Бетон – проти «живого» міста

Про незаконні будівництва в Києві, та й у інших містах країни, «День» пише не один рік. Текстів назбиралося сотні. Якось попросила архітектора і експерта з містобудування Віктора Глебу назвати кілька гарячих точок Києва саме на момент нашої розмови. Пан Віктор розвів руками і відповів, що таких адрес тільки він знає з десяток. А якщо запитати інших активістів, у них буде свій «топ». Останні події яскраво це підтверджують. Тільки-но ми розповідали про загрозу знищення Совських озер у Голосіївському районі столиці, бо земельна комісія Київради підтримала петицію про начебто захист водойм, де насправді йдеться про зведення житлового комплексу, як наступного дня з’явилася нова-стара гаряча точка в центрі міста — Андріївський узвіз.

За непорушність Андріївського узвозу київська громада бореться, як може. Щоб не допустити появи готельного комплексу з підземним паркінгом у підніжжя Замкової гори, навіть оголосили про безстроковий пікет біля скандального будівництва. Планують оточити місце будівництва наметами, щоб заблокувати роботи, які вже спричинили зсуви ґрунту та зашкодили сусіднім історичним будівлям. Якщо будівництво розпочнеться на повну, узвіз — під загрозою. А ця територія є комплексною пам’яткою містобудування та частиною буферної зони Софії Київської.

Днями резонансне будівництво на Андріївському узвозі, 14—16 обговорили в підкомітеті з питань взаємодії з громадськістю комітету ВР з питань запобігання і протидії корупції. Серед присутніх були не лише активісти, а й представники Київради, Київської міської держадміністрації та Міністерства культури. До них у нардепів було чимало питань. Адже Мінкультури 4 березня 2018 року видало дозвіл підприємству «Маркон» на проведення земельних робіт за адресою Андріївський узвіз, 14—16. Хоча за кілька місяців до того міністерство мало зовсім іншу думку, видавши підприємству припис щодо негайного зупинення будівельних робіт.

До речі, на початку січня цього року Окружний адміністративний суд Києва виніс ухвалу, яка забороняє будівництво на Андріївському узвозі, 14—16, але по факту роботи тривають.

Не почувши чітких аргументів від чиновників, чому ті не можуть зупинити протиправні будівельні роботи, депутатка Верховної Ради Наталія Новак заявила, що київські департаменти благоустрою, архітектури та будівництва зобов’язані провести тотальну перевірку виданої «Маркону» дозвільної документації. Адже є підозри, що для зведення готельного комплексу компанія самовільно захопила землі.

У відповідь з’явилася заява заступника голови КМДА Олександра Спасибка, що міська влада та особисто мер неодноразово просили забудовника показати проект будівництва готельного комплексу для обговорення на містобудівній раді з участю громадськості. І додав, що позиція міста незмінна: будівництво треба зупинити.

Але жодних юридично закріплених зобов’язань між містом та підприємством «Маркон» не запропоновано. Чи зважатиме власник на заяви держслужбовця? За словами голови громадської організації «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» Марини Соловйової, 12 квітня Київрада може визнати нечинним рішення про надання «Маркону» земельної ділянки. Якщо депутати підтримають це, значить, є надія захистити Андріївський узвіз. А доти усі обіцянки дуже хиткі.

Іноді здається, що влада не чує людей, але громада продовжує стукати в зачинені двері. Активіст Олександр Глухов, який останні роки захищає від руйнації садибу Мурашків, досить влучно описав у «Фейсбуці» нинішню ситуацію із хаотичною забудовою Києва: «...джерелом влади у Києві є забудовники. Вони здійснюють владу безпосередньо  через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (Статут Києва, нова редакція)».

Це, звісно, іронія. Насправді новий статут Києва сьогодні готується, які сюрпризи у ньому чекатимуть на нас, ще незрозуміло. Очевидно інше — у цивілізованих країнах, приміром, у європейських, поява висотного монстра в історичному середмісті — щось із царини фантастики. Чомусь проектанти, архітектори, інвестори та громада розуміють, що таке баланс міського простору. В нас же все шкереберть. Ситуацію з будівництвом на Андріївському узвозі, на думку архітектора Олега Гречуха, десь у Європі просто неможливо уявити. Далі — пряма мова пана Олега:

— У Європі не було б таких проблем, що немає кого покарати за протиправне виділення землі. Бо щодо Андріївського узвозу зібрано багато підписів чиновників. Так само неможливо уявити безвідповідальність чиновників і суперечливість законів. А в нашому випадку навіть кінців не знайдеш. Якісь рішення скасовують, потім знову відновлюють, виходить заплутана ситуація, якої не повинно бути. Якщо детальніше порівнювати з країнами Західної Європи, то таких ситуацій не виникало б із самого початку, бо система працює впорядковано.

Але у країнах Східної Європи, от у Польщі чи країнах Балтії, такі ситуації можливі, оскільки між нами багато спільного, законодавство та поведінка людей близька, бо люди пережили схожі події. От була комуністична влада, КДБ, після розвалу СРСР мав бути перехідний етап, і під час нього дехто користався дірками у законодавстві. Але всі розуміють, що будувати якогось монстра на вулиці з двоповерховою забудовою кінця ХІХ — початку ХХ століття, не можна. Тим паче програми реконструкції Андріївського розроблялися ще за радянських часів, у 1980-х роках. Архітектори прописували, чому не можна будувати дев’ятиповерхівки чи «хрущовки», тобто тоді теж була напрацьована якась нормативна база. І хоч на той час існувала «залізна завіса», але якимось чином враховувались світова практика та цивілізаційні явища. А у нас знову почнуть пояснювати, що це ж вкладені кошти, залучені закордонні інвестори, і вкотре все розгорнеться у політичні баталії. Іноді дуже важко професійно відбивати атаки людей, які захищають забудову.