«Боротьба з контрабандою та «човниковим» бізнесом»

Від початку року на пунктах пропуску з Польщею вже двічі перекривали рух жителі українського прикордоння. Свої акції вони називають попереджувальними. Мітингувальники виступили проти змін до Податкового кодексу, які набули чинності з початку року. Йдеться про нові правила безмитного ввезення імпортних товарів, що скеровані на боротьбу з контрабандистами. «Мітинги човників» — так охрестила ці події громадськість, адже залучені в них були переважно учасники малого прикордонного руху, для яких поїздки в Польщу є щоденною працею й заробітком.

«День» розбирався в нюансах законодавчих змін, відповівши на декілька основних питань, які виникають.

ЩО ЗМІНИЛОСЯ НА КОРДОНІ?

Із 1 січня набув чинності Закон № 2245, який вносить зміни до Податкового кодексу. Відтепер, окрім обмеження у вартості ввезеного товару, яке було раніше, запровадили також часові умови. Зараз людина може перевозити протягом одного дня в Україну — без оподаткування             — товари вартістю 50 євро і вагою до 50 кілограмів. Раніше при тій же вазі сума становила 500 євро. Тепер, щоб безмитно провезти до України товар на суму до 500 євро, між виїздом з України і поверненням має пройти не менш ніж 24 години, а повторно виїхати за кордон можна не раніше, ніж через 72 години після часу в’їзду на територію України.

Дотримуєтеся всіх умов — ввозите товар без сплати жодних додаткових мит. Не вкладаєтеся в норми   — платите податки. Якщо ви порушили одну з часових вимог, тоді українській митниці доведеться сплатити 20% податку з вартості, що перевищує 50 євро. Умови перетину кордону дотримані, але вартість перевищила 500 євро? Тоді з різниці суми, що перевищує 500 євро, доведеться доплатити 20% ПДВ і 10% мита. У разі недотримання умови щодо ваги у  50 кг, за зайві кілограми аналогічно доведеться платити 20% ПДВ і 10% мита.

Постає логічне запитання: як митники порахують вартість ввезеного товару? Найкращий рекомендований варіант — мати при собі чеки.  Інакше на митниці оцінюватимуть вартість товарів за спеціальними каталогами.

Важливо також зауважити, що зміни стосуються лише автомобільних, пішохідних і залізничних переходів. При перетині кордону літаком надалі можна безмитно ввезти товари на суму до 1000 євро.

ЧОГО ПРАГНУТЬ ДОСЯГНУТИ?

Головна мета зміни умов ввезення товарів — боротьба з контрабандою і так званим човниковим бізнесом. Взагалі їх називають по-різному: «човники», «мурахи», також є «піджаки»... Ці люди — постійні завсідники українсько-польського кордону. Вони вже давно стали головним болем, наприклад, для звичайних туристів чи студентів, які прагнуть потрапити до Польщі. Звісно, зараз вони сподіваються, що закон також вплине й на зменшення аномально великих черг на кордоні. Достатньо на власні очі побачити масовий потік людей, які щодня перетинають пішохідний перехід «Шегині—Медика». На просторах інтернет-мережі є багато відео з фарсом, який називається перетином кордону, під час якого натовп людей наввипередки біжить, щоб потрапити на польську територію. Щодня кордон по декілька разів перетинали так звані човники (подекуди цим займаються цілими сім’ями), які курсували з товаром із однієї держави в іншу. Так в Україну надходив «сірий імпорт»: наприклад, контрабандисти розбивали партії фур, переправляючи товар через кордон подрібненими партіями з допомогою «човників». Із польського боку кордону таким чином розвантажували навіть м’ясо, частинами доправляючи його в Україну. Або ж в автомобілі їхало відразу по кілька осіб, щоб за один раз можна було перевезти товарів на суму розміром у декілька тисяч євро.

Голова Комітету підприємців Львівщини Андрій ДЯЧИШИН у коментарі для «Дня» зазначає, що нововведення на кордоні, передовсім, торкнуться не пересічних громадян: «Законодавчі зміни вплинуть на тих людей, які сьогодні фактично займаються незаконною підприємницькою діяльністю. Це так звані дрібні підприємці, які використовували норму, відповідно до якої протягом одного дня на територію України можна було безмитно ввезти товари вартістю до 500 євро. Вони користалися з цього, а потім реалізовували товар на базарах, у кіосках, у дрібних магазинах тощо. Один цікавий нюанс полягає в тому, що та норма говорить про безмитне ввезення товарів для власного вжитку. Люди забули про це й свято переконані, що це їхнє право — ввозити товари і потім ними торгувати. Хоча та норма зовсім не стосувалася підприємницької діяльності».

Наскільки ефективним цей крок може бути у боротьби з «човниками» і контрабандою? «Гадаю, ефект від цього буде, — відповідає Андрій Дячишин. — Головне, щоб всі ці починання були належним чином підтримані добросовісним виконанням своїх обов’язків митниками. Так, на сьогодні митниця є дещо строгішою, ніж була, наприклад, 2013 року. Відповідно, сподіваємося, що ця норма буде виконуватися на зміцнення, а не на послаблення. Потрібно, щоб відповідно працював тамтешній внутрішній відділ безпеки. Якщо якісь окремі особистості на митниці дозволятимуть собі певні неформальні стосунки з окремими особами, то це повинно присікатися. Тоді можна буде чекати на хороший результат, зокрема, для державного бюджету. За оцінками Комітету підприємців Львівщини, на сьогодні втрати держбюджету від незаконної підприємницької діяльності —  від 30 до 70 мільярдів гривень».

ЧИ ВПЛИНУТЬ ЗМІНИ НА ЦІНИ ТОВАРІВ ДЛЯ СПОЖИВАЧІВ?

Один із пунктів, на якому спекулювали протестувальники під час блокувань пунктів пропуску, — можливе підвищення цін на товари внаслідок зміни умов їхнього ввезення на територію України. Відповідно до логіки «човників», оскільки вони рідше возитимуть товари, то ціни на них для споживачів істотно виростуть. «Чи загалом це може позначитися на цінах? Такий вплив, гадаю, буде дуже незначним, — каже голова Комітету підприємців Львівщини Андрій Дячишин. — Як правило, ті, хто завозив великі партії, подрібнюючи їх і доправляючи через «човників», не робили це для того, щоб продати дешевше, а щоб більше заробити. Відповідно, вони були більш конкурентні, ніж повноцінні імпортери. Зазвичай, всі ці ділки орієнтувалися саме на ціни офіційних імпортерів.

Якщо говорити про ринкову торгівлю, то так, — певна різниця в ціні простежувалася. Втім, ця різниця була не за рахунок того, як цей товар сюди потрапив, а внаслідок того, як він реалізовується. Вартість товару, який реалізовується у великому, чистому приміщенні, де дотримано всі санітарні норми, наприклад, у супермаркеті, за замовчуванням, буде дорожчою, тому що накладні витрати на утримання цього всього є більшими. Той, хто торгує на базарі, не платить нікому ні зарплати, ні податків, тому його вартість товарів буде нижчою.

Навпаки, тепер у нас є шанс отримати якісніший товар. Адже імпортер сертифікує продукцію, несе гарантійні зобов’язання, має постійні контакти й є більш відповідальним перед споживачем, аніж ті бізнесмени, які торгують одноразово».

***

Законодавчі зміни щодо ввезення товарів викликали чималий резонанс у суспільстві. З одного боку, схвалення, а з другого — обурення. Так звані акції протесту «човників» не знаходять підтримки в більшості. Однак навряд чи громадський осуд тут стане на заваді. Вони надалі погрожують заблокувати пункти пропуску на кордні втретє, й цього разу вже надовго. Питання врегулювання ситуації на кордоні, запобігання потенційним блокуванням протестувальниками, а також, насамперед, контроль за належним дотриманням нових норм на митниці — все це стане одними з головних викликів для прикордонної Львівщини 2018 року.