Атомні загадки

Під час запуску блоку №3 Рівненської АЕС після планового капітального ремонту, який проводився з 26 червня минулого року, в ніч з 16 на 17 лютого стався збій у системі збудження турбогенератора.

ЗБІЙ ЧЕРЕЗ ПОСПІХ?

Це призвело до зупинки реактора блоку, але, як повідомили у прес-службі НАЕК «Енергоатом» у п’ятницю вранці, загрози для безпеки не виникло. «О 23.55 параметри енергоблоку були стабілізовані, реакторна установка переведена в режим «гарячої зупинки». Попередня оцінка за шкалою ядерних подій ІНЕС — «нижче за шкалу», — зазначає прес-служба.

Слід думати, що фахівці глибоко проаналізують причину збою, незважаючи на те, що він не викликав якоїсь серйозної аварії. Але у людей необізнаних цей випадок викликає підозру. Чи не було непотрібного поспіху у ремонті й наладці устаткування АЕС через те, що введення блоку в експлуатацію збіглося із загостренням ситуації в українській енергетиці (у зв’язку з дефіцитом вугілля антрацитних марок для теплової генерації) і запровадженням урядом надзвичайних заходів у цій сфері?

ТЕНДЕНЦІЯ, ОДНАЧЕ...

За кілька годин до нештатної події на Рівненській АЕС Президент України Петро Порошенко, виступаючи на засіданні РНБО заявив: «Мені приємно повідомити, що ми різко збільшили частку атомної енергетики у загальному енергетичному балансі. Було 47%, зараз нестримно наближається до 60%. А це мільйони тонн вугілля, яких більше не потребує Україна».

Тенденція була б дійсно «приємною», якби атомні електростанції країни, наприклад, наростили коефіцієнт використання встановленої потужності (КВВП). Але це їм не вдається. Енергоблоки доводиться зупиняти на ремонт ще й тому, що вони потребують проведення робіт, які б дозволили продовжити терміни експлуатації, що спливає. (До речі, зараз Держатомрегулювання проводить оцінку документів, що обгрунтовують можливість продовження термінів експлуатації енергоблока №3 Рівненської АЕС).

У результаті КВВП АЕС «Енергоатома» у січні становив 77,6%, що на 2,7 відсоткові пункти менше, ніж у січні 2016-го. А коефіцієнт готовності несення номінального електричного навантаження становив 81,7%, що на 6,5 відсоткові пункти менше, ніж у січні-2016.

Цього не може й не мало б бути, але факт, що цифри, якими оперує Президент, м’яко кажучи, потребують уточнення. Не раніше як 14 лютого, тобто буквально за два дні до процитованої вище заяви глави держави, прес-служба «Енергоатома» повідомляла, що в січні 2017 року електростанції НАЕК «Енергоатом» зменшили виробництво електроенергії (проти аналогічного періоду 2016 року) на 3,4%, а планове завдання перевиконали на 2,1%.

Частка «Енергоатома» в загальній структурі електроенергії, постаченої держпідприємству «Енергоринок», за даними прес-служби, становила 52,8% і 51,2%, — у загальній структурі виробництва електроенергії в країні. Отже, щодо того, «що було», великих різночитань з даними Президента начебто й немає.

Інша річ, що буде й звідки взялися дані про «стрімке» зростання (до 60%) внеску атомної енергетики в загальний енергетичний котел країни? Це — загадка. Один з варіантів відповіді: частина теплових блоків зупиниться, й тоді роль АЕС, дійсно, нестримно зросте. А можливо йдеться всього лише про нашу застарілу звичку видавати бажане за дійсне.

Добре було б. Але чи не є ми свідками повторення спроб адміністративного управління атомною промисловістю, як це було 30 років тому, коли експеримент на Чорнобильській АЕС завершився трагедією світового масштабу?

ТУТ ВІДПОВІДАЮТЬ ЗА АТОМНУ БЕЗПЕКУ

«День» побував на колегії Держатомрегулювання, на якій розглядався звіт про роботу за 2016 рік. Важливим досягненням у звіті було названо продовження процесу диверсифікації ядерного палива з метою зменшення залежності від одного постачальника. Вказувалося, що зараз дослідна експлуатація ядерного палива виробництва компанії Westinghouse відбувається у складі змішаних активних зон на енергоблоках №2 і №3 Південноукраїнської АЕС і №5 Запорізької.

Відповідно до планів НАЕК «Енергоатом» і погодженого Держатомрегулюванням концептуального технічного рішення, 2017 року завантаження палива Westinghouse в рамках розширення його дослідної експлуатації заплановано також на енергоблоки №1, №3 і №4 Запорізької АЕС.

На 2017 рік у пріоритетах Держатомрегулювання реалізація Плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом; регулюючий супровід реалізації заходів Комплексної (звідною) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій, продовження термінів їх експлуатації.

Серед пріоритетних заходів також оцінка безпеки й ліцензування в рамках будівництва і введення в експлуатацію першого пускового комплексу нового безпечного конфайнменту об’єкту «Укриття».

РОЗМИТА СТРАТЕГІЯ

Проте чомусь ані слова не було сказано про такий дуже важливий документ, який слід було б брати до уваги навіть до його затвердження, як проект Енергостратегії України до 2030 року.

Свої питання до виконувача обов’язків глави Держатомрегулювання Бориса Столярчука «День» розпочав з Енергостратегії. «Я був на засіданні Кабінету Міністрів, де вона обговорювалася й присутнім пропонувалося висловити свою думку, — сказав Столярчук. — Я сказав, що в частині атомно-енергетичного комплексу вважаю цю стратегію недосконалою. Там не чітко прописані й навіть, як я розумію, взагалі не прописані цілі й завдання (атомної енергетики), а головне — шляхи їх матеріалізації. Вона (стратегія) дуже й дуже розмита».

Також «День» хотів дізнатися якісь подробиці про заплановані, за словами посла нашої країни в Австралії Миколи Кулініча, постачання ядерного палива з цієї країни до України. (Посол заявив, що уряд України нещодавно схвалив угоду між Україною й Австралією у сфері ядерної енергетики, відповідно до якої «Австралія зможе покривати до 30% потреб нашої енергетики в ядерному паливі»).

«Мені про це нічого не відомо, жодні документи до нас з цього питання не надходили, — сказав Столярчук. — Я про це взагалі нічого не чув. Якби були якісь переговори з цього питання, нас би залучили». Це ще одна атомна загадка?

P. S. Частка атомної генерації в загальному енергобалансі України минулими вихідними зросла до 62%. А 18 лютого 2017 року АЕС України виробили 302,93 мільйона кВт/год електроенергії, що є рекордним для них показником за останні 12 років. Коефіцієнт використання встановленої потужності АЕС цього дня досяг 91,2%. У зв’язку з цим, як повідомила прес-служба Міненерговугілля в понеділок, голова відомства Ігор Насалик під час засідання координаційного центру із забезпечення постачань вугілля на ТЕС, що відбулося в понеділок, відзначив важливість своєчасних закупівель ядерного палива для атомної генерації й організації ремонтних кампаній.