Бізнесу закриють «фінансові» лазівки

Міністерство соціальної політики розробило законопроект, спрямований на «цивілізацію» відносин українських компаній з «офшорами». Документ під назвою «Про внесення змін до Податкового кодексу України» пропонує механізм контролю за трансфертним ціноутворенням, зокрема, в операціях з контрагентами, зареєстрованими в офшорних зонах.

Це вже друга ініціатива міністерства, пов’язана з «офшорами». Нагадаємо, що першим законопроектом «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо пенсійного збору по операціях з офшорними юрисдикціями) пропонувалося ввести пенсійний збір на операції з виводу товарів та грошових коштів в офшорні зони. «Оподатковуватися будуть операції з компаніями, які зареєстровані в офшорних зонах. Саме за допомогою таких операцій великий бізнес зазвичай мінімізує свої податкові зобов’язання. Ми пропонуємо впровадити 12-відсотковий збір на операції з «офшорами». Кошти, отримані від цього податку, підуть до Пенсійного фонду — на виплату й підвищення пенсій, а це близько мільярда гривень. Зараз ми готуємо розширення переліку офшорних зон із 33-х до 68-ми. Це дозволить додатково отримати для наших пенсіонерів ще близько двох мільярдів гривень», — розповів під час презентації документу віце-прем’єр-міністр України, міністр соціальної політики Сергій Тігіпко. Щоправда, до переліку офшорних зон (розроблених Кабміном), не потрапив Кіпр.

Загалом, ідея обмеження відтоку капіталів у офшори — правильна, сказав «Дню» директор економічних програм Центру ім. О. Разумкова Василь ЮРЧИШИН. Проте не включення Кіпру до цього списку — невірний крок, вважає експерт, бо 90% різного роду потоків капіталів так чи інакше проходить саме через Кіпр. «По суті відмовляємося від заходу, який би мав посприяти вирішенню проблеми», — підсумовує він.

Натомість радник віце-прем’єра Сергія Тігіпка Світлана ВОРОБЕЙ заявила «Дню», що ніякої помилки в не включенні Кіпру до переліку «офшорів» немає. «Ця країна — член ЄС. Зараз триває переговорний процес між Україною та ЄС про асоційоване членство. Й Кіпр як рівноправний член ЄС парафуватиме цю угоду на підсумковому етапі. Наскільки мені відомо, жодна з країн-кандидатів на вступ до ЄС не вносила до свого переліку «офшорів» країн-членів ЄС. Крім того, з Кіпру в Україну надходить майже 25% всіх інвестицій (12,1 мільярда дол. станом на січень — вересень 2011 року, за даними Держкомстату)», — говорить вона.

За словами Воробей, прибуток українських компаній, які мають відносини з офшорними компаніями, оподатковується відповідно до норм Податкового кодексу. «Питання в іншому — які ціни застосовуються при оподаткуванні таких операцій. У всьому світі ці проблеми вирішуються шляхом встановлення державного контролю за трансфертним ціноутворенням. А це вже предмет другого законопроекту», — пояснює вона.

Саме тому міністерство запропонувало на розгляд громадськості та кабміну законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України». Документом пропонується ввести державний контроль за формуванням ціни в окремих видах операцій, зокрема й зовнішньоекономічних. Як законопроект допоможе побороти «офшорну» проблему, Воробей пропонує розглянути на прикладі. «Якщо українське підприємство продає товар в «офшор» — це не злочин. З «офшорами» працюють в усьому світі. Питання в іншому: чи справедлива (ринкова) ціна на таку продукцію й з якою метою відбувається такий продаж», — розповідає вона. Найчастіше компанії, продовжує Воробей, торгують із підконтрольними їм особами, тобто «самі з собою». «В такій схемі є посередник, як правило, пов’язаний із продавцем. Останній реалізує товар своїй же офшорній компанії за заниженою ціною, наприклад за 3 копійки. Далі ця офшорна компанія продає продукцію реальному споживачеві товару, але вже за ринковою (справедливою) ціною, наприклад, 1,03 гривні. Тож реальний прибуток лишається в офшорній країні, де підприємцем податки не сплачуються, або сплачуються за значно нижчими, ніж в Україні, ставками, а в українську казну сплачуються податки з 3-х копійок», — каже радник віце-прем’єра. Розроблений Міністерством соціальної політики законопроект в разі підтримки депутатами та глави держави запровадить державний контроль за цінами в операціях, які можуть використовуватися для виводу з України частини реального прибутку компаній, аби не сплачувати податки. Економічний ефект від напрацювання цього закону, за дуже приблизними експертними оцінками, деталізує Воробей, може сягнути близько трьох мільярдів гривень на рік.

За даними Держкомстату, говорить Воробей, в 2010 році загальний обсяг експортно-імпортних операцій українських компаній з офшорними нерезидентами становив 36,4 мільярда гривень.

До офшорів минулого року з української економіки втекло за різними оцінками 11—14 мільярдів дол., підраховує в розмові з «Днем» голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів Олександр Кендюхов. Але попори відтік величезних капіталів за кордон експерт не вважає, що обрана міністерством стратегія правильна. Влада пропонує боротися з наслідком проблеми, а не з причиною. А варто діяти навпаки, каже він. «Капітал, — пояснює Кендюхов, — тікає в країни з більш ліберальним податковим законодавством, ніж в Україні». То що, тепер всі ліберальніші країни (в податковому плані) зараховувати до такого списку і обмежувати операції з ними? «Ні», — каже він, і пропонує, навпаки, створити свою українську офшорну зону, тобто спростити податкові правила та зробити сприятливішими інвестиційні умови для ведення бізнесу. До речі, продовжує експерт, до спрощення та прозорості у всіх процесах, пов’язаних із бізнесом, закликає держави й Нобелівський лауреат Пол Кругман. Треба не чинити перепони на шляху капіталу, а дбати про інвестиційний комфорт бізнесу в країні, підсумовує Кендюхов. Мова йде, в першу чергу, про спрощення податкової політики, дерегуляцію, дебюрократизацію всіх процесів.

Тож вирішення проблеми офшорів експерти та міністерство бачать дещо по-різному. Час на вироблення спільної думки ще є — обидва документи проходять стадію обговорення.

Тим часом Воробей повідомила «Дню» можливий час початку дії цих законів. «Податкові закони мають прийматися не пізніше, ніж за півроку до нового бюджетного року. Тож теоретично розроблені Міністерством соціальної політики України законопроекти, про які йде мова, можуть бути введені в дію не раніше 1 січня 2013 року, але, як свідчить практика, за певних умов, — і з липня 2012 року», — говорить вона.

Якщо перший законопроект про додатковий пенсійний збір може, за словами розробників, запрацювати одразу, то для другого треба більше часу. «Іншим країнам знадобилося в середньому 5—10 років. Хоча приклад Грузії показує, що це можна зробити й за два роки (діє як розділ Податкового кодексу)», — підсумувала Воробей.