Банкіри про революцію та її наслідки

Ніхто, крім банкірів, які офіційно дистанціюються від політики, так пильно не стежить за цією сферою, і ніхто так щиро не зацікавлений у її передбачуваності. Тому «День» запропонував їм відповісти на наші запитання.
1. Чи вважаєте ви, що помаранчева революція сформувала замовлення на нову економічну політику?
2. Хто зробив цю революцію? Середній клас, власники «Мерседесів» проти власників «Майбахів» чи хтось інший?
3. Схоже, українська революція почалася кризою політичною та закінчується економічним спадом. Чи кризою?
4. Чи встоїть у цих умовах ідея ЄЕП?
5. Що ви вважаєте економічним успіхом, а що — провалом року, що минає?
6. Який ваш фінансово-економічний прогноз на перші місяці 2005 року?
7. Які, на ваш погляд, економічні завдання новому Президенту треба вирішувати насамперед?
8. Куди, на вашу думку, повинен зробити перший зарубіжний візит новий Президент України?

В’ячеслав ЮТКІН, голова наглядової ради банку «НРБ Україна»:

1. До економіки справа ще не дійшла. Без сумніву, основною надією тих простих українців, хто здійснив цю революцію, є позбавлення від бідності. Люди щиро повірили в те, що після 13 років суцільного обману та казнокрадства до влади справді приходить команда, що ставить своєю головною метою підвищення рівня добробуту українського народу. Чи знадобиться новому уряду для досягнення цієї мети нова економічна політика і якою вона буде, ми побачимо вже в найближчому майбутньому.

2. Основною рушійною силою листопадових подій, виступив, звичайно ж, український народ. Окремим політологам вигідно подати причини того, що сталося, як переділ сфер впливу між кланами й угрупованнями, а також як боротьбу за геополітичні зміни в світовому масштабі. Роль українського народу вони наполегливо не беруть до уваги або просто ігнорують. За всіма подіями їм ввижається тінь Вашингтона або Брюсселя, чиї «підступи» вони схильні вважати вирішальними чинниками перемоги команди Ющенка. А насправді ми стали свідками неординарних подій, справжнього народного волевиявлення, глибокий аналіз й оцінки якого ще попереду. Народ підвівся з колін і, мабуть, вперше за всі так пишно відсвятковані роки незалежності проявив себе всьому світу як політична нація.

3. На відміну від кризи політичної економічної кризи в Україні немає. Спад у наявності. Але не криза. Водночас важко собі уявити, щоб такі масштабні політичні події, що відбуваються в нашій або будь-якій іншій країні, не позначилися на стані економіки та не погіршили її показників. І те, що українська економіка таке пікове навантаження з честю витримала, вселяє надію, що в неї міцна основа. Країні вже завтра необхідні сильний прем’єр-міністр і чітка програма подолання спричинених політичним протистоянням негативних явищ.

4. Реалізація плану створення ЄЕП і наповнення його реальним економічним змістом тепер багато в чому залежить від України. Відомо, що як і сам Віктор Ющенко, так і його найближчі соратники прийняли цей план, як кажуть, у багнети. Водночас український парламент ще в квітні його ратифікував. Як вчинить уряд Ющенка? Думаю, ця обставина багато в чому визначатиме зміст двосторонніх відносин на найближчий рік.

5. Економічний успіх року — нові правила оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб, що набули чинності з 1 січня 2004 року та спричинили виведення з тіньового обігу величезних грошових коштів, також вони сприяли зміцненню середнього класу. Багато успіхів української економіки в році, що минає, прямо пов’язані саме з цим кроком. Усі основні провали почалися у вересні, коли передвиборна боротьба вступила у вирішальну фазу, й популістські рішення уряду зробили економіку заручницею політики певного кола осіб, які перебували при владі. До одного з головних провалів минаючого року я би зарахував збитки, завдані репутації банківської системи.

6. Це будуть найважчі місяці для нового уряду та президента. Своєрідний випробувальний термін для команди Ющенка. Рівень інфляції буде найвищий у перші три місяці до періоду стабілізації. Можливі, хоч і незначні, але коливання курсу національної валюти. Сповільниться зростання ВВП та притік іноземних інвестицій, подорожчають кредитні ресурси, а обсяг їх вкладень в економіку поменшає. Словом, природна, захисна реакція економіки. Важливо, щоб цей період був максимально коротким.

7. Насамперед знадобиться подолати спад в економіці. Заяви опонентів про жорстку опозицію — не порожній звук. Треба усвідомлювати, що кожен крок нового уряду перебуватиме під найпильнішою й аж ніяк не дружньою увагою. І, на жаль, тільки фахівці розумітимуть, наскільки ослаблену та виснажену політичними баталіями, економічним популізмом і трьома турами виборів економіку отримала команда Ющенка від уряду Януковича. Перші 3— 5 місяців, починаючи з лютого, дадуть відповіді на багато запитань.

8. Мені здається, що Ющенко свій перший зарубіжний візит зробить до Росії (це зробив би в разі перемоги й Янукович). Очевидно, психологічно зробити це буде непросто внаслідок того, що російська влада не приховувала своїх симпатій стосовно Януковича та всіма доступними способами прагнула не допустити обрання Ющенка. Проте я впевнений, що чим швидше сторони зможуть подолати виниклу напруженість у двосторонніх відносинах, краще зрозуміти одна одну та зробити кроки назустріч, тим більше виграють наші народи.

Жак МУНЬЄ, голова правління банку «Каліон банк Україна»:

1. Останні події показали, що багато українців готові піднятися та сказати своє тверде «Ні». Демократична держава повинна поважати народну волю. З тієї ж причини треба чекати, що новій українській владі доведеться з набагато більшою обережністю підходити до поваги верховенства закону, що, очевидно, приведе до більшої прозорості в економіці та в питанні структури власників компаній.

2. На мою думку, це зробив народ.

3. На сьогодні не можна сказати, що політичні події призвели до економічної кризи. Безумовно, в найближчі місяці, внаслідок імовірних змін у керівництві країни, існуватиме така собі невизначеність, що може вилитися в зниження темпів зростання в Україні. Але 2004 рік був рекордним за показниками економічного зростання, що перевищило 12%. У будь-якому випадку, не можна чекати, що такий темп може зберегтися.

4. Попри активну підтримку колишньої української влади, розвиток ЄЕП виглядає схожим на всі обіцянки, зроблені після 1991 року українськими політиками в їхніх відносинах «любові та ненависті» з російським сусідом. Участь у ЄЕП треба розглядати як жест доброї волі у бік Росії та своєрідний піар-хід. Наскільки мені відомо, нічого істотного не було втілено, щоб проект ЄЕП перетворився на реальність. Крім того, втілення ЄЕП суперечить або принаймні ускладнює можливість України переконливо говорити про її потенційне приєднання до ЄС. Цілком імовірно, що розвиток ЄЕП закинуть, але про такий крок голосно не дзвонитимуть, щоб російський сусід міг зберегти обличчя.

5. Як уже було сказано, 12-відсоткове зростання — величезне досягнення, безумовно, спровоковане експортом. Через наближення виборів протягом 2004 року не було вжито фактично жодних істотних кроків для покращання регулювання та контролю економіки, що зробило б її прийнятнішою для інвесторів.

6. Як зазначалося вище, якщо вибори 26 грудня приведуть до обрання кандидата від опозиції, то може виникнути період нестійкості, що продовжиться щонайменше кілька місяців. Можна припустити, що власники фінансових і промислових груп України муситимуть визначити свою позицію по відношенню до нової влади, а остання — по відношенню до них. Але попит на український продукт, як усередині країни, так і на зовнішньому ринку, існуватиме й виробництво не скоротиться.

7. Новому президенту доведеться зміцнити або відновити довіру. Оскільки народ проявив свою волю, зажадавши поваги певних принципів, новому президенту слід якнайшвидше призначити на основні пости чиновників, які поважатимуть принцип верховенства закону, боротимуться з корупцією й отримають необхідні повноваження, щоб накладати санкції за корупцію та порушення законів. Водночас президент повинен буде забезпечити існування або зміцнення довіри в таких сферах, як економіка, банки, лідери. Але нове українське керівництво має скеровувати цей процес таким чином, щоб запобігти невдачам, які могли б мати системний характер.

8. Залежно від того, кого оберуть президентом, його перший [міжнародний] візит буде до Польщі чи до Росії.