«Білий» бізнес вимагає

Коаліція 60 галузевих бізнес-асоціацій, на підприємствах яких зайнято близько мільйона працівників, створила Українську раду бізнесу, що має за мету домогтися певних змін у політиці нашої держави щодо  відносин між нею (державою) і платниками податків. Достатньо сказати, що сьогодні наша країна на третьому місці в світі за розвитком тіньової економіки: гірші за нас лише Азербайджан та Нігерія. При цьому процес детінізації в Україні уповільнюється, зазначають активісти ради і вказують, що в країні ще й досі діє поза законодавчим полем податкова міліція, яка, як і раніше, «кошмарить» бізнес.

ЦІННОСТІ ТА ТЕРПЛЯЧІСТЬ

«Тіньова економіка — це природний компонент стратегії виживання, це такий самий необхідний інструмент, як корупція», — досить несподівано зауважив президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. Водночас він вважає, що заміна стратегії  виживання на стратегію розвитку, це також і заміна цінностей, що вимагає десятиріч та системної роботи. «І хоча системності нам і не вистачає, — зазначає Пасхавер, — цей процес  довготривалий».

«Але я впевнений у силі людського розуму, і тому не маю сумнівів, що будь-яка пропозиція, спрямована на поліпшення ситуації в країні,  зумовлює ще й супротивні оборонні пропозиції, які нейтралізують цю боротьбу, — розкриває учений джерела живучості «тіні», — і так буде доти, поки ми суттєво не змінимо й цінності, й (державні та громадські) інститути. Тож нам слід також визначати й враховувати межі реальності наших пропозицій і нововведень, бути наполегливими й терплячими».

ОЛІГАРХИ ЧИНЯТЬ УСЕ, ЩО ЗАМАНЕТЬСЯ

«Українську тіньову економіку багато хто асоціює з малим бізнесом, — наголошує старший економіст СASE Ukraine, експерт «Реанімаційної платформи реформ» Володимир Дубровський, — є думка, що саме малий бізнес може приховувати свої доходи, тоді як великий бізнес працює прозоро, а малий узагалі може не реєструватися». Насправді, зі слів експерта, роль малого бізнесу в українській економіці нині незначна. За даними Держстату, малий бізнес становить 16%, а так звані спрощенці взагалі  — 7%  в обороті українських підприємств.

«Натомість великі підприємства значною мірою належать олігархам, — зауважує Дубровський, — і мають можливість робити майже все, що заманеться, зокрема й у бухгалтерії, і саме вони відповідальні за найбільші схеми ухилення від податків, за мінімізацію податків». «Найбільші тіньові схеми, — впевнений експерт, — використання офшорів при зовнішньоекономічних операціях». Він підтверджує це посиланням на керівника офіса великих платників податків, який нещодавно заявив, що 75% експорту йде за непрямими контрактами, тобто через ті самі офшори. За його словами, на другому місці у великих підприємств митні порушення. А далі йде справжня індустрія ухилення від податків, що виникла в Україні ще в 90-ті роки минулого століття.

Обсяги виведення прибутків до офшорів, за опосередкованими даними, створюють 50 — 60 мільярдів гривень втрат держбюджету, констатує Дубровський і додає, що це — ще один податок на прибуток, який втрачаємо завдяки таким схемам. Він зауважує: «Щоб їх прибрати треба насамперед перейти до оподаткування  виведеного капіталу». За його словами, у відповідному законопроекті передбачено жорсткі заходи боротьби проти виведення в офшори. Крім того, цей закон дасть можливість зосередити всі зусилля на схемах, за якими від оподатковування виводиться найбільше грошей. У той час як сьогодні податківці, за даними експерта, розпорошують свої зусилля на перевірки пересічних підприємств.

БЮДЖЕТНІ ВТРАТИ

Дубровський подає короткий перелік діючих сьогодні тіньових схем. Він зазначає, що з часів Революції Гідності в Україні значно зменшилися обсяги зловживань, але висловлює думку, що частина їх могла просто перейти до так званих чорних схем.  За його словами, великі компанії уникають сплати податку за землю як через те, що він погано адмініструється, так і шляхом отримання корупційних знижок від місцевої влади.

