Броньовик-2

З першого дня осені стало видно, що підготовка країни до нового опалювального сезону кульгає. Прес-служба «Нафтогазу» у п’ятницю поскаржилася, що компанія вже починає укладати договори на постачання газу з виробниками тепла, хоча й зустрілася з труднощами через те, що Міненерговугілля не оприлюднив ціну газу на наступний опалювальний сезон. Але «креативники» з НАКу, на щастя, знайшли вихід і вирішили не фіксувати її в цих документах, долучаючи до них зобов’язання сторін прийняти нову ціну як обов’язкову.

«Зазвичай компанія в липні починає укладати договори з виробниками тепла на новий опалювальний сезон, проте досі відкладала цей процес, чекаючи повідомлення Міненерговугілля, — знімає із себе відповідальність «Нафтогаз» і зазначає: — Подальше зволікання може призвести до зриву початку опалювального сезону в жовтні». Далі в повідомленні викладається прохання до Кабінету Міністрів якнайшвидше визначити і опублікувати ціну газу для потреб населення на новий опалювальний сезон чи внести відповідні зміни до постанови №187.

Річ у тім, що «Нафтогаз» посилено домагається чергового, з 1 жовтня, підвищення (на 19% — до 5873 гривень за тисячу кубометрів без ПДВ) цін на газ для населення і підприємств теплоенергетики. І справді, методика, закладена в названу постанову Кабміну, це дозволяє. Про не випадково і не лише заради піару прем’єр-міністр Володимир Гройсман багато разів повторював, що не бачить підстав для цього нового підвищення, яке неминуче потягне за собою ціни на тепло, електрику, гарячу і холодну воду. А головне — може мотивувати зростання соціального напруження в країні.

Але «Нафтогаз» заручився підтримкою секретаріату Енергетичного співтовариства (СЕС) і Всесвітнього банку. Як повідомляв НАК,  СЕС навіть направив нашому урядові з цього питання листа-попередження зі своїми пропозиціями. Звісно, «Нафтогаз» їх повністю підтримує, оскільки, на його думку, такий механізм зруйнує монополію облгазів. Але ж саме він і є головним монополістом на українському газовому ринку і, вочевидь, хоче розширити свою монополію ще й на розподіл і постачання газу — на послуги, за які разом з НКРЕКП домагається запровадження абонентної плати.

«Якщо облгази не зможуть виконувати покладені на них обов’язки постачання газу населенню на конкурентних умовах, — інформує монополіст, — «Нафтогаз» обіцяє робити це самостійно». Є в НАКу і «руки» в Міжнародному валютному фонді. «Ми зараз у дискусії (з МВФ), ми доводимо, що об’єктивних підстав немає. Я думаю, що ми зможемо довести свою правоту», — сказав днями «Українському радіо» прем’єр-міністр України,  відповідаючи на запитання про позицію МВФ щодо підвищення газових цін. Нагадаємо, що 2016 року фінансовий результат провідного монополіста країни — чистий консолідований прибуток становив 22,5 мільярда гривень чи $0,9 мільярда. До того ж основний прибуток торік — понад 26 мільярди гривень «Нафтогаз» отримав від сегменту транспортування і розподілу газу.

Проте грошей, як відомо, багато, точніше — надто багато, не буває. Із зростанням доходів, а то і випереджаючи їх, зростають потреби. Але невже панові Андрію Коболєву з товаришами, приміром, з його комерційним директором Юрієм Вітренком, не вистачає їхніх доходів, про які в нашій убогій країні просто непристойно і навіть небезпечно говорити вголос, — деякі люди можуть просто не повірити, що таке можливо, і активно заступляться за «альтруїстів, на яких  зведено наклеп».

У розпорядження редакції потрапили неспростовні дані, які свідчать про те, як легко, а точніше — безпардонно розпоряджаються в «Нафтогазі» державними, отже, нашими, зібраними з громадян України, коштами. Нам стало достовірно відомо, що дочірня компанія «Нафтогаз», яка перебуває в стані ліквідації, «Газ України» для потреб філії «Нафтогазу» під назвою «Нафтогазобслуговування» 29 серпня цього року купила 43 (сорок три!) легкові автомобілі.

Для переконливості в очах прокурорських працівників перераховуємо помодельно: Skoda Octavia — 10 штук, Skoda Super — 27 штук, GMC Yukon — 6 штук. Вартість покупки становила майже 40 мільйонів гривень. Гроші, схоже, вже пішли. До того ж договором передбачено відстрочення постачання, тобто, інакше кажучи, попередню плату 60 днів. Але головне, звичайно, вчасно переказати кошти. Контроль за виконанням цього рішення правління доручило не якимсь там рядовим клеркам, а директорові з адміністративної діяльності та енергоефективності Володимиру Щербенку та заступникові голови правління Сергію Коновцю.  

«Смотрящими» за цією відповідальною аферою їх обрали, схоже, тому, що серед шістки GMC Yukon (увага!) хотіли побачити ще й броньовану модель (у народі йменується броньовиком) з технічними характеристиками і комплектацією, визначеними в «Нафтогазобслуговуванні». Чи не той це, часом, броньовичок, яким раніше марив Андрій Коболєв? Ну що ви. Тепер він набагато скромніший, тому що зробив самокритичні висновки з «броньованого» скандалу і претендує аж ніяк не на Mercedes, а всього лише на повномірний позашляховик від Дженерал Моторс. Але, звісно, броньований.

Адже ви пам’ятаєте, як збурила торік інтернет новина про те, що НАК «Нафтогаз України» має намір купити Коболєву броньований автомобіль? До речі, тоді та ж сама філія «Нафтогазу» — «Нафтогазобслуговування» вийшла на ринок елітних авто сучасно — за допомогою публічних закупівель ProZorro. Було оголошено тендер на придбання броньованого Mercedes Benz S600 GUARD з початковою ціною 5,1 мільйона гривень. Трохи пізніше, в результаті скандалу в ЗМІ, соромлячись цього наміру і виправдовуючись, прес-служба пояснила претензії Коболєва не лише на підвищений комфорт, а й на майже цілковиту безпеку майбутнім з’ясовуванням стосунків з російським «Газпромом» у Стокгольмському арбітражі.

Попередній скандал насправді нічого не навчив сучасних газових нуворишів. Правління НАК «Нафтогаз України» лише трохи виправило фінансовий план  ДК «Газ України» на 2017 рік з урахуванням витрат для придбання переліченого вище автотранспорту. Їх провели за статтею розрахунків з «Нафтогазом» і відправили до «Нафтогазобслуговування». До того ж, на перший погляд, все дуже законно — на підставі підпункту 4 пункту 88 статуту компанії. Там йдеться: до компетенції правління належить вирішення питань управління юридичними особами, акціонером (засновником) яких є компанія, а також філіями, представництвами, іншими відособленими підрозділами. Мовляв, що хочемо, те й робимо.

Окрім того, під час нового скандалу «Нафтогаз» сміливо пояснить, що сам він нічого не купував, а просто орендує украй потрібний керівникові автомобіль. А броня, мовляв, для того, щоб нікому й на думку не спало схиляти Коболєва у Стокгольмі до будь-якого прогазпромівского сценарію. Приблизно так само пояснювалася і необхідність його надвисокої зарплати: аби не подумали, що бідний і бере хабарі. Що й казати, на перший погляд, геть не абсурдно. Як і те, що компанія, маючи мільярдний доларовий борг, має намір вийти на IPO. Тож заводь, Коболєв, свій позашляховик і вперед! Аби, як сказано в проекті стратегії «Нафтогазу», «максимізувати» цінність компанії для її «кінцевого бенефіціара — народу України».