«Антрацитний» цугцванг

14 лютого Кабінет Міністрів України не розглядав питання про введення надзвичайного стану в енергетиці, хоча напередодні в Міненерговугілля у відкритому для преси режимі під головуванням віце-прем’єра Геннадія Зубка відбулося засідання Антикризового енергетичного штабу. Він прийняв рішення запропонувати Кабміну ввести режим надзвичайної ситуації в енергосистемі країни. Офіційна причина — дефіцит антрациту, що видобувається на неконтрольованій Україною території. Як повідомив на засіданні штабу голова НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук, запаси антрациту на складах ТЕС становлять 842 тис. тонн, і їх вистачить лише на 40 діб роботи. «Але треба враховувати, — додав він, — що на різних станціях ситуація відрізняється — від 14 до 100 діб».

Нагадаємо, дефіцит виник через те, що наприкінці січня ветерани АТО і народні депутати заблокували гілку залізниці Луганськ — Лисичанськ — Попасна на ділянці Горське — Золоте, щоб покласти край торгівлі з незаконними озброєними формуваннями. 26 січня прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом блокування залізниці в Луганській області.

На засіданні Антикризового енергетичного штабу наголошувалося, що через припинення постачання антрациту з окупованих районів Донбасу не виключені відключення електроенергії. Вони можуть торкнутися Харківської, Дніпропетровської, Київської, Чернігівської, Запорізької, Сумської і Черкаської областей. «Штаби цих областей повинні проаналізувати кризові ситуації, які можуть бути пов’язані з обмеженням енергопостачання, — вказав на засіданні Антикризового енергетичного штабу віце-прем’єр Геннадій Зубко. — Насамперед щодо забезпечення населення енергопостачанням і теплом. Також розглянути роботу промпідприємств, які діють у безупинному режимі з точки зору добових графіків пікових навантажень».

Голова Міненерговугілля Ігор Насалик добре розуміє ризики, на які наражається країна та її економіка у зв’язку з блокадою. «На сьогодні блокування переходів, поза сумнівом, спричинить віялові відключення в нашій державі — і це стресова ситуація для об’єднаної енергосистеми. І з другого боку, вдвічі підвищить ціну на вугілля», — заявив міністр із трибуни Верховної Ради минулої п’ятниці. Він нагадав, що прийняті 2014 року нормативно-правові акти регламентують переміщення вугілля антрацитної групи з неконтрольованої території, і підкреслив, що питання блокади постачань вугілля з непідконтрольних територій є політичним. «Ми повинні усвідомити, що повна блокада призведе до того, що шахтарі ці (які працюють на непідконтрольній території) не отримають заробітної плати», — сказав Насалик і передбачив, що, залишившись без заробітної плати, вони можуть поповнити лави бойовиків.

Увечері на одному з телеканалів міністр констатував, що у зв’язку з блокадою «залишається два виходи для того, щоб врегулювати: або Росія за імпортом, або російський газ на газомазутні блоки». А антрацит із ЮАР або Австралії важко імпортувати через те, що необхідні Україні об’єми вже законтрактовані, а ціни набагато вищі, ніж на вугілля українського видобутку. Водночас, за словами Насалика, застосування тимчасових надзвичайних заходів на електроенергетичному ринку дозволить мінімізувати роботу блоків ТЕС, що використовують антрацит.

Ситуація з блокуванням постачань вугілля схвилювала нарешті і деяких народних депутатів. Того ж дня, коли проходило засідання Антикризового енергетичного штабу, члени фракції «БПП» звернулися до Президента України Петра Порошенка: «Просимо вас терміново зібрати засідання Ради національної безпеки і оборони України для розгляду питання припинення незаконної блокади залізничних колій у Донецькій і Луганській областях». Парламентарі пропонують запросити на засідання РНБО організаторів блокади залізничних колій і народних депутатів, що беруть участь у ній, зокрема «всіх мажоритарників від Донецької і Луганської областей». Серед депутатів, що підписали це лист, — Сергій Березенко, Олександр Грановський, Максим Єфімов.

