Без оптимізму...

Уже понад місяць Україна живе за новими податковими правилами. За цей час бізнес зміг добре ознайомитися з урядовими ініціативами. Втім, так і не вгледів у ньому передумов до зростання економіки. Про це свідчать результати дослідження Європейської Бізнес Асоціації.

62% опитаних негативно сприйняли всі нововведення і вважають, що порядок провадження змін є незадовільним, багато норм є недопрацьованими та суперечливими. Тільки 14% позитивно оцінили сам факт намірів та спроб влади навести лад у податковій системі.

49% досить схвально оцінює «нові правила» розрахунку податку на прибуток, але водночас побоюється, що підзаконні нормативно-правові акти зведуть нанівець первинний намір. «Такі глобальні зміни в податковому законодавстві, що торкнулися усіх податків, не можуть прийматися за кілька днів до початку нового року. Компанії опинилися в ситуації, коли неможливо спрогнозувати вплив змін у податковій сфері на свою діяльність. Якість ухвалених змін дуже низька. Іноземним інвесторам неможливо надати детальних відповідей щодо застосування численних норм ПКУ», — зазначає один із представників компаній.

Усього в дослідженні взяло участь 75 фінансових директорів, бухгалтерів та фінансистів. Експерти оцінювали основні податкові зміни. «День» пропонує п’ять найцікавіших.

Перша — скорочення кількості податків та зборів. Нагадаємо, що згідно з новими змінами в Податковому Кодексі, із 22 податків залишилося 11. Проте йдеться не про реальне зменшення податків, а про їх перегруповання. Тому 61% респондентів переконані, що це не зменшить фіскального навантаження. Головне, зазначають вони, не кількість податків, а база оподаткування, що навпаки — збільшилася.

Друга новація — акцизний податок, який сплачують представники роздрібної торгівлі (ставка 5%). Більшість опитаних (58%) вважає, що це додатковий тягар як для «білого» бізнесу, так і для кінцевого споживача. Водночас — 24% переконані, що це необхідний антикризовий захід.

Третя — реформування єдиного податку та введення мораторію на податкові перевірки малого бізнесу. 32% вважають, що по суті нічого не зміниться, адже «головним є не кількість перевірок, а можливість захистити себе в суді або в адміністративному порядку». Негативний вплив цього нововведення, на думку респондентів,  у тому, що деякі норми податкового законодавства спонукають підприємців до дроблення бізнесу, а не до зростання й укрупнення. 30% очікують позитивних змін, але з пересторогою чекають результату їх практичного застосування.

Четверта зміна — прогресивна шкала ставок ПДФО (15%/20%) для доходів у формі оплати праці, а також задекларована можливість зниження ЄСВ (застосування коефіцієнту 0,4). Ці норми начебто покликані легалізувати заробітні плати. Втім, 80% опитаних більш, ніж переконані, що досягти задекларованої мети не вдасться. Для компаній, які виплачували «білі» заробітні плати, виконати критерії для застосування понижуючого коефіцієнту ЄСВ — нереально. Крім цього, зазначає бізнес, підприємства з нелегальними зарплатами зараз отримають пільгу по ЄСВ. Ті ж підприємства, які до цього платили великі офіційні зарплати, отримали підвищення ставки з ПДФО. Тому для тих, хто працював «у тіні», немає сенсу легалізувати заробітні плати.

П’ята — оподаткування пасивних доходів (дивідендів, процентів, роялті, інвестиційного прибутку). На думку компаній, запровадження оподаткування пасивних доходів стимулюватиме людей ще більше забирати свої вклади. Бізнес погоджується, що це нормальна світова практика, але зазначає, що наразі це не зовсім актуально.