Без провини відповідачі

Судова реформа в Україні вже, мабуть, не тільки назріла, але й перезріла. Про це на весь голос говорять аналітики з-за кордону (і навіть готові виділити на неї чималі гроші, про що днями розповідав відомий фінансист Джордж Сорос) і буквально кричать громадяни країни, які хоча б одного разу стикнулися з вітчизняною судовою практикою, що часто нагадує дію в театрі абсурду. Наслідки затягування судової реформи можуть безпосередньо відчути на собі жителі такого великого міста, як Запоріжжя. Причому не тільки в плані моральному й фінансовому, але навіть і фізично.

Йдеться про те, що в цьому найбільшому промисловому центрі, де на кожного жителя і на кожний квадратний метр території випадають тонни отруйних відходів, останнім часом, не без участі судової системи, заблоковані екологічні роботи на полігоні промислових відходів у районі балки Середня. Безпосередню вказівку щодо цього 7 липня дав своїм визначенням Господарський суд м. Києва, і з цього часу ВАТ «Дніпроспецсталь», яке є власником цих відходів, було відсторонено від проведення робіт на шлаковідвалах. (Насправді вони являють собою величезну цінність, оскільки містять сотні тисяч тонн високолегованого металобрухту, що використовується в технологічному процесі цього відомого в країні та за кордоном підприємства, по виготовленню високоякісної сталі). Суд також заборонив кому б то не було перешкоджати орендатору відвалів «Регіонпромсервіс» у здійсненні його «господарської діяльності».

Зміст судової справи, щодо якої винесено згадане рішення, можна розглядати в кількох площинах. Йдеться тут, на перший погляд, про майнову суперечку, в якій власник виступає проти орендатора, у якого закінчився термін оренди, визначений договором. Проте власність фактично присуджується тому, у кого на неї немає ніяких прав. Зрозуміло, що власнику це завдасть і матеріальних і моральних збитків. І тут можна було б говорити про елементарну судову помилку, за термінологією, запозиченою у соціологів, погрішність, що не виходить за рамки середньосудової.

Але от що говорив на недавній прес-конференції у Києві заступник голови правління «Дніпроспецсталі» Володимир Куйда: «Внаслідок цієї господарської діяльності (орендаторів. — Авт. ) місто Запоріжжя сьогодні перебуває на грані екологічної катастрофи. Бiльш того, за варварську діяльність орендаторів екологічні відомства нарахували нашому підприємству збиток у розмірі 2 мільйона 167 тисяч гривень. У приблизно таку ж суму ми оцінюємо вартість необхідних природоохоронних заходів, щоб не допустити потрапляння токсичних речовин до грунтових вод і водопровідної системи м. Запоріжжя».

Схоже, проблема виходить за межі елементарної суддівської помилки і входить до сфери відповідальності за людське здоров’я і життя. Як встановлено раніше, за результатами перевірки державного управління екології та природних ресурсів, розробка шлакових відвалів у балці Середня ведеться компаніями-орендаторами з грубими порушеннями проектних умов, що створює техногенну й екологічну загрозу. На основі цього висновку «Дніпроспецсталь» розірвала договір оренди з ТОВ «Регіонпромсервіс» (у зв’язку з невиконанням орендатором умов договору про проведення природоохоронних заходів).

От тоді-то «Регіонпромсервіс» і звернувся з позовом до Господарського суду м. Києва. «Ми не розуміємо підстав, на яких Господарський суд м. Києва відкрив провадження щодо позову компанії «Регіонпромсервіс», — відзначив Куйда в розмові з журналістами. — Згідно з Господарським процесуальним кодексом України справи щодо суперечок про користування майном мають розглядатися за місцем знаходження майна, тобто тут, у Запоріжжі. І ми хотіли б знати, чи розуміють судді, що усуваючи нас від реалізації екологічних заходів, вони створюють небезпеку екологічної катастрофи догоджаючи сьогочасним прагненням до наживи нечесних комерсантів?»

Проте було б неправильно вішати якісь ярлики на всіх суддів підряд. 6 вересня 2005 року Київський апеляційний господарський суд визнав визначення господарського суду м. Києва незаконним. В аргументації читаємо: виносячи своє рішення, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що цим він фактично дозволяє «Регіонпромсервісу» безпідставно користуватися шлаковими відвалами вже після завершення дії договору оренди, й таке незаконне користування може продовжитися дуже довго.

Але на Вищий господарський суд цей аргумент не подіяв, і 17 жовтня він зупинив виконання постанови Київського господарського апеляційного суду.

Що буде далі? Є, звісно, й іще вищі судові інстанції. Але немає стовідсоткової надії, що вони будуть діяти в рамках закону й не будуть керуватися корупційними схемами... І тоді справжніми відповідачами по цій справі можуть піти тисячі й тисячі мешканців Запоріжжя, чийому здоров’ю може загрожувати вода з відвалів, що потрапила до джерел водопостачання обласного центру.