Дуже дивно, що на засіданні Антикризового штабу заклики до розблокування вугільних постачань не прозвучали... Всі висловлювалися виключно за запровадження надзвичайного стану. Але що це дасть? Чи буде в результаті в будинках українців світліше і тепліше? Відповідаючи на ці запитання «Дня», екс-міністр енергетики України Сергій Єрмілов зазначив, що «віялові відключення включаються автоматично, щойно в мережі не вистачатиме потужності, й у Кабміну не треба запитувати дозволу. Він вважає, що надзвичайний стан приймається головним чином для того, щоб «запіарити» громадськість.

«Енергетична галузь сьогодні практично некерована, — наполягає Єрмілов, а Кабмін, на його думку, «жодного впливу на стан справ в енергетиці сьогодні не має». Він упевнений, що назви для нинішнього становища можуть даватися найрізноманітніші, але від цього нічого не міняється. «Все це — просто політиканство». Екс-міністр нагадав, що надзвичайний стан в енергетиці передбачає лише допомогу енергоринку тій чи іншій компанії, у якої чи то бракує грошей на закупівлю палива, чи то виникає аварійна ситуація, наприклад, дорогий генератор вийшов із ладу. «Під час НС усі гроші спрямуються цій компанії», — пояснив Єрмілов. Такий стан, і головним чином у фінансовій сфері, й раніше нерідко оголошувався, але ніколи не набував політичного забарвлення, сказав екс-міністр. Тепер же була фактично провалена підготовка до зими, не накопичено достатньої кількості природного газу.

«Чому не вистачає електроенергії? — перепитує Єрмілов. — Не тому що немає вугілля. У сховищах закінчується газ, а морози на жаль, тривають, і ночами ще будуть весь лютий. Проте опалення через брак ресурсу потрібно знижувати. Але як тільки ви це зробите, люди включають нагрівальні прилади — і з’являється додаткова потреба в електроенергії. Тоді й трапляються віялові відключення. І не лише через вугільну блокаду». До речі, експерт цитує учасників блокади, які говорять, що готові пропускати вугілля на контрольовану територію, але щоб до вугілля не були причеплені вагони з іншими товарами, тобто з контрабандою.

Володимир ГРОЙСМАН, прем’єр-міністр України: Сьогодні деякі українці власними руками хочуть зірвати опалювальний сезон і спричинити віялові відключення електроенергії. Це недопустимо, треба розмежувати боротьбу з контрабандою і боротьбу з українським народом. Я переконаний у тому, що критичний імпорт мінімального набору продукції, який ми отримуємо з українських надр, ми можемо абсолютно спокійно сьогодні використовувати.

Від цих постачань залежить робота металургії, в якій зайнято 300 тисяч людей і яка забезпечує значну частку експорту та валютних надходжень до країни. Якщо Авдіївський коксохім міг зупинитися від обстрілу росіян, то тепер він може зупинитися, бо у нього немає сировини для роботи. В Україні в структурі виробництва електроенергії понад 30% припадає на електроенергію з вугілля, а окремі міста, зокрема Київ, Харків, Черкаси та Чернігів, серйозно залежні від вартості вугілля в плані забезпечення теплом.

Антрацитне вугілля добувається на тимчасово непідконтрольній нам території. Щоб здійснити модернізацію, відмовитися від цього вугілля і перейти на газову групу, яка добувається на підконтрольній території, нам потрібно 3—5 років і щороку інвестиції у розмірі не менше 15 мільярдів гривень. Уряд проводить політику диверсифікації постачань енергоресурсів, проте на її реалізацію потрібен час.

