«Болгарське диво» в Україні

У перший день весни Президент України підписав указ «Про запровадження системи окремих поточних рахунків для розрахунків із ПДВ». Згідно з ним, Кабміну наказувалося розробити та впровадити до 1 липня 2004 року порядок перерахування податку на додану вартість до бюджету, а також порядок його обігу через систему спеціальних рахунків. Дещо пізніше Президент вирішив прискорити процес впровадження ПДВ-рахунків, підписавши зміни до власного указу. Термін реформи ПДВ переносився на 1 квітня. 23 березня побачила світ спільна постанова Кабміну та Нацбанку № 359 «Деякі питання, пов’язані зі стягуванням ПДВ», в якій і був закріплений механізм функціонування ПДВ-рахунків.

На початку року як об’єкт для експерименту з ними обрали Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча, що є одним із найбільших експортерів в Україні. Але ідея впровадження спецрахунків для ПДВ витала в повітрі задовго до того (цим ми зобов’язані аналогічній схемі розрахунків в електроенергетичному секторі, яка встигла себе позитивно зарекомендувати). Разом із тим процес запровадження ПДВ-рахунків розпочався практично лише після того, як Президент наклав вето на законопроект 4000-1, у якому парламент та уряд зробили чергову спробу реформувати закон про ПДВ, до якого, починаючи з 1997 року, було внесено близько 150 поправок. Вони, проте, не принесли видимих змін на краще. Більш того, протягом останніх семи років частка ПДВ у ВВП скоротилася з 8,3% до 4,8%, а в структурі податкових доходів — з 37,8% до 22,9%. Починаючи з 1999 року, обсяг заявок на відшкодування ПДВ збільшився втричі, тоді як обсяг ПДВ, нарахований до бюджету, лише в 1,5 разу. Таким чином, за інформацією ДПАУ, з моменту прийняття закону від’ємне сальдо із ПДВ становило 6 млрд. грн. Колись основоположний податок став збитковим для державного бюджету, породивши при цьому цілий напрям кримінального бізнесу. Апогеєм неефективності чинної системи став минулий рік, коли всього до бюджету цього податку нарахували на 33,2 млрд. грн., а заявок на відшкодування подали на 21 млрд. грн. (63,3%).

Спецрахунки для ПДВ не є українським винаходом. Наприкінці 1990-х років з аналогічною проблемою (зниженням збору ПДВ і різким зростанням обсягів неправомірного відшкодування) зіткнулася Болгарія. Для покращання ситуації було введено принцип відповідальності третіх осіб при прийнятті рішень про надання права на відшкодування ПДВ. Таким чином, при недотриманні зобов’язань із ПДВ перед бюджетом постачальник міг відмовити платнику податків у відшкодуванні його частки ПДВ. Щоправда, цей крок призвів до масового ухилення від сплати податку. Проте введення ПДВ-рахунків у Болгарії було ініційоване самими платниками податків, які не мали можливості контролювати численні зобов’язання постачальників перед бюджетом або ухилятися від сплати податку. Така система в Болгарії була введена з 1 січня 2003 року, а півроку до цього діяв перехідний період, протягом якого на ПДВ-рахунки переходили добровільно.

Що стосується України, то сьогодні, на жаль, не існує достатньо вагомих підстав стверджувати, що застосування спецрахунків приведе до істотного збільшення доходів державного бюджету. Як відзначали експерти Інституту економіки перехідного періоду (Москва), ПДВ-рахунки покликані боротися з мінімізацією податкових зобов’язань, передусім, у разі використання так званих «фірм-одноднівок». Дана реформа не вирішує проблему ухилення від ПДВ загалом. Зокрема, експерти виділяють кілька можливих схем мінімізації податкових платежів із ПДВ в умовах введення ПДВ-рахунків. Це концентрація доданої вартості на етапі роздрібної реалізації з подальшим прихованням частини виручки та незарахуванням сум податку на спецрахунок, «торгівля збитками» (або податковим вирахуванням), заниження митної вартості, лжеекспорт, незаконне списання коштів зі спецрахунка у змові з банком тощо.

Потрібно також мати на увазі, що впровадження ПДВ-рахунків супроводжується значними витратами як для конкретного платника податків, так і для суспільства в цілому. Втрати платників податків пов’язані, передусім, з відволіканням частини обігових коштів, збільшенням витрат на виконання податкового законодавства, користування банківськими кредитами. У розрізі держави введення ПДВ- рахунків спричинить прямі та непрямі витрати бюджету, пов’язані з адмініструванням нової системи.

Невідомо, чи проводився всебічний аналіз можливих витрат/недоліків від запровадження ПДВ-рахунків в Україні. У Росії після тривалих консультацій прийняли рішення відмовитися від впровадження аналогічної системи обліку та сплати ПДВ. Нагадаємо, що Мінфін РФ ще 1 грудня 2003 р. підготував відповідні проекти нормативних актів, спрямовані на введення спецрахунків спочатку з 1 липня 2004 р., а потім — із 1 січня 2005 року. Обговорення перспектив впровадження ПДВ- рахунків у РФ вилилося у відкрите протистояння так званих супервідомств — Мінфіну та Мінекономрозвитку. Останнє виступило опонентом введення нової системи. За розрахунками Мінекономрозвитку, в результаті реформи з обігу могли бути виключені до 200 млрд. руб. терміном від 20 до 50 днів, подорожчали б витрати підприємств на ведення бухобліку, податковий тягар між малими та великими підприємствами розподілявся б нерівномірно, виникали б бар’єри для виходу на ринок нових підприємств і, як наслідок, підвищувалися б роздрібні ціни та вартість банківських кредитів.

Остаточну крапку в цій суперечці поставили на спільній колегії двох міністерств, що відбувалася за участю президента Володимира Путіна. Замість ПДВ-рахунків із 1 січня 2006 року вводили, переважно для обліку грошових потоків при сплаті ПДВ, транзитні рахунки. Завдяки цьому податкові зобов’язання не заморожуватимуть на окремих рахунках, але при цьому податківці отримають додатковий інструмент моніторингу тіньових схем відшкодування ПДВ.

ДУМКИ БIЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА

Анатолій ОТЧЕНАШ , керівник фінансової групи «Автоальянс»:

— Хотілося б спочатку побачити обгрунтування ефективності запровадження такого режиму адміністрування. А поки ще до кінця не відпрацьовані багато спірних питань і можна прогнозувати, що їх з’явиться ще більше. Багато підприємств просто не встигнуть відкрити ПДВ-рахунки, та й не розберуться з методикою їхнього обслуговування. Все це наступного місяця гальмуватиме роботу економіки, викликатиме різноманітні збої та нерозуміння. Тим більше, що без цих рахунків можна було б й обійтися, добившись шуканого результату в рамках системи, яка діє в Європі.

Євген ЛЕНГ , перший заступник голови ВАТ «Укрзернопром»:

— Такі серйозні рішення в економіці мають бути зваженіші. Тим більше, що ми, бізнесмени, не можемо зрозуміти, навіщо владі необхідна така поквапливість у введенні цих рахунків. Потрібно було виділити більше часу для того, щоб у обговоренні цього серйозного заходу взяли участь більше людей із реальної економіки. І тоді, можливо, ухвалили б прийнятніший варіант. Уряд обіцяв моніторити цю ситуацію і потім підбити проміжні підсумки. Але наявні ризики було б краще обговорити із самого початку. Я не бачу причин робити це в пожежному порядку.