Час «Д»

«Вкотре переконуюся, Школа мерів збирає небайдужих і прогресивних людей, які зможуть робити успішними наші міста і громади. Головне, що в час, коли реформа децентралізації стрімко набирає обертів, спільними зусиллями ми можемо досягти максимального результату. Сьогодні країна потребує сильних і відповідальних лідерів у кожному містечку чи маленькому селі. Ви — наші агенти змін і зможете прискорити реформи на місцях», — звернувся до учасників другої освітньої програми «Школа мерів» віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій ЗУБКО під час зустрічі в бізнес-школі МІМ-Київ.

Віце-прем’єру за півтори години розмови довелось відповісти на десятки запитань від лідерів місцевого самоврядування з різних куточків України — від Маріуполя до Ужгорода, від Каховки — до Харкова. Серед найгостріших — питання про діяльність Фонду регіонального розвитку та місцеві «мораторії» на збільшення тарифів на житлово-комунальні послуги. Зокрема, віце-прем’єру дорікнули, що Фонд регіонального розвитку називають «фондом народних депутатів і губернаторів». Саме ці особи де-факто в ручному режимі визначають, який саме проект отримає фінансування з цього фонду. Тож автора запитання цікавило, чи планує віце-премєр щось робити, аби змінити ситуацію — щоб конкурс проектів був реальний, а не імітаційний. «Я б не хотів протистояння місцевої громади з депутатом, — відповів Зубко. — Якщо правильно побудувати роботу, то такий депутат — це ваша, практично, кувалда, яка може пробивати вікна не тільки в бюджеті, а може бути лобістом нормальних інфраструктурних проектів у Верховній Раді або в уряді. Нічого поганого в участі народних депутатів в такому конкурсі немає. Ми зробили все можливе для того, щоб механізм таких конкурсів був прозорим і відкритим...». Віце-прем’єр пропонує наступний механізм підвищення ефективності коштів Фонду регіонального розвитку: якщо раніше держава виділяла громаді на проект, який виграв конкурс, 90% необхідної суми, то тепер, коли у громад стало більше коштів, слід змінити відповідну пропорцію, щоб було 50% на 50%. «Причому пріоритетом держави поступово ставатимуть саме об’єкти культури і спорту, бо це саме те, на що громадам завжди не вистачає коштів», — наголосив Зубко. Що ж до «мораторіїв», то він назвав це питання «чисто політичним і чисто популістичним». За його словами, коли проголошується мораторій, то нічого насправді не відбувається. Він відкрив слухачам «великий секрет». Виявляється, запит на встановлення тарифів роблять самі ж органи місцевого самоврядування, і НКРЕКП нічого не вигадує, вона їх тільки затверджує...

Після зустрічі «Дню» вдалося записати коротке ексклюзивне інтерв’ю з Геннадієм ЗУБКОМ.

— Пане міністре, чи задоволені ви темпом впровадження децентралізації в Україні? У чому ви бачите найбільші проблеми, які гальмують хід реформи?

— Я дуже задоволений тим шляхом, який нам вдалося пройти за останні два роки. Наш сусід — Польща — йшла шість років лише до прийняття відповідного законодавства. А в Україні я вже бачу практичні результати нашої реформи. Є конкретні громади, які не тільки створили інші умови освіти чи медицини для своїх громадян, а й свої відділки поліції, пожежні частини, і сьогодні активно рухаються в підсиленні своєї інституційної та інфраструктурної спроможності. Я думаю, що це питання часу, коли інші підуть їхнім шляхом. У кінці серпня ми побачимо цифру, скільки громад пішло на об’єднання у цьому році.

І головне — ми вже маємо в Україні свої точки зростання у вигляді ефективного управління на місцях.

— 100 днів нового уряду: що вдалося зробити, чого ні і чому? Ви були учасником і попереднього Кабміну, чим цей помітно відрізняється від попереднього?

— За цей короткий час можна говорити про дії, які лише окреслюють напрямки і пріоритети, а не дають конкретних відчутних результатів.

Мені, звичайно, простіше говорити. Я дійсно послідовно продовжую впроваджувати реформи децентралізації та енергоефективності в цьому уряді, як і в попередньому. Тому сьогодні ми вже маємо конкретні результати програми теплих кредитів, впровадження енергоефективності, об’єднанні територіальних громад, і саме головне — у забезпеченні цих громад якісним законодавством, яке їм дає можливість сьогодні говорити про опорні школи, госпітальні округи. Децентралізація вийшла на той етап, коли ми говоримо про неї не лише екстенсивними параметрами (кількість об’єднаних територіальних громад), а й інтенсивними, які свідчать про глибину змін.

— Оцініть, будь ласка, прозорість механізму виділення коштів на розвиток територіальних громад з Фонду регіонального розвитку. Адже джерела нашої газети в регіонах повідомляють про зловживання.

— Те, як працює наш Фонд, я вважаю гідним взірцем, який можуть переймати у нас європейці. Є онлайн-платформа. Є конкурентний відбір. Звичайно, відкритим для нас все ще залишається, на жаль, питання ширшого залучення територіальних громад до участі в конкурсі. Але я думаю, що ми зможемо його вирішити в наступних постановах уряду. Ми думаємо над механізмом розширення регіональної комісії, збільшення внутрішньої конкуренції... Але я абсолютно точно можу сказати, що сьогодні корупційні ризики, які раніше зустрічалися на центральному рівні, вже прибрані.

— Чому уряд вирішив збільшити фінансування програми теплих кредитів?

— Відповідь проста — громадяни демонструють активний інтерес до цієї програми. Люди чітко розуміють, що єдиний механізм зменшити рахунки за житлово-комунальні послуги — це зменшити обсяги споживання енергоресурсів. Вже 60 тисяч сімей долучилися до програми «теплих кредитів». Проаналізувавши отримані дані, ми з впевненістю можемо стверджувати, що маємо потребу збільшити фінансування цього напрямