Антикризовий закон: необхідно, але недостатньо...
Верховна Рада підтримала внесений Президентом Віктором Ющенком та доопрацьований усіма парламентськими фракціями антикризовий закон, встановивши для нього граничний термін дії 1 січня 2011 року. За законопроект «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін у деякі законодавчі акти України» проголосували 243 народних депутати.
В процесі доопрацювання народні обранці запропонували розглянути та внести 140 поправок. Але після тривалих баталій зі списку виключили спірні питання щодо норми фінансування дострокових парламентських виборів, про надання Національному банку права вводити для експортерів обов’язковий продаж валюти, про випуск Мінфіном внутрішніх позик у іноземній валюті, про збільшення акцизів на автомобілі, нафтопродукти, пиво та лікеро-горілчану продукцію, про підвищення рентної плати на газ та багато іншого. Антикризові норми, які залишилися в документі, набули в багатьох випадках нових обрисів. А ось відмова парламентаріїв перенести з 1 січня 2009 на 1 січня 2011 року дату встановлення мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму, поставила під сумнів отримання Україною кредиту в $16,5 мільярда від Міжнародного валютного фонду для стабілізації економічної ситуації.
Напередодні виборів парламентарії відмовилися від різкого уповільнення соціальних виплат, мотивуючи свій крок збереженням суспільного добробуту більшості населення. На думку першого заступника глави секретаріату Президента Олександра Шлапака, відмова від цієї пропозиції вимагає в 2009 році підняти мінімальну зарплату та середню зарплату в бюджетній сфері на 35%, що означає додаткові витрати держбюджету в розмірі близько 50 мільярдів гривень.
Про нереальність виконання даного завдання в умовах економічного загострення в країні вже заявив перший віце-прем’єр Олександр Турчинов. З його слів, на практиці це приведе до затримки виплат у бюджетному секторі. Разом із тим, депутати також постановили, що держбюджет-2009 має бути бездефіцитним.
У ході розгляду законопроекту депутати зменшили об’єм надання державних гарантій у 2008 році по кредитах міжнародних фінансових організацій (МФО). Парламентарії дали добро тільки на 10 мільярдів держгарантій, а не на 40 мільярдів (як декларувалося раніше). Крім того, відмову отримала також стаття про дозвіл уряду в 2008 році отримувати позики від МФО на реалізацію соціально-економічних проектів в об’ємі до 10 мільярдів гривень. Нагадаємо, що зараз у держбюджеті передбачено виділення держгарантій на 16,9 мільярда гривень, з яких 12 мільярдів — за зобов’язаннями «Нафтогазу України», 3,1 мільярда — на технічне переоснащення вугільних шахт, один мільярд — за зобов’язаннями Державної іпотечної установи та 0,8 мільярда — гарантії «Укравтодору».
Стабілізаційний фонд у держбюджеті, за який виступили всі без виключення політсили, вирішили наповнювати за рахунок надходжень від приватизації, перевиконання прибуткової частини держбюджету та розміщення державних цінних паперів. Кошти з фонду будуть використовуватися на надання кредитів для погашення та рефінансування зовнішніх зобов’язань банків і компаній, отриманих до 15 вересня 2008 року; кредитування або співфінансування інвестиційних проектів загальнодержавного значення терміном до 10 років та ін. Але на думку голови комітету Верховної Ради з фінансів Миколи Азарова, заявлені джерела фінансування не зможуть у короткостроковій перспективі наповнити стабфонд (приватизація не йде).
Для лікування фінансового сектора від кризових явищ парламент затвердив запропоновану президентом програму рекапіталізації банків за рахунок коштів МФО. При цьому механізм, запропонований гарантом, спростили. Держава в особі Мінфіну може брати участь у формуванні та збільшенні статутних капіталів банків шляхом придбання їхніх акцій в обмін на державні облігації або за рахунок коштів державного бюджету. Отримані держоблігації банк передає Національному банку України, який обов’язково повинен їх викупити за рахунок кредитів МФО (за номінальною вартістю протягом п’яти днів від дня надходження пропозиції щодо їхнього викупу).
Для поновлення довіри вкладників до банківської системи нардепи вийшли за межі президентського законопроекту та підвищили з 50 тисяч гривень до 150 тисяч гривень максимальний розмір гарантування внесків фізичних осіб у банках України. Це забезпечить гарантії для 96% загальної кількості внесків в Україні. Вирішити проблему з фінансуванням Фонду допоможе спрямування Нацбанком до Фонду гарантування внесків 25% свого прибутку, але не менш ніж мільярд гривень щорічно.
Прийняття антикризового закону експерти сприйняли позитивно. При цьому вони вважають, що затвердження документа — необхідна, але недостатня умова для подолання негативних явищ в українській економіці. На думку президента Центру економічного розвитку Олександра Пасхавера, вітчизняна економіка є недореформованою, і в цьому вся проблема. Тому, якщо ми хочемо жити в економічно сильній державі, то державним діячам треба засукавши рукава прийматися за реформи.
Адже Україна, на думку президента Центру антикризових досліджень Ярослава Жаліло, ще не зіткнулася із серйозними наслідками світової кризи. Це тільки передкриза, яка багато в чому посилила політичну нестабільність, з усіма негативними економічними наслідками. Усунувши цей чинник та розробивши не тільки короткострокові, але й довгострокові стратегічні антикризові заходи, можна відбити удар, що наближається. А стратегічні цілі якраз і передбачають проведення реформ.
