Без арбітра не обійтися
Про причини й наслідки «газової війни-3»У неділю Президент України Петро Порошенко остаточно оголосив країні про нормалізацію ситуації з постачанням газу до України. Виручила нас Європа, збільшивши свої постачання.
ДЕФІЦИТУ БІЛЬШЕ НЕМАЄ
«Сьогодні у нас стабільна ситуація з постачанням газу: маємо досить газу у сховищах, газ власного видобутку й імпорт. Різко збільшилися постачання газу з ЄС, з Польщі, Словаччини, Угорщини. Дефіцит станом на зараз повністю покритий», — написав Порошенко у своєму микроблозі в соцмережі Twitter. При цьому він вказав, що «часи газового шантажу РФ уже в минулому».
За день до цього він подякував українцям за участь в акції щодо скорочення використання природного газу, що дозволило зменшити його споживання 2 березня на 25 мільйона кубометрів, або на 14%. Україна в суботу наростила імпорт газу з Європи у зв’язку з кризою з 4 до 29 мільйонів кубометрів на добу, поінформував Порошенко під час відвідин диспетчерської «Укртрансгазу».
Нагадаємо, що російський «Газпром» 1 березня відмовився відновити постачання газу до України, повернувши внесений «Нафтогазом» авансовий платіж (близько $125 мільйонів). При цьому він продовжив практику порушення зобов’язань щодо забезпечення мінімально необхідного тиску на вході до ГТС України.
«ПРИКРУТИЛИ»...
Зважаючи на холоди й пов’язане з цим зростання споживання й цін на газ у Європі, «Нафтогаз» закликав населення й підприємства України скоротити споживання газу за кілька діб — до контрактації компанією необхідних обсягів газу в Європі та прогнозованого потепління.
За словами головного комерційного директора НАК «Нафтогаз України» Юрія ВІТРЕНКА, Україна мала отримувати від «Газпрому» 18 мільйонів кубометрів газу на добу, але після відмови російської компанії виконувати угоду (питається: яку?) Україна змогла оперативно законтрактувати необхідні обсяги газу в Європі.
А голова «Нафтогазу» Андрій КОБОЛЄВ розповів, які регіони максимально зменшили споживання цього палива. За його словами, в трійці лідерів — Кременчук (35%), Дніпро (32%) і Миколаїв (21%). Київ скоротив використання газу на 15%.
ЄВРОПЕЙСЬКА «БРОНЯ»
Але вирішальний внесок у стабілізацію газової ситуації, звісно, зробила Європа. Якщо імпорт природного газу до України, за даними «Укртрансгаза», 1 березня становив усього 2,836 мільйона кубометрів (Словаччина — 2,539 мільйона, Угорщина — 0,296 мільйона, Польща — 0,001 мільйона), а станом на 2 березня було заброньовано на вході до ГТС України з боку Європи для імпорту газу 4,5 мільйона кубометрів (Словаччина — 1,893 мільйона, Угорщина — майже 0,55 мільйона, Польща — дещо більше 2 мільйонів), то на 3 березня «броня» вже становила 26,387 мільйона кубометрів (Словаччина — 16,9 мільйона, Угорщина — 7,425 мільйона, Польща — більш як 2 мільйона).
ХТО ВІДПОВІСТЬ ЗА ЗБИТКИ?
«Нафтогаз» вимагатиме компенсувати різницю між ціною за контрактом з «Газпромом» й цінами, за якими купується газ у екстреному режимі, написав Вітренко на своїй сторінці у Facebook. «Ми зараз маємо юридичну можливість вимагати від «Газпрому» компенсацію збитків через зрив постачань газу з їхнього боку», — впевнений топ-менеджер.
Тим часом прем’єр-міністр Володимир Гройсман поклав частину відповідальності за проблеми з газозабезпеченням країни на «Нафтогаз». На думку прем’єра, НАК слід було забезпечити більші запаси газу й активніше працювати з європейськими постачальниками.
АРБІТРОМ БУДЕ ШЕФЧОВИЧ
Тим часом, за даними офіційного представника Єврокомісії Анни-Кайса ІТКОНЕН, російська сторона виконує всі свої зобов’язання щодо постачання газу європейським споживачам. «Виконуються всі чинні зобов’язання щодо постачання й транзиту газу до ЄС», — наголошується в заяві представника ЄС, яку вона відправила до Інтерфакс України. Ітконен також нагадала, що заступник голови Єврокомісії з Енергетичного союзу Марош Шефчович зв’язувався з представниками України та Росії.
«Учора й сьогодні він звернувся до прем’єр-міністра України Гройсмана, президента «Нафтогазу» Коболєва й міністра енергетики Росії Новака», — уточнила вона. Раніше в ЄС, кажучи про відсутність постачань з «Газпрому» «Нафтогазу» зазначали: «Здається, що «Нафтогазу» й «Газпрому» не вдалося домовитися про умови імпорту природного газу, незважаючи на рішення Стокгольмського арбітражу, що призвело до відмови від постачань газу навіть для передоплачених «Нафтогазом» обсягів».
Директор Центру вивчення світових енергетичних ринків Інституту енергетичних досліджень Російської академії наук В’ячеслав КУЛАГІН зазначає: «Будь-які сюжети в контексті взаємин Росії й України сприймаються зараз украй напружено, а будь-яке економічне питання перетворюється на дуже заполітизоване. Ми можемо згадати, як важко розв’язувалися проблеми з постачаннями газу в попередні роки. У сьогоднішніх умовах це буде ще складніше, тож без арбітра не обійтися. І якщо буде хтось, хто допоможе знайти компромісне рішення, а головне в потрібний момент змусить сторони одуматися у своїх бажаннях, це, звичайно, плюс».
Але як сталося, що «Нафтогаз» ще наприкінці лютого припинив контрактувати реверсний європейський газ для України й майже обнулив його імпорт? Чи могла у нього бути повна впевненість, що Росія вже з 1 березня почне постачання газу до України? У якому обсязі, а головне — за якою ціною? Чи існувала якась офіційна або навіть усна домовленість із цього приводу? (Нагадаємо слова Коболєва про те, що прогресу на переговорах між «Нафтогазом» і «Газпромом» поки немає... але буде.) І що, окрім власного піару, було в заклику Порошенка до населення «прикрутити» батареї, знизивши температуру у квартирах?
Про це «День» розпитував у своїх експертів. «Наскільки відомо (між «Нафтогазом» і «Газпромом»), існували якісь попередні домовленості за принципом «ви даєте передоплату — ми постачаємо газ», — сказав у коментарі «Дню» експерт з питань енергетики, президент Центру глобалістики «Стратегії XXI» Михайло ГОНЧАР.
«Але з формального погляду ці домовленості не були остаточно формалізовані у вигляді якогось доповнення або контракту, підписаного сторонами на основі рішення Стокгольмського арбітражу. Це було використано як формальна причина, щоб відправити українську передоплату назад і не дати газ», — додав експерт. У «Нафтогазі», за його словами, сподівалися підписати угоду з «Газпромом» у робочому порядку. Але коли стало відоме рішення арбітражу, такі «розбилися вщент».
Зауважуючи, що рішення арбітражу не було й не буде в публічному доступі, Гончар наголошує, що ціна російського газу для України у рішенні була все-таки визначена у прив’язці до спотових цін на європейському ринку. «Я думаю, що ціна була визначена в робочому порядку й навіть узгоджена», — припускає експерт і пояснює це тим, що в «Газпромі» чекали позитивного рішення щодо транзиту й сподівалися отримати два мільярди доларів та, до того ж, ще й повернути великого покупця».
Заклик Президента Порошенка «прикрутити» газ, звернений до населення, Гончар не може пояснити нічим іншим, окрім бажання отримати нову порцію власного піару.
