Аграріям готують фінансовий зашморг?
Цього року фінансування АПК з держбюджету зменшили вдвічі
Затверджений бюджет призупинив фінансування восьми аграрних програм (фінансування заходів із захисту, відтворення і підвищення родючості грунтів, підтримка підприємств, які знаходяться в складних кліматичних умовах, здешевлення вартості страхових премій тощо). Шість програм отримали менше фінансів (агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення, боротьба із шкідниками). «День» розпитав аналітиків, чого слід очікувати українському селу при такому підході до його фінансування.
Експерти застерігають, що скорочення фінансування ще міцніше «затягне зашморг» на шиї вітчизняного фермерства й навіть може спровокувати нестачу аграрної продукції на ринку...
За словами голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Миколи Присяжнюка, від таких експериментів у аграріїв урветься терпець. Минулого року урядовці тільки те й робили, що приймали рішення про збільшення фінансування АПК через дотації, субсидії та субвенції. Але на практиці далі слів справа не йшла. Для підтвердження своєї думки він навів приклад про прийняте у 2008 році рішення збільшити на 40% дотацію на кілограм живої ваги худоби. «Але замість 2,4 мільярдів на такі цілі у 2008 році дали 500 мільйонів гривень», — розповідає він.
Далі — гірше. Незважаючи на хороший врожай 2008 року, українські селяни знову спіймали облизня. За підрахунками експертів, на кінець 2008 року аграрії отримали прямі збитки в 10 мільярдів гривень. І це при тому, що 2007 рік селяни закінчили з 1,5-мільярдним прибутком. «Жодне підприємство у сільському господарстві (хіба що декілька, як виняток) не закінчить 2008 рік з прибутко, — давав наприкінці року сумний прогноз президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. — Валове виробництво впаде на 30%. А 15% людей, які працюють у галузі, стануть безробітними..., посіви ярих культур скоротяться на третину. Це все сьогоднішні плани, які ставлять перед собою підприємства».
Згодний з ним і Присяжнюк, але від себе додає іншу статистику: «Весняні посівні площі можуть скоротитися на 50—60%, якщо не знайдуться гроші... Для посівної 2009 це може означати, що після фінансової економічної кризи в Україні з’явиться продовольча криза». Лист про такий розвиток подій прем’єр-міністру вже надіслали, говорять у комітеті. Але відповіді немає.
Скорочення державних програм — це добре, переконує президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Іван Томич. Державні видатки часто тільки сприяли фінансовому дерибану на місцях. «Не арифметична сума все вирішує у АПК, — пояснює Томич, — а зміна підходів до бюджетної політики в аграрному питанні». Замість того, щоб направляти державні гроші на невідомо які програми, профінансували краще б Аграрний фонд у достатньому обсязі (у загальному бюджеті виділено нуль на його потреби, а у спецфонді — 2 мільярди гривень), збільшили б суму кредитної підтримки та допомогли б утриматися на плаву дрібним селянським господарствам (вони дають 80% м’яса та молока у країні). Якщо «дрібнячки» не витримають такої державної підтримки, то звідки на споживчому ринку з’являться аграрна продукція, об’єм якої й так зменшується?
Справжній зашморг на шиї аграріїв — непосильні за нинішнього валютного курсу доларові кредити. За інформацією Козаченка, не менше мільярда доларів заборгували своїм кредиторам українські агровиробники. В законі про подолання наслідків кризи в АПК вже прописані конкретні кроки для продовження аграрних кредитів, але з державної кишені на кредитну компенсацію аграріям у 2009 році пообіцяли аж 300 мільйонів гривень.
Нормально розв’язати кредитне питання дозволить стабілізація курсу. Мабуть, про «доступність» кредитів для селян думає і Нацбанк, який наприкінці 2008 року заявив про намір підвищити свою облікову ставку з 12% до 18%. Нагадаємо, що саме від розміру облікової ставки НБУ відштовхуються банки, коли установлюють вартість кредитного ресурсу для своїх клієнтів. Збільшення облікової ставки означає автоматичне подорожчання кредитів для банківських позичальників На думку Козаченка, якщо НБУ так вчинить, то піде всупереч здоровій логіці. «У всьому світі зараз знижують ставки рефінансування, щоб забезпечити можливість доступу до кредитних ресурсів реального сектору економіки. У Європі ставка 1—1,5%, в Росії — 4%. У нас це якісь «небесні» цифри. Я вважаю, розумно було б понизити ставку рефінансування до 5%», — говорить він.
Якщо не вирішать питання продовження банківських кредитів та компенсації різниці по кредитних ставках, тоді село загине за хвилину, впевнені експерти. Хоча до кризи саме аграрний сектор і міг похвалитися зразковими розрахунками за взяті у банках кредити (99% всіх кредитів повертали). «У аграрному секторі близько 17 мільярдів гривень, термін погашення яких закінчується першого січня, й їх потрібно пролонгувати. Ще близько дев’яти мільярдів гривень потрібно передбачити для кредитування на 2009 рік», — підраховує «Дню» Присяжнюк. На компенсацію ж різниці по кредитах слід відшукати близько чотирьох мільярдів...
