Бюджетники — перші «жертви» «революційної» риторики...

«Графік погашення заборгованості доведеться переглянути», — сказав, відкриваючи засідання Кабінету Міністрів, вчора прем’єр-міністр України Микола Азаров. Він доручив першому віце-прем’єру Сергію Арбузову спільно з головами Мінфіну та Мінсоцполітики протягом тижня розробити новий графік, який повинен дозволити погасити цю заборгованість до кінця року.

Як відомо, раніше Президент України Віктор Янукович пообіцяв до 10 грудня ліквідувати всю заборгованість щодо зарплати перед працівниками бюджетної сфери. «Завдання поставлено: до 10 грудня погасити всю заборгованість, яка є в бюджетній сфері», — ще наприкінці листопада запевнив глава держави.

10 грудня Державне казначейство відзвітувало: «З 2 по 10 грудня 2013 року Казначейством України проведено видатків на загальну суму 8 мільярдів 250,8 мільйона гривень». Проте залишок коштів на Єдиному казначейському рахунку (ЄКР) на початок грудня становить відповідно трохи більше мільярда гривень і є найнижчим рівнем від 2003 року. Виявляється, уряду не зовсім вдалося виконати доручення Президента.

Пояснити ситуацію вирішив прем’єр-міністр України Микола Азаров. 10 грудня на своїй сторінці в «Фейсбуці» він заявив, що на заваді уряду став Євромайдан. «На жаль, блокування роботи державних установ, в першу чергу уряду і Міністерства фінансів, завадило нам повністю вирішити питання з виплатою затриманих соціальних посібників до 10 грудня. Це саме те, про що я попереджав: дії безвідповідальних політиканів шкодять ні в чому не повинним людям», — зазначив він.

Доки в уряді вирішують, де брати гроші і як їх розподіляти, «День» дізнавався про стан заборгованості на місцях.

 ДНIПРОПЕТРОВСЬК

«НА РАХУНКАХ У ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСТВІ «ЗАВИСЛИ» 220 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ»

Наталія БАБАЧЕНКО, керівник прес-служби Дніпропетровської міськради:

— Проблема з виплатами через Держказначейство якщо і існує, то частково. Все, що стосується так званих захищених статей бюджету, у нас фінансується в повному об’ємі. Зарплати і соціальні посібники виплачуються, лікарні, дитячі і дошкільні установи працюють в звичайному режимі. Проте на рахунках у Держказначействі «зависли» 220 мільйонів гривень. Це досить велика сума, якщо врахувати, що бюджет Дніпропетровська складає близько 3 млрд гривень. Що це за гроші?

Припустимо, певна фірма виконала за договором певні роботи, наприклад, ремонт школи. Міськрада перераховує оплату через Держказначейство, тому що платити безпосередньо ми не маємо права. Але ці засоби «зависають» на рахунках. Чому так відбувається, напевно, можуть пояснити в Держказначействі. Міський голова говорив про це на прес-конференції ще восени, хоча подібних проблем на початку поточного року не було.

 ХЕРСОН

«РИЗИКИ НЕРОЗРАХУНКУ З БЮДЖЕТНИКАМИ ЗАЛИШАЮТЬСЯ»

Роман ПІДПЕРИГОРА, директор департаменту бюджету і фінансів Херсонської міської ради:

— На сьогодні проблем із виплатою заробітної плати працівникам бюджетної сфери в місті Херсон немає. З усіма вчасно розрахувалися за попередній місяць, сподіваємось, що зможемо виплатити людям кошти за грудень ще до новорічних свят, аби було за що відпочивати. Натомість є загальна заборгованість по незахищеним статтям бюджету розміром 34 мільйони 500 тисяч гривень. Це передусім стосується управління ЖКГ — 12 мільйонів, управління капітального будівництва — 5 мільйонів, управління дорожньої інфраструктури і транспорту — майже 7 мільйонів, управління освіти — 4 мільйони, а також управління культури, охорони здоров’я та молоді і спорту, в яких сумарна заборгованість на сьогоднішній день становить близько 5 мільйонів гривень. Це ремонти об’єктів культури, шкіл, спортивних закладів, невиконання певних програм, які було заплановано на 2013-й. Наразі важко сказати, що ці борги буде погашене до кінця року. Держказначейство не виконує покладені на нього функції банків для бюджетних установ. Але в разі залишку боргів їх мають компенсувати у перші місяці нового року.