І все-таки в цьому поясненні чогось бракувало. Джерело, близьке до Кабміну, розставило по місцях усі фігури. За його словами, у сьогоднішньої ситуації є імена і прізвища, проти яких конкретно спрямована блокада. Вони працюють у ТОВ «Шахтоуправління «Донбас», зареєстрованому на підконтрольній території. Воно перебуває у незаконній зв’язці із створеною на неконтрольованій частині Донецької області структурою «ДП» Республіканський центр Торговий Дім «Вугілля Донбасу». З кожної тонни вугілля бойовиків отримують не менше 300 гривень. Раніше одна половина ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» належала державі, друга — приватним інвесторам, а серед них і двом Олександрам — Назаренку і Кудрявцеву. Тепер їм вдалося позбутися державного нагляду. І це їхні постачання на адресу «Центренерго» здебільшого блокують сьогодні активісти і деякі народні депутати.

Чому ніхто не рветься силоміць розблоковувати постачання, дивується джерело. Влада, за його словами, боїться, що це стане додатковим аргументом для сил, які готують масові протестні акції в столиці 20 лютого. І в цьому сенсі характерне звернення депутатів від «БПП», які, по суті, не вимагають розблоковувати постачання вугілля, а просять провести на РНБО з активістами своєрідну виховну роботу. У депутатів є незаперечний аргумент: блокада може призвести лише до того, що Україні доведеться купувати вугілля і навіть газ у того ж противника — у Росії і «Газпрому», причому дорожче, ніж відповідно на Донбасі і у Європі. І навпаки, візаві головної правлячої парламентської партії було б вигідно провести силове розблокування залізничних колій. Для них (через акції, що намічаються на 20 лютого) це відкривало б зелене світло до повернення на урядову магістраль. Така ситуація занурила сьогоднішню владу у глибокі роздуми, а вірніше — у цугцванг. Якось пом’якшити ситуацію міг би надзвичайний стан... якщо і не в країні, то хоча б в енергетиці.

Але на цей крок Кабмін не пішов. Як уточнив журналістам після вчорашнього засідання уряду Геннадій Зубко, за результатами обговорення на Енергетичному штабі в понеділок були запропоновані заходи для забезпечення стабільності енергосистеми країни й зменшення споживаня вугілля з 28 тисяч до 20 тисяч тонн, а міністрові енергетики й вугільної промисловості Ігорю Насалику було доручено опрацювати ці заходи. «Населення було захищене з точки зору енергопостачання й тепла. Я думаю, що день-два такого великого значення не мають, але найголовніше — процес антикризових заходів уже запущений», — сказав Зубко, але не пояснив, які саме заходи в ці «день-два» можуть вживатися: а) розганяти блокувальників; б) піти на уклін до Росії; в) терміново купити й завезти антрацит з далеких країн; г) переобладнати парочку теплових блоків з антрациту на вугілля газових марок, яке у нас також у дефіциті; д) підправити прогноз погоди. Отже, «день-два» — це, швидше за все, до засідання РНБО, де й будуть вибрані необхідні заходи. Але там може отримати принципову оцінку й нерішучість уряду. І це також одне з можливих рішень — воно могло б здивувати своєю нестандартністю різні опозиційні течії й збити протестну хвилю, що піднімається.

ДО РЕЧІ

ДЛЯ ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ РІШЕНЬ У ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЇ І ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЇ ОРГКОМІТЕТ ВИСТАВКИ-ФОРУМУ «НЕЗАЛЕЖНА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКА-2017» РОЗПОЧАВ ПУБЛІКАЦІЮ КЕЙСІВ У ВИГЛЯДІ ІНФОГРАФІКИ. ПЕРША — «ПОСТАЧАННЯ ГАРЯЧОЇ ВОДИ:РІШЕННЯ ДЛЯ ДОМОГОСПОДАРСТВ»

КОМЕНТАРІ

Олександр ХАРЧЕНКО, директор Центру досліджень енергетики:

— Безумовно, Україна може обійтися без вугілля з окупованих територій. Питання в тому, що це потребує дій на кількох напрямках. Перше: переобладнання державних станцій на вугілля марки «г», яке є цілком доступним на території України із одночасним збільшенням обсягів видобутку цього вугілля. Жодних технічних перешкод для цього немає. Друге: налагодження системи імпорту необхідної кількості вугілля марки «а». Діюча тарифна методологія, так званий Роттердам + цілком дозволяє це зробити. На жаль, уряд не наполіг протягом весни та літа на закупівлі імпортного вугілля. Результатом є те, що зараз ми не маємо достатніх резервів і ситуація реально складна.

Оперативно ситуацію можна виправити за рахунок «віялових» відключень. Або треба починати генерацію електроенергії з газу чи мазуту — але така електроенергія буде щонайменше в 2—2,5 разу дорожче, ніж з вугілля. І за прорахунки уряду знов сплатить споживач.

Те, що ми купуємо вугілля з окупованих територій відображається на іміджі країни перш за все тому, що наші міжнародні партнери добре обізнані щодо політичної корупції, пов’язаної із закупками вугілля з окупованих територій. Так само добре вони обізнані щодо шляхів вирішення цієї ситуації та відсутності для цього політичної волі.

Михайло ГОНЧАР, експерт Центру глобалістики «Стратегія ХХI»:

— Нинішню пургу від уряду про критичний стан в енергетиці слід розглядати як акцію у продовження пропагандистських діянь МінТОТ (Черниш) про те, що з «ефективно контрольованими» (Росією) територіями не варто розривати відносини, бо звідти надходять податки в держбюджет. Оскільки виконавча влада не бажає визначеності у питанні прийняття закону про статус окупованих територій, то тепер реалізується «другий транш» доказів для суспільства, бо «аргументи» Черниша—Туки—Гримчака виявились непереконливими.

Тепер нас намагаються переконати загрозою віялових відключень, холодом, втратою податкових надходжень тощо... Усе це виглядає доволі смішно, але насправді усе це кепсько, бо виконавча влада у державі перетворюється на загрозу державі і державності. В умовах продовження Росією війни гібридного типу проти України, влада дає козир в руки агресора — різка хаотизація становища в Україні, Росія може вдатися й до обмеження (аж до перекриття) транзиту газу через України, щоб він не був вкрадений українцями, бо ж їм, мовляв, не вистачає газу, оскільки бракує вугілля із-за блокади «ДНР/ЛНР» й вони стали більше спалювати газ.

Вже зараз путоЗМІ розпочали пропагандистську підготовку — «Топливные распри Украины поставили Европу на грань энергетического голодания», «Власти РФ и «Газпром» неоднократно выражали опасения относительно прохождения Украиной зимой пиков спроса на газ в связи с недостаточной заполненностью украинских ПХГ» тощо. Активно використовуються чвари в нафтогазовому секторі між НАКом та Укртрансгазом, при цьому вказується, що це є загрозою для стабільності транзиту в Європу.

Таким чином, Росія буде намагатись використати «вугільну дестабілізацію», яку тепер вже розкручують не стільки блокувальники, скільки уряд, переслідуючи мету довести суспільству необхідність торгівлі з «ефективно контрольованими» (Росією) територіями і не допустити визначення через закон парламентом України неконтрольованих територій окупованими.

Не виключено, що за таких обставин, Росія намагатиметься додати до вугільної самодестабілізації України ще й газовий компонент — обмеження транзиту. Не виключена й кібер-атака на Об’єднану енергосистему — достатньо згадати атаки грудня 2016-го та 2015-го.

Отже, те що робить зараз влада — це небезпечна гра на користь Ахметова і на шкоду суспільству та й собі також. Ну, а Пу лишається тільки аплодувати українським урядовцям, особливо, якщо вони введуть надзвичайний стан в енергетиці.

Підготувала Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»