Бюджетний калібр

Розвиток міст в Україні нині вкрай нерівномірний: порівняти хоча б із середньостатистичними містечками та селищами столицю та провідні обласні центри. Якщо в Києві — всі інвестиції, феноменальне зростання будівництва, високі (як для України) середня зарплата й рівень життя, то в малих містах час в цьому сенсі ніби зупинився. Розвиток там фактично відсутній. І коли ж черга дійде до міст малого калібру?

Вирішити це питання нещодавно намагалися в м. Українка, де під егідою Асоціації малих міст України відбулася традиційна щорічна конференція «Проблеми та перспективи розвитку малих міст України». Представники органів державної влади, міські, селищні та сільські голови поставили собі за мету привернути врешті- решт увагу центральних органів влади й залучити їх до діалогу з приводу розвитку малих міст. Міський голова Українки, а також голова секції малих міст конференції Павло Козирєв на її відкритті відзначив: «Сьогодні держава нас не чує, і чути, здається, не збирається...».

Однак саме малі міста, за словами учасників конференції, це найдепресивніші території нашої держави. Там, порівняно з великими та середніми містами, більша напруга у вирішенні комунальних проблем та обмеженість ресурсів на душу населення. Окрім цього — низькі рівні життя та урбанізації, обмежений доступ до комунікацій (теж низького рівня). До того ж, представники місцевого самоврядування незадоволені підпорядкованістю районній владі, а також залежністю місцевих депутатських корпусів від вказівок своїх партій. Вони пропонують відмінити вибори до місцевих рад у малих містах на партійній основі, звільнивши таким чином місцевих депутатів від «загальнопартійних місій».

Втім Павло Козирєв усе ж вимагає уваги до себе й від політичних партій, адже, як стверджує мер Українки, партіям на кожних виборах потрібна допомога місцевої влади й їй багато що обіцяють, але після виборів про обіцянки чомусь забувають... «Тому я пропоную всім політичним силам зафіксувати в своїх програмах конкретні кроки щодо місцевого самоврядування!» — страхується мер.

Підсумком п’ятнадцятої конференції «Проблеми та перспективи розвитку малих міст України» стало прийняття резолюції, відповідно до якої представників малих населених пунктів закликають лобіювати питання встановлення прямих міжбюджетних відносин з державним бюджетом міст районного значення та селищ-районних центрів (тобто внесення змін до Бюджетного кодексу), та відновлення державної програми підтримки соціально-економічного розвитку малих міст. Їхня влада віднині хоче ще й самостійно розпоряджатися землями за межами міст (якими зараз управляють районні ради та адміністрації), що також потребує законодавчих змін (у цьому випадку — до Земельного кодексу). Лише в такому разі, упевнені учасники конференції, зміцниться матеріально- фінансова основа малих міст та селищ, адже місцеве самоврядування стане повсюдним: розшириться база оподаткування землі, можна буде вводити податок на нерухомість і встановлювати справедливiший розподіл податку на прибуток. Утім, все це поки що лише пропозиції... «Але ми хочемо самі складати бюджет і розпоряджатися землею!» — наголошує мер Українки.

Ще одна з найболючіших точок «депресивних територій» — житлово-комунальне господарство. З ним проблем у органів місцевого самоврядування, за словами їхніх керівників, найбільше. Представники місцевої влади шукають вихід із такої ситуації шляхом вдосконалення тарифної політики та запровадження ефективнішого витрачання енергоресурсів. Такі ініціативи підтримує й міністр житлово-комунального господарства Олександр Попов. «Поставлено серйозне завдання щодо початку процесу реформування житлово-комунального господарства. Треба забезпечити йому не існування, а розвиток» — підкреслює міністр. Однак він добре усвідомлює, що реформувати систему житлово-комунального господарства без залучення інвестицій у цю галузь неможливо, особливо в ситуації, коли є небезпека зростання цін на енергоресурси. За словами міністра, коштів на подібну реформу у держави замало, тому треба позичати... «Уже є домовленість із Світовим банком про позику 140 мільйонів доларів на 20 років під 6% річних», — стверджує Олександр Попов. Ці кошти підуть на реформу в 30 містах України. А вже цього року, за словами Попова, державою було виділено містам 4 мільярди гривень, наступного планується цю суму збільшити вдвiчi... Однак міністр чомусь був не надто впевнений у реальності таких планів...

Загалом же протягом чотирьох років у комунальну галузь урядовці планують залучити близько 83 мільярдів гривень. Третину цих коштів надасть держава, решту треба буде знайти. Де і як?. «Механізми, які дозволять це зробити, зараз напрацьовуються», — лаконічно заспокоює міністр.

Представники місцевої влади не проти брати позики в банках від імені своїх міст. Проте експерт Асоціації малих міст з бюджетних питань Юрій Ганущак упевнений у провалі таких ініціатив. Говорячи про наявність великих законодавчих проблем щодо малих міст України, він констатує: «Без нормального «свого» банку ви це не потягнете!».

Тож керівники малих міст вимагають розширення своїх повноважень. Та серед переліку відповідних пропозицій чимало й сумнівних. Зокрема, йдеться про нові можливості у використанні бюджетних коштів. Однак у поєднанні з управлінням земельними ресурсами це, як відзначають деякі експерти, могло б призвести до монополії та диктатури місцевої влади. Втім, пропозиції від секції малих міст уже направлялися до усіх гілок центральної влади, але відповіді поки що немає. Нині у політиків відновлюється інтерес до малих міст. Але наразі вони здатні лише до обіцянок. Планомірна робота в цьому напрямі можлива лише після виборів, якщо, звичайно, до того часу політичні сили ще пам’ятатимуть про проблеми малих міст... 1