Варто додати, що політична криза, яка нині триває в країні, не могла не позначитися на економіці. Відтак гірше працюють підприємства, в них скорочуються доходи, а значить, надходить менше податків до бюджету. Ситуація може змінитися протягом кількох днів чи тижнів, тож певні ризики щодо розрахунків з «бюджетниками» все-таки залишаються.

 ЛЬВIВ

«КАЗНАЧЕЙСТВО БЛОКУЄ НАШІ ГРОШІ»

Олег ІЩУК, директор департаменту фінансової політики Львівської міської ради:

— Казначейство блокує наші гроші — йдеться про 76 мільйонів. На таку суму, «дякуючи» казначейству, місто не може розрахуватися за виконані роботи: вивезення сміття, посипання вулиць, ремонт доріг, ремонт будинків, дахів, ліфтів тощо. Якщо держава розрахувалася десь по своїх боргах нашими грошима, то що ми зробимо? Вдаємося до акцій протесту, наприклад, учора казначейство пікетували комунальники. Причина пікету — блокування казначейством коштів на виплату заробітної плати. До казначейства приходили працівники ЛКП «Зелений Львів», якому казначейство не проплачує 1 млн 560 тис. грн. Також — працівники ЛКП «ШРП Галицького району», де непроплати становлять понад 870 тис. грн, та ЛКП «ШРП Личаківського району»,  де непроплати — 1 млн 250 тис. грн. Працівники не отримали ще зарплати за жовтень. Попри це люди працюють, виконують свою роботу. Звичайно, не хотілося б вдаватися до таких акцій, але ж нагадувати про себе треба! Щодо прогнозів на наступні місяці... Все залежить від того, отримає Україна кредит чи ні. Якщо отримає, то віддасть наші борги. Якщо не отримає, то не матиме чим з нами розрахуватися — стовідсотково гарантую.

Єдиний вихід із ситуації — зміна законодавства. У Верховній Раді зареєстровані поправки до Бюджетного кодексу, автором яких є львів’янин (ВО «Свобода». — Ред.) Руслан Кошулинський, і ми сподіваємося, що справа, можливо, зрушить з місця. Зміст поправок у тому, щоб наші (міста) гроші і гроші держави розвели з одного рахунку. Йдеться про те, щоб надати право тримати гроші міської громади або у казначействі, або навіть в одному з державних банків. Тоді Кабмін наших грошей не чіпатиме. Тоді місцеве самоврядування справді стане місцевим самоврядуванням, бо зможе розпоряджатися своїми грошима — з банку вже наші гроші ніхто не забере.

 ТРОСТЯНЕЦЬ Сумська обл.

«ГРОШЕЙ У НАС ВИСТАЧАЄ»

Юрій БОВА, міський голова:

— За листопад усе виплачено. Залишається лише невирішеним питання з комунальними підприємствами. Ми їм винні гроші з місцевого бюджету через невиплату казначейством, а вони, відповідно, своїм працівникам. Але до кінця року це питання обіцяли вирішити. Що ж до «бюджетників», то по цим статям у нас все закрито. Грошей у нас вистачає. Місцевих «бюджетників» фінансують із місцевого, а не державного бюджету. Через районну державну адміністрацію у нас фінансують школи й лікарні, але я не знаю, яка там ситуація. Наша бюджетна сфера — дитячі садки, клуби, міська рада — всі отримали заробітну плату.