припинити. В будь-якому разі кривдників малого та середнього бізнесу потрібно покарати.

Олена ГЕРАСИМЧУК, голова Миколаївської обласної профспілкової організації працівників малого та середнього бізнесу «Єднання»:

— Ми втратили основний орган, який стояв на контролі дотримання законодавства у сфері малого та середнього підприємництва і сприяв розвитку бізнесу.

Тепер нам лишилось чекати, як воно далі буде. Нам сказали, що Держкомпідприємництва стане частиною нового Мінекономіки. Але ж іще невідомо, як пропозиції такої структури розглядатимуться. Не секрет, що дуже багато проектів законів готувалося саме в Держкомпідприємництва. Зокрема щодо ліцензування, спрощеної системи, загальної системи оподаткування... Хто тепер готуватиме ці документи?

Крім того, хто буде навчати бізнес? Підприємець — це ж самозайнята особа. Він не має часу відслідковувати усі нормативні зміни та вивчати їх. Здебільшого малий бізнес послуговується таким собі «сарафанним радіо», а Держкомпідприємництва через навчання, роз’яснювальні роботи цивілізував процес ознайомлення бізнесу з правилами гри.

Євган ШАПОВАЛЕНОК, співголова Ради підприємців України при комітеті ВРУ з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва:

— Звичайно, в державі повинен бути орган, який би захищав та відстоював інтереси підприємців. Та оскільки Михайло Бродський своїми діями фактично дискредитував ці функції, які свого часу виконував Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва, ми підтримуємо ліквідацію цього відомства.

Зараз же захистом інтересів малого та середнього бізнесу в Україні, на наше переконання, займається новостворена Рада підприємців при комітеті Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва. Ми готові зараз перейняти на себе ті функції, які до цього часу виконував Держкомпідприємництва. Однак мінус у тому, що ми не маємо статусу, а відтак і повноважень, які мав комітет. Ми ж лише консультативно-дорадчий орган.