Азартні ігри без правил
Рейдери вигадують нові інструменти для недружнього захоплення підприємствДо вас приходять на позапланову перевірку, хоча вона нічим не мотивована. При цьому людина, яка її призначила, ні перед ким не відповідає. Розповідаючи про такі випадки журналістам, голова представництва Держкомпідприємництва в м. Києві Віталій Апостолов наголошує на тому, що це «свого роду рейдерство і сприяння недобросовісній конкуренції на ринку».
За словами головного захисника київських підприємців, найчастіше такі візити стосуються організаційних моментів ліцензування. «Якщо потрібно провести позапланову перевірку, то це має викликатися не волею чиновника, а — об’єктивною необхідністю», — зазначає Апостолов. Тому перша його пропозиція — запровадити відповідальність для держслужбовців, які призначають нічим не мотивовані перевірки бізнесу. Для зменшення ліцензійного свавілля Апостолов пропонує вилучити з відповідних документів пункти, що дозволяють «надумане позбавлення ліцензії». Натомість слід чітко прописати, що таке позапланова перевірка та якими можуть бути її причини.
Хто ж подає сигнали щодо ліцензійних візитів? Президент Асоціації перевізників м. Києва Валерій Ліпецький припускає: «Дійсно, є замовники...» За його словами, приводом до цього буває потреба переділити якийсь ринок. І тоді адміністрація дає відповідну команду «винищувачам» ліцензій. До цього, незрозуміло на яких підставах, може підключатися МВС: «робить замовлення на позбавлення ліцензії». І на ринках починається брудна метушня. За словами підприємців, найпривабливішими шматками, зокрема у столиці, стали ринки пасажирських перевезень, охоронних послуг та гральний бізнес.
Наслідком нещодавніх «ліцензійних» наїздів стала атака на вісьмох пасажирських перевізників у столиці. Підставою послужила така «страшна провина», як несвоєчасне надання інформації про зміну суб’єкта ліцензування. Про що йдеться? За словами Ліпецького, така підстава застосовується навіть тоді, коли перевізник змінює кількість транспортних засобів. При цьому новий рухомий склад ще й жодного разу не виходив на лінію.
Тож у новому ліцензійному законодавстві представництво Держкомпідприємництва у м. Києві пропонує врахувати і такі нюанси. З цим Ліпецький погоджується. Від себе ж додає: «До складу перевіряючих виконання ліцензійних вимог (при позбавленні ліцензії) необхідно обов’язково залучати представників галузевих громадських організацій. Тоді вдасться уникнути різночитань та ексцесів у цьому процесі».
Накинув хтось «нелим ліцензійним» оком і на охоронну фірму «Альфа-метал». Як розповідає її директор Анатолій Ковач, останнім часом на підприємстві впроваджується характерна для рейдерів практика. Тож керівництво фірми не визнає надуманих звинувачень і намагається відстоювати свої інтереси. Голова антирейдерського союзу підприємців України Андрій Семидідько, коментуючи цю ситуацію, зазначає: «Це видавлювання міцного гравця із охоронного ринку... Ми бачимо, що іде перерозподіл після заміни керівництва МВС міста, відбувається тиск і зміна ринку там, де має місце його підпорядкування МВС: це транспортні перевізники, охоронні структури...»
Підсилюються рейдерські настрої у країні і політичною нестабільністю. Мовляв, чиновники за таких умов починають лобіювати інтереси навіть не вітчизняних підприємств, а російських. «Зараз ми відслідковуємо тиск на фармакологічному ринку, позбавлення ліцензій аптек», — деталізує Семидідько.
Президент Української асоціації грального бізнесу Сергій Третяков відзначає: «Практично у будь-якій сфері, яка не починається за останній рік-два, спостерігається агонія влади». І, хоча на гральний бізнес ліцензійна агресія ще не дійшла, його «любі друзі» вже б’ють на сполох, бо близьких до цього проблем також вистачає. «За всі 16 років незалежності ігрова галузь знаходилася у тіні, у якій її утримувала сама ж ця влада», — резюмує Третяков. А на підтвердження своїх слів наводить такі дані: не прийнято жодного «грального» закону, хоча тільки за останні півроку на розгляд Верховної Ради подавалося сiм законопроектів, і був навіть урядовий проект. На словах і депутати, і урядовці виступають «за». Коли ж доходить до практики — підтримка таких ініціатив кудись зникає. «Нікому не подобається достатньо жорсткий, чіткий підхід до регламентації азартних ігор. Всі намагалися провести якісь власні пропозиції. Йде лобіювання деяких напрямків бізнесу», — лідер «азарту». Приборкати тіньові ігри, за його словами, не вдається тому, що чиновники борються в основному з легальним сегментом цього ринку. А нелегали, які мають більше 70 його відсотків, чомусь залишаються поза увагою. Не дає нормально працювати й подвійне ліцензування, відсутність ліцензійних умов в регіонах тощо. А це все збитки того ж таки держбюджету.