Аграріям додадуть «паперів»...

Нацбанк спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України готує сільгоспвиробникам новий фінансовий інструмент. Йдеться про розробку механізму електронних складських свідоцтв на зерно. У разі успішної реалізації цього задуму будуть закладені основи створення повноцінної біржової торгівлі цінними паперами на зерно усередині країни. Нагадаємо, що сьогодні в арсеналі українських аграріїв є лише чорноморський ф’ючерс і складські розписки. Утім, ці два механізми ще не набули активного використання, тому нові механізми залучення фінансування для АПК вельми прогресивні.

Раніше Рада НБУ рекомендувала Кабінетові Міністрів України ухвалити низку заходів щодо впровадження системи забезпечення операцій із зерном. Саме тоді прозвучала ідея запровадження нової форми складського документа — електронного складського свідоцтва на зерно, який має бути максимально наближений за характеристиками до фінансових інструментів. Даючи таку пораду, в нацрегуляторі запевняли уряд, що це допоможе активізувати сільськогосподарське виробництво як один з ключових елементів поліпшення платіжного балансу.

Голова Спілки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Іван Томич додає, що історія цього питання сягає своїм корінням далеко. «Ще коли ухвалювали закон «Про зерно», висувалася вимога про складські свідоцтва і електронну систему застави», — пояснив він.

Нині, каже президент «Української зернової асоціації» Володимир Клименко, складські свідоцтва використовуються на ринку. Їх облік в електронному вигляді веде підприємство «Держреєстр України». Клименко пояснив принцип роботи зі складськими запискам: підприємець везе зерно на елеватор, де йому виписують складське свідоцтво про те, що на цьому елеваторі зберігається певний обсяг зерна. Цей документ має кілька ступенів захисту, він друкується на держзнаку. Тому, каже Клименко, підробити його складно. «Власник зерна з цим документом може прийти в банк і отримати кредит», — пояснює він. Потім банкіри дивляться, наскільки це ліквідна для них застава. Клименко нагадав, коли свідоцтва лише впроваджувалися на ринку, банки давали мало не 80%, а нині — 60% від ринкової вартості зерна. Які можуть бути наслідки від електронізації цих свідоцтв, за його словами, зараз ще спрогнозувати складно. Проте він переконаний, що нічого поганого не буде. Щоправда, коли йдеться про електронний документ, веде далі він, то спершу треба було б на всіх підприємствах провести інтернет, а також — вирішити низку технічних питань. Окрім того, в держреєстрі складських сертифікатів має бути інформація про всі видані сільгосппідприємствам елеваторами свідоцтва на зерно. Тому що сьогодні елеватори вносять цю інформацію до державного реєстру. «Це серйозне поліпшення для роботи ринку, але наразі — це розмови. І наскільки швидко можна впровадити такий інструмент — залишається відкритим питанням. Поки що я не бачу, що це може здешевити вартість банківських кредитів, тому що немає законопроекту, пояснювальної записки і економічних розрахунків», — зазначив Клименко.

Керівник аналітичного департаменту консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник каже, що в аграріїв є механізми отримання фінансування. Зокрема, за її словами, нині в Україні дуже розвинений спотовий ринок. «Тобто якщо ви маєте зерно і хочете його продати, то — проблеми жодної», — розповідає вона. Гірша ситуація з ф’ючерсами. «Поки що це не працює в нас», — розповідає далі Колесник. Діють і складські розписки. Поява нових механізмів вітатиметься. Але є запитання. «І головне з них — чи будуть охочі купити такі папери? Мені важко прогнозувати запитаність такого паперу на ринку», — каже експерт.

За додатковий механізм, який розширює фінансові можливості аграріїв, виступає голова Аграрної спілки України Геннадій Новиков. На його думку, завадити ефективному використанню цього інструменту може лише одне. «Якщо електронну складську розписку можна буде виписувати лише на якийсь сертифікований склад, а вони перебувають у власності певних компаній, то це звузить кількість сертифікованих складів, аби сільгоспвиробник міг скористатися цією можливістю», — уточнює він. Але з другого боку, зазначає він, це стимулюватиме сертифікацію дедалі більшої кількості складів і будівництво кооперативних елеваторів. «Його треба впроваджувати, що швидше — то краще. Попередньо пояснивши людям, як використовувати цей механізми. Якби його запровадили зараз, то знайшлися б такі сміливці і користувалися б», — підсумовує Новиков.

На думку Томича, запровадження електронної версії швидкого ефекту не дасть. Адже, по-перше, йдеться про короткострокові гроші, по-друге, кредити будуть доступні лише великим транснаціональним компаніям і, по-третє, дешевих грошей все одно не буде. Тому що на ринку гривна дорога, а ризик експортних обмежень для зернових все ще не знятий з порядку денного, каже Томич.

На думку експертів, попит на зернові папери залежатиме від кількох чинників: ставки прибутковості (не меншої, ніж депозитна), терміну звернення.

ДО РЕЧІ

Нагадаємо, за даними Нацбанку, обсяги кредитів для сільгосппідприємств на 1 січня 2013 року становили 36,5 мільярда гривень. Із них короткострокових позик (на термін до року — 16,5 мільярда гривень). Доларові кредити займають в цьому портфелі 30%, решта — гривневі. Прострочені кредити — 2,42 мільярда гривень.