Перейти до основного вмісту

Біологічно чисте — втричі дорожче

Україна має шанс стати лідером на європейському ринку органічних продуктів
19 травня, 00:00

Усупереч закидам, що ринку органічної продукції в нашій країні взагалі не існує, на внутрішньому ринку України на органічне (товар, що вирощується без використання пестицидів, генно-модифікованих організмів, мінеральних добрив та синтетичних прискорювачів росту рослин) попит зростає, констатують фахівці.

Справа в тому, що велику нішу ці продукти не займають в жодній країні світу — вони формують свій ринок, який живе паралельно до ринку звичайних продуктів. І якщо в Німеччині, яка є лідером за споживанням органічної продукції, він займає всього 26%, то середньостатистичний рівень в європейських країнах складає 10—11%. «Якщо у нас найближчим часом буде зріст до 3—5%, то будемо вважати, що це вже досить значне досягнення, адже багато напрямків органічного виробництва в Україні навіть не розглядається», — констатує генеральний менеджер Міжнародної громадської асоціації учасників біовиробництва «Біолан Україна» Костянтин Яковчук-Бесараб.

Проте напрямок органічних товарів в Україні все ж розвивається. Цьому сприяє постійний попит на таку продукцію, а тому вона з’являється на полицях дедалі більшої кількості магазинів. Проте товар, що вирощується без використання пестицидів та іншого синтетичного й модифікованого «фаршу», має поки дуже вузьку асортиментну лінійку — зокрема це чотири види зернових, а також овочі (картопля, капуста, морква, столовий буряк). Надалі асоціація, в яку входять 145 членів, з них — 56 фермерів, планує розширити асортимент біологічної їжі різноманітними овочами, фруктами, молочними продуктами, м’ясом та іншим. У поточному році в межах існуючої співпраці з партнерами Асоціація планує продати не менше 130 тисяч кілограмів гречки, 80 тисяч кілограмів ячменю, 100 тисяч кілограмів пшениці та 40 тисяч кілограмів овочів.

Набагато більші об’єми органічних продуктів експортуються за кордон. В Асоціації відзначають, що в країнах Євросоюзу активно цікавляться нашими органічними зерновими та бобовими, а також насінням соняшника та льону. Таким чином виробникам біопродукції не варто хвилюватися, вважають експерти: якщо українці не сформують попит на вирощену продукцію, то в Європі вже протягом 10—15 років попит на органічну їжу перевищує пропозицію на ринку.

Проте й серед українців сьогодні дедалі частіше стає модно переходити на здоровий спосіб життя, значною складовою якого є здорове харчування. У наш час середньостатистичним покупцем органічних продуктів є жінка середнього віку та достатку, яка виховує одного чи двох дітей, а також проживає у великому місті, розповідає представник компанії, що займається обробкою органічно вирощених круп та поставкою їх в торгові мережі, Сергій Левахін. Тому для такого споживача важливі перш за все висока якість такого товару. Керівник консультативного департаменту асоціації учасників органічного виробництва Світлана Горбань переконує, що інспектор перевіряє все — від якості ѓрунту до якості вирощеного продукту. Тим паче неякісний товар від фермера просто не прийме переробник, запевняють в Асоціації.

Але навіть якісний та постійно присутній в магазині органічний товар може не задовольняти споживача своєю ціною. Як виявилось, саме ціна екологічно чистої продукції — найбільша тема для дискусій.

Основні гравці ринку не приховують, що вартість «органіки» дещо вища від звичайної продукції. Наприклад, тільки на етапі закупівлі товару від виробника за неї дають на 10—30% більше, ніж за аналогічну, проте не органічну продукцію. А в магазинах ціни на біотовари взагалі «кусаються» — в основному вони в три-чотири рази перевищують середні.

Чому ціни настільки високі? Таким питанням цікавилися не тільки журналісти, але й фермери, присутні на нещодавньому круглому столі, присвяченому питанню органічних продуктів. Фермерам доплачують всього від 10 до 30% за органічність продукції.

Чому кінцевий продукт набагато дорожчий, провідні спеціалісти конкретно відповісти не змогли. Проте акцентували увагу на значному перехідному періоді від звичайного виробництва до органічного. Він складає три роки, тобто два урожаї використовуються тільки для відгодовування тварин. Тим паче фермер, який вирішив займатися органічним виробництвом, зразу задає два питання: скільки я втрачу врожайності та скільки мені за це будуть доплачувати.

Приватний підприємець Іван Кривенко зауважує, що біологічно чисту продукцію отримати дуже просто — для цього необхідно відмовитися від хімікатів та добрив. Але вирощувати біологічно повноцінні овочі та фрукти набагато складніше. Тому в такому господарюванні дозволені органічні добрива, які не шкодять споживачам, але допомагають виростити корисний, сповнений всіма необхідними вітамінами продукт.

Дещо по-іншому на питання формування ціни біоїжі дивиться незалежний експерт Олексій Качковський, який більше семи років пропрацював інспектором та об’їздив 70% органічних господарств України. «Органічні технології за своєю собівартістю набагато дешевші, аніж традиційні хімічні, — впевнений він. — Навіть при одній і тій самій ціні на товар органічні виробники будуть у виграші». Хоча голова правління асоціації Василь Пиндус переконаний, що такі високі ціни на органічні продукти в нашій країні тільки тому, що ми знаходимося на стадії перехідного періоду. А коли відсоток біотоварів виросте, то ціна автоматично знизиться до рівня 25% націнки.

Сьогодні ж, наприклад, якщо звичайна картопля коштує 3—4 гривні за кілограм, то вирощена без хімікатів обійдеться у 12 гривень, а звичайний кілограм моркви дешевший від органічної майже вп’ятеро.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати