Брюссель змінює правила на газовому ринку
Експерт: «У «Газпрому» залишається ще 3 — 5 років мінімального впливу, а далі — вже повна залежність від європейського ринку»Сьогодні Брюссель може розпочати юридичну війну з «Газпромом». Про це ще з початку тижня повідомляють провідні світові ЗМІ. Відтак газета The Financial Times, посилаючись на два джерела, що знайомі з ситуацією, повідомила: антимонопольні регулятори Європейського Союзу вже сьогодні, 22 квітня, офіційно висунуть звинувачення російському газовому монополісту в незаконному зловживанні домінуючим становищем на ринку газу в Європі. Цю ж інформацію підтверджують із посиланням на власні джерела газета The Wall Street Journal та агентство Reuters.
Поки що коментарі чи спростування не озвучили ні європейський комісар з антимонопольних питань Маргрете Вестагер, ні російська компанія.
Нагадаємо, «Газпром», який постачає близько 30% газу в країни ЄС, Єврокомісія підозрювала у блокуванні вільного потоку газу в Східній Європі ще з вересня 2012 року.
«День» поцікавився в експертів, про що сигналізує відповідний крок Брюсселя, чого очікувати від «Газпрому» та що, в такому разі, має робити Україна.
КОМЕНТАРI
Іван НАДЄЇН, експерт з енергетичних питань, голова Комітету енергетичної незалежності України:
— Основна вимога європейського співтовариства — дотримання правил Другого та Третього енергетичних пакетів щодо розділення видобутку, транспортування та споживання природного газу на різні компанії, які є самостійними. У випадку як і з нашим «Нафтогазом», так і з «Газпромом» -питання є конфліктним. Тому «Нафтогаз» уже реорганізовують. До того ж ухвалено закон про ринок газу, який також буде це стимулювати.
Із «Газпромом», безперечно, проблеми залишаються. Водночас там розуміють усю залежність від українського та європейського ринків збуту природного газу. Тому в перспективі у «Газпрому» немає варіантів не піти на вимоги ЄС. Отже, йому потрібно буде реструктуризувати свою систему, щоб максимально відповідати вимогам європейців.
До того ж за минулий рік російська компанія і так скоротила свій прибуток майже на 70%. І треба розуміти, що 60 — 70% дохідної частини російського бюджету становлять надходження нафтогазового сектору. Україна цього року показала, що ми впораємося без російського газу. Європейці також достатньо підготовлені для того, щоб дати певний супротив планам «Газпрому» впливати на ринок шляхом зменшення постачань. Сьогодні ціна на газ падає, російська компанія не має альтернативи.
Окрім цього, наразі ринок збуту в газовому секторі вже починає контролювати ринок пропозиції. Тому що є і LNG-термінали, побудовані в Польщі та Прибалтиці, і термінал, який будується в Хорватії, є достатньо перспективний турецький напрямок з Ірану. До того ж — LNG із Америки, про який вже говорять як про майбутнє LNG газу для Європи. Тому в «Газпрому» залишається ще 3 — 5 років мінімального впливу, а далі — повна залежність від європейського ринку.
Україна ж у цій ситуації має стати європейським енергетичним хабом, використовувати свою газотранспортну систему та газові сховища і тим самим перетворитися на потужний східноєвропейським хаб, де буде зберігатися найбільша частина саме газу з ЄС. Але це відбудеться тільки тоді, коли ми змінимо правила роботи з «Газпромом» під Третій енергопакет і коли європейці купуватимуть газ вже на східному кордоні України. Це і буде означати справжню незалежність для нас від російського газу.
Сергій ЄРМІЛОВ, колишній міністр енергетики України:
— Рішення Єврокомісії — це цивілізована та нормальна практика. Втім, кожна компанія, проти якої спрямовані подібні звинувачення, може звернутися до суду. Їй надається право відповісти на запитання або змінити свою політику, якщо вона порушує європейське законодавство.
Якщо розслідування європейської антимонопольної служби показало, що «Газпром» зловживає своїм становищем, то йому потрібно буде змінитися — або зменшити частку, або працювати так, щоб не завдавати шкоди європейським споживачам. Як це буде виглядати і наскільки відображатиме економічні інтереси російської компанії — це ми, можливо, ще дізнаємось. Але якщо ЄС так себе поводить відносно «Газпрому», то це означає, що він уже порушив економічні інтереси європейських споживачів.
Тим більше, минулого року Південний потік якраз таки заблокували через невиконання умов Третього енергетичного пакета. Тепер Росія хоче побудувати Турецький потік, щоб не проходити через країни, які не є членами Європейського Союзу. Це робиться для того, щоб вийти на кордон із ЄС, а потім поставити перед фактом Європу: «Ви купуєте газ у нас тут, бо транзит через Україну ми відключаємо, і це — єдина можливість купувати наш газ». Але це звичайний шантаж.
Щоб не потрапити в таку ситуацію, ЄС має один вихід — диверсифікувати джерела постачання природного газу. Хоч би з якого боку «Газпром» до них зайшов — хоч з Атлантики, все одно це буде російський газ. А якщо в законодавстві ЄС буде норма про те, що з однієї країни не можна закуповувати більше, ніж 15 -20%, то хоч звідки цей газопровід підходить, більше вони купувати не будуть. Тому умова не у шляху, а у походженні.
І ЄС уже виконує свою програму диверсифікації постачань блакитного палива: будують газові LNG-термінали для прийому газу з Африки, Америки, спільні газопроводи з країн Близького Сходу. Я думаю, що ЄС за п’ять років зробить дуже багато, щоб убезпечити себе від газового шантажу з боку будь-якої країни.