Це зменшує доходи бюджету на 10 — 20 мільярдів гривень, вважає експерт. До того ж є проблема з нелегальним виробництвом і продажем аграрної продукції, зауважує він і додає, що Всеукраїнська аграрна рада розрахувала: ці втрати можуть становити від 16 до 40 мільярдів гривень.  Дубровський називає «великою компанією хижаків» так звані конверти і вказує, що тепер вони використовують ще й новітню модифікацію — «скрутки», або схеми, які дають можливість продавати контрафактну продукцію і, насамперед, алкоголь.  Якщо брати разом, то це теж від 30 до 40 мільярдів гривень бюджетних втрат.

Щоб це подолати, вказує Дубровський, треба завершити реформу адміністрування ПДВ, реформувати Державну фіскальну службу, створити Службу фінансових розслідувань, яка має займатися саме такими схемами. А акцизи на алкоголь, на його думку, слід підвищувати обережно, щоб не створювати стимули для контрафактного ринку.

Дубровський також вважає, що  необхідно знижувати податкове навантаження на фонд заробітної плати. Він наголошує, що є також чимало порушень, пов’язаних зі спрощеною системою оподаткування. Та оскільки цей сектор незначний, то й порушення тут насправді невеликі за обсягом, хоча й масові, але їх не можна навіть порівнювати з тими, що вчиняє малий та середній бізнес. Боротися з тіньовою економікою, на думку Дубровського, слід починати з великомасштабних схем...

ХТО ЧИНИТЬ СПРОТИВ

«Я дуже ціную, що ми з бізнесом один одного підтримуємо, — зазначає міністр фінансів України Олександр Данилюк. — «Тінь» — це велика проблема, яка потребує боротьби. Боротися з нею не просто. Це всі, і ми в міністерстві також, відчувають. Але для когось це — бізнес. Уявіть собі, скільки зусиль треба докласти, щоб побудувати такий самий бізнес, але чистий. Їх треба в десять разів більше, та ще й треба розвалити вже існуючий, який працює незаконно. Тому зрозуміло чому такий величезний супротив (детінізації). А нам головне не здаватися і рухатися вперед».

«Але для супротиву часто використовують простих людей, — додає міністр. — Їх і нас переконують, що «тінь» це для людей вигідніше. Бо купувати товари можна дешевше. Я вважаю, що це абсолютно хибна думка. «Тінь», насправді, дорожча. Так, можна щось купити дешевше. Але тоді отримаєш нижчу якість охорони здоров’я, освіти тощо. Адже усі ми, громадяни, що сплачують податки, щось отримуємо від держави. І тут варто рахувати. Я переконаний, що «тінь» — це погано, це, повторюю, дорожче».

«Ті, хто часто їздять за кордон, купують там товари ще дешевше, ніж в українській «тіні», — продовжує Данилюк. — Чому? Бо там є конкуренція. А в нас «тінь» вбиває конкуренцію. Я вважаю, щоб купувати дешевше, слід створювати нормальні умови для конкуренції. Від цього виграють усі громадяни України.  Мені здається, що це зрозуміла всім аксіома, і саме на цьому нам треба робити акцент. Тут маємо задіяти й освіту, навчати цього з першого класу, щоб усі українці росли відповідальними громадянами».

СПОДІВАННЯ МІНІСТРА

«Я розумію, що багато хто ховається в «тінь» через тиск,  — наголошує міністр. — Історично в нас рідко малий і середній бізнес ставав великим. Як тільки піднімаєшся вище певної позначки — вище радара, до тебе чомусь починають приходити СБУ, прокуратура або податкова міліція. Приходять, і після цього шанси розвиватися мінімальні, якщо не починаєш ділитися. А починаєш — змінюється економіка, і зрозуміло, чим це завершується».

«Я сподіваюся на Службу фінансових розслідувань, — подає свій рецепт боротьби з «тінню» Данилюк. — Важливо, коли її буде створено і якою вона буде. Мені здається, що всі відповіді вже знайдені і треба лише ухвалити законопроект. Сподіваюся, що це буде зроблено найближчим часом. Ми вже працюємо з австрійськими і американськими партнерами, бо самотужки створити її буде складно. Та ми дивимося на крок уперед...»