Банки підвищують ставки

Приріст депозитних вкладів фізичних осіб в українські банки за чотири місці цього року вже досяг 15 мільярдів гривень. Це — третина доданого за весь минулий рік, що свідчать про поступовий депозитний «розігрів». Причиною такого явища виконавчий директор компанії «ПростобанкКонсалтинг» Ольга Онуфрийчук вважає «агресивну політику, яку проводять банки». При цьому, з її слів, на ринку спостерігається ще одна тенденція: зменшення частки депозитів, що припадає на великі банки на користь середніх — з 76% до 55%. Все більше вкладників переходять з одного банку до іншого, орієнтуючись у своєму виборі на розмір депозитної ставки.

Водночас криза на світових фінансових ринках та інфляційний сплеск в Україні змусили банкірів замислитися над тим, як залучити гроші звичайних громадян. Подарунки, різноманітні акції, відсоткові «дощі» — результат цієї боротьби за клієнта. Депозитна гонка іноді доходить до абсурду. «Наш споживач зустрівся з тим, що депозитні ставки та умови змінюються так швидко, що він не встигає на них реагувати, — говорить Онуфрийчук.— А буває, що й банківські філіали не встигають за ідеями з головного офісу, дізнаючись про них від клієнтів».

«Останні два місці ставки міняються маже щотижня. Банки намагаються наздогнати один одного, демпінгуючи ставками. Сьогодні багато банків пропонують депозити під 19— 20%, але ми не хочемо конкурувати просто відсотковими ставками, тому працюємо над зміною продуктової лінійки та займаємося фокусуванням продуктів на конкретного клієнта», — розповідає «Дню» про ринкові тенденції начальник департаменту роздрібного бізнесу і дистрибуції VAB Банку Антон Шаперенков.

Боротьба за клієнта посилюється конкуренцією кредитних союзів та інститутів спільного інвестування, які за минулорічними звітами показали прибутковість у 2—3 рази вищу від банків. Але дозволимо припустити, що навряд чи цим новачкам на українському фінансовому ринку в найближчі роки дістанеться пальма першості, адже гарантійних фондів для виплати вкладів у разі банкрутства в цих установ ще немає. До того ж, у пам’яті потенційного клієнта міцно засіли спогади про сумнозвісне АТ «МММ» та його вітчизняних аналогів.

Поки інвестиційні фонди та кредитні союзи завойовують клієнтську довіру, банкіри запроваджують депозитні новинки. Це, зокрема, так званий універсальний депозит, який дозволяє знімати частину грошей з рахунку та поповнювати його в будь-який момент. Перспективним для українського ринку може виявитися й російський досвід вкладів із «інвестиційною» складовою та «синтезованих», вважає Онуфрийчук. Суть останнього в тому, що виплати відсотків не гарантуються, але наприкінці терміну внесок індексується відповідно до зміни визначеного індексу. А вклад із «інвестиційною» складовою означає розміщення однієї частини суми в банку (по ній гарантується мінімальна відсоткова ставка), а іншої — на фондовому ринку.

В Україні таких продуктів найближчим часом не буде, переконаний Шаперенков. Але не тому, що клієнт про них нічого не знає, а тому, що призначені вони для грошовитих інвесторів. Останні ж нещодавно отримали офіційне підтвердження можливості здійснення облюбованої ними за останні роки практики довірчого управління.

Тож, шукаючи «вільний» фінансовий ресурс, банки головну ставку, як і раніше, роблять на вклади фізичних осіб. Але в арсеналі фінансистів існують ще й депозити від юридичних осіб, які на 2—3% дешевші, тому за 2—3 дні дозволяють отримати «непогані доходи», твердить Онуфрийчук. Підходи справді є, але бажаючих вкласти надлишкові кошти за нинішніх економічних реалій серед підприємців небагато, розповідають банкіри. Тому найкраще орієнтуватися на населення, яке планують цього року заманювати до банків підвищенням депозитних ставок у гривні на 2%, а в доларі на 1%.

КОМЕНТАРІ

Валерій ЛИТВИЦЬКИЙ, керівник групи радників голови Нацбанку України:

— Все залежить від того, яким буде ціновий тренд. Якщо інфляція уповільниться, то схильність до заощаджень збільшиться, і тоді депозитний ринок матиме тенденцію до зростання — буде тренд-ап. Якщо інфляцію не вдасться приборкати, то депозитний ринок отримає тренд-даун — рух вниз. Все залежатиме від того, чи відновиться довіра до заощаджень з боку населення. А щоб вона з’явилася, потрібно здійснити розворот інфляційної кривої, яка у травні — червні повинна продемонструвати уповільнення. Якщо це станеться, то можна сподіватися, що до осені інфляційні очікування візьмуть під контроль, і тоді депозитна активність населення зросте. Поки що ми бачимо, що вклади фізичних осіб у національній валюті з початку року зросли на 17,3% (торік на цей час — на 16,3%). Тож динаміка зростання на 1% вище за минулий рік, але у травні ми побачили незначне уповільнення (на 0,3%). Це означає, що поки що відтоку депозитів немає. Депозити в іноземній валюті цього року зросли на 9,7%, а минулого — на 10%. Тобто тут є уповільнення. Нацбанк це навіть радує, бо населення стало більше довіряти гривні. Особливо така довіра проявилася у травні, коли депозити в іноземній валюті взагалі скоротилися на 2,3%, тоді як торік була тенденція до зростання. Висновок: в Україні починається дедоларизація.

Для залучення коштів населення в умовах інфляції банки повинні підвищувати ставки. Інтегральна ставка по депозитах цього року, на жаль, скоротилася на 10%, тоді як у 2007 році тільки на 5%. Банки, напевно, ще мають минулорічний грошовий ресур, бо їхні кореспондентські рахунки перебувають на минулорічному рівні. Саме тому банки не поспішають піднімати депозити, хоч я б рекомендував це робити.

Олександр ЖОЛУДЬ, економіст Міжнародного центру перспективних досліджень:

— Я сказав би, що депозитний ринок країни досить динамічно розвивається. Він пропонує все більше послуг. Хоча, дійсно, в нас на депозитному ринку можливо ще не вистачає надкоротких інструментів, але це зумовлено значними витратами. Двомісячне зростання депозитних ставок, свідками якого ми були, викликане дефіцитом гривні в банківській системі. Сьогодні ми маємо обмеження грошової пропозиції Нацбанком, що штовхає комерційні банки піднімати депозитні та кредитні ставки. Такий крок безумовно викликаний боротьбою з інфляцією, але не лише інфляцією. Доки Нацбанк не змінить свою політику, орієнтованої на стримання грошової маси, депозитні ставки й далі зростатимуть.