Антидепресант для банків
Валерій ГЕЄЦЬ: Держава повинна діяти як бізнесменПонад півроку фінансовий сектор країни лихоманить... Пригальмувати масову втечу депозитів населення та підприємств Нацбанку вдалося тільки завдяки застосуванню «важкої артилерії» — запровадивши мораторій на дострокове зняття вкладів. Національний регулятор разом із парламентом прийняли ще одне важливе для фінансових установ рішення — збільшили суму гарантування банківських вкладів для населення з 50 до 150 тисяч гривень. Однак для заспокоєння розбурханої свідомості українців цього виявилося замало... Як повернути довіру українців до банків та як найкраще вчинити з проблемними банками, «День» запитав у академіка Національної академії наук України, директора Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерія ГЕЙЦЯ.
— За результатами опитування, проведеного компанією Research & Branding Group, більше 70% українців не вірить банкам. Якими методами і заходами, на вашу думку, можна повернути втрачену довіру?
— Ви правильно сказали, що сьогодні головне питання — повернути довіру людей, бо від цього залежить подальший розвиток усієї економічної системи. Я б виділив дві складові в недовірі українців до банків. Перша — політична криза, яка відбувається на фоні домінування з 2004 року в урядовій економічній діяльності політики над економікою. І друга складова стосується діяльності самих банківських та фінансових установ, де виділяють два підпункти. Перший підпункт — стабільність банківської системи, в якій сьогодні й далі спостерігається відтік депозитних (гривневих та валютних) коштів. Розв’язання цього питання залежить від якості виконання своїх функцій національним регулятором, яким виступає Національний банк. Другий підпункт — це стосунки банків із населенням. Зрозуміло, що фінустанови видали кредити населенню, й тепер, коли відбулися процеси економічної дестабілізації, й вони, та їхні клієнти потенційно втрачають, бо повертати валютні кредити стає обтяжливо. Очевидно, що без втрат вийти ніхто не зможе. Але банки завжди можуть організованіше діяти стосовно до населення. Якщо ж є спроби зіграти на одному полі, за рахунок того, що клієнти менш організовані та юридично не підковані, то виникає ситуація, коли банки намагаються перекласти всі свої втрати на позичальників. У даному випадку потрібно знайти механізм уникнення конфліктних ситуацій. Я озвучив лише невеликий спектр проблем, але їхнє розв’язання відродить довіру вкладників до банків.
Плюс до цього важливо, щоб Нацбанк та уряд працювали у системі, за якої розвиток економічних подій буде прогнозованим. Якщо ж банки не мають упевненості в прогнозованості ситуації, тоді їх починає лихоманити, населення це бачить, забирає гроші, намагається конвертувати їх у валюту. Після цього говорити про якусь довіру до фінансової системи нелогічно.
— Зараз очевидно, що ринковими методами зупинити втечу грошей із банківських депозитів дуже складно. Які адміністративні заходи для утримання заощаджень вкладників може застосувати найближчим часом НБУ?
— Певні заходи адміністративного характеру він використав: заборона достроково знімати депозити, введення тимчасових адміністрацій у банки. НБУ ще з початку кризи повинен був заборонити дочірнім банкам та іншим приватним банкам, які працюють на території України, виводити на валютний ринок кошти, (надані для рефінансування), конвертувати їх, а потім виводити з країни. Тут принцип має бути наступний: якщо до кризи всі разом заробляли кошти, тоді всі разом повинні рятувати банківську систему.
— Чи не пізно вводити таке обмеження, адже хто думав, той уже вивів свої гроші за кордон?
— У якійсь частині, — дійсно пізно, а в якійсь — ні. Ситуація сьогодні ще залишається контрольованою. Усі дії НБУ повинні бути направлені на якнайповніше забезпечення обороту грошей. Якщо для цього потрібно вживати адміністративні заходи, то Нацбанк не повинен на когось чи щось дивитися, а просто застосовувати іх та контролювати їхне виконання.
— Після розвалу Сбербанку СССР довіра громадян до державних банків упала до 5—7%, а пізніше симпатії вкладників повернулися у бік комерційних банків. Настільки реалістичним за нинішніх умов виглядає варіант, коли, розчарувавшись у комерційних банках, населення піде у держбанки?
— Ситуація, яка була в 1990-х роках і яку ми маємо сьогодні, — принципово відмінні. Тоді пафос ставлення до приватного бізнесу був іншим: тогочасна ідеологія та пропаганда переконувала, що за умов дії в приватному секторові ринкової економіки вдасться розв’язати всі проблеми. Але за 15 років багато що змінилося. Якщо подивитися матеріали серйозних соціологічних опитувань, то можна побачити наступне: сьогодні у населення дуже багато недовіри не лише до банків, а й до інших приватних інститутів. Дуже багато людей навіть не хотіло б працювати у приватного власника через різні причини (політика, зарплатня, умови праці та інше).
Насправді питання в іншому: НБУ та уряд повинні подбати про те, щоб у банківській системі існувало конкурентне середовище. Конкурентне середовище — означає не обов’язково приватні банки. Робота дочірніх банків із іноземним капіталом — це одна система фінансових установ із притаманною лише їм системою підходів, приватні банки — інша система. На мою думку, банківська сфера повинна складатися з трьох приблизно рівних груп банків: державні, дочірні з іноземним капіталом та приватні. Тоді кожна з цих груп виконуватиме свої завдання й боротиметься за отримання певної частки банківських послуг у своєму сегменті ринку.
— Тобто ви очікуєте, що після кризи 30% банківського ринку буде за державними банками?
— Я б хотів, щоб після кризи на фінансовому ринку працювали три приблизно рівні групи банків, різних за формою власності. І нехай вони працюють, і конкурують за надання найдешевших, найякісніших послуг населенню та підприємствам.
— Чи зможе держава бути ефективним власником?
— Їй буде нікуди подітися, бо вона працюватиме на конкурентному ринку. І або її менеджмент забезпечуватиме відповідну ефективну діяльність та прозорість у своїх діях, або держава буде постійно програвати. Будьте певні, держава завжди буде присутня в економіці. Сьогодні рівень бюджету в економіці України шляхом інвестування складає тільки 2% ВВП. У розвинутих європейських економіках цей показник — 4—5% від ВВП, і вони справляються з цим питанням. Там теж існують державні банки, які виконують роль кредиторів населення та підприємств. Тобто державний банк — не означає неефективний. Окрім того, через державні банки можуть реалізовуватися цільові державні програми, які так чи інакше здійснює уряд. Ще одне: тримаючи частину банків у державній власності, уряд страхує себе від можливих неприємностей. Наприклад, уявіть, що ситуація у фінансовій системі європейських країн, (яка сьогодні дуже важка), приведе до виведення австрійськими, німецькими та італійськими банками з українських «дочок» усіх коштів. Хто тоді буде обслуговувати й надавати банківські послуги в Україні? Тому у держави завжди повинна бути гарантована частина банківського ринку, адже кризи були й будуть. А застрахувати себе від криз — наш обов’язок.
— Якщо правильно вас зрозуміла, то ви підтримуєте купівлю проблемних банків нашою державою, а не чужими?
— Держава повинна контролювати частину банківського ринку або діяти як бізнесмен: можна сьогодні дешево купити частину проблемних банків, стабілізувати їх, а коли закінчиться криза — продати на ринку за значно вищою ціною. Державі сьогодні вигідно скуповувати найкращі активи, а не продавати їх у «чужі» руки дешево.
— Для стабілізації економічної ситуації в країні потрібно брати кредити, а МВФ не поспішає давати другий транш стенд-баю. Виходячи з цього, які умови отримання кредитів від інших країн для України є найреалістичнішими?
— Ось побачите, МВФ обов’язково надасть кредит Україні. Насправді, він зацікавлений у наданні другого траншу. Чому? Бо Україна — набагато більша країна, ніж Польща чи якась інша європейська країна, з населенням у 47 мільйонів чоловік. Якщо тут, не дай Боже, відбудеться серйозна економічна дестабілізація (у якій, підкреслюю, сьогодні ніхто не зацікавлений), тоді не буде порядку в усіх наших сусідів. Зрештою, переговірники знайдуть консенсус. А вже після МВФ кредити дадуть й інші країни.