«Можна гіпотетично припустити, що влада вирішила таким чином трохи підстрахуватися, — допускає також експерт, — але реально наші високі й обізнані в усьому керівники все знають досить поверхово.
Причини нинішньої ситуації полягають не в тому, що у нас немає газу й навіть не в тому, що «Газпром» нам обрізав постачання (цю пропагандистську фразу розкрутили як російські, так і українські ЗМІ), а в тому, що нас обманювали, що ми вже два роки не купуємо російський газ. Отже, я не думаю, що рівень інформованості наших високих керівних мужів набагато перевищує рівень звичайного обивателя».
Екс-міністр енергетики України Сергій ЄРМІЛОВ вважає, що у «Нафтогазу» не могло бути впевненості в тому, що після рішення Стокгольмського арбітражу «Газпром» одразу почне постачати газ Україні. Зараз у нас, на його думку, продовжується гра слів. «Хоча «Газпром» офіційно не постачав газ, але ми російський газ брали, зараз беремо й братимемо. Тільки довшим і дорожчим шляхом», — зазначає експерт. Заклик Президента Порошенка прикрутити газ експерт оцінює як суто політичне гасло на кшталт «давайте ми зараз разом вирулимо».
Жодного професійного підходу, на його думку, за цим немає. Тому що «прикрутити» або відключити можна лише на теплокомуненерго й на котельнях. «Але тиск знизили, і споживання саме прикрутилося. А нам по телевізору якусь табличку показують», — іронізує екс-міністр.
Він упевнений, що в цьому випадку в Україні жодної газової кризи взагалі не було. Були лише гострі заяви. Дії Росії зрозумілі: у них вибори через кілька тижнів — треба нагнітати ситуацію, показувати щось своєму електорату, що вони щось значать і в геополітиці, і в геоекономіці. А у нас пасивна позиція: якось воно буде.
«Жодних серйозних кроків для заміщення імпортного природного газу за останні чотири роки не зроблено. Усе зниження його споживання сталося фактично з двох причин: тепла погода всі ці роки та падіння промисловості», — підкреслює екс-міністр енергетики.
«Думаю, що домовленостей про постачання газпромівського газу до України з 1 березня, швидше за все, й не було, — сказав «Дню» доцент кафедри машин та апаратів хімічних і нафтопереробних виробництв НТУ «Київський політехнічний інститут», директор спеціальних проектів НТЦ «Психея» Геннадій РЯБЦЕВ. — Мене найбільше здивувала аргументація «Нафтогазу», коли його керівники заявили, що проблеми з недопостачанням виникли через те, що «Газпром» повернув передоплату».
«До цього «Газпром» не постачав газ «Нафтогазу» два роки й 94 дні. А в пікові періоди споживання, коли великі морози не лише в Україні та Росії, а навіть у Європі, він просто не в змозі забезпечити всі заявки клієнтів поза контрактами. Так було й у періоди попередніх загострень на газовому ринку, які заведено називати «війнами», і 2005 і 2009 року, і в сезон 2011—2012 років. А «Нафтогаз завжди був у самому кінці списку тих, кому «Газпром» щось хотів постачати».
Експерт не бачить нічого, окрім піару, в закликах прикрутити газ, звернених до населення, як і в повідомленнях про нібито отриману минулої суботи економію палива. У них, за словами Рябцева, почали порівнювати споживання газу в буденний день і у вихідний. Але ж усім зрозуміло, що більшість промислових підприємств, незважаючи на перенесений робочий день, у суботу все-таки не працювали. Та й температура була значно вищою, ніж у п’ятницю.
Крім того, один з моїх друзів по «Фейсбуку», розповідає Рябцев, провів незалежне розслідування. Воно показало, що вартість навчання у дні оголошених у зв’язку з газовою ситуацією вимушених канікул у школах і вишах навіть не студента, а школяра дає суму фактично даремних бюджетних витрат, що дорівнює вартості одного мільярда кубометрів газу. «Отже, про якусь економію говорити не доводиться», — підкреслює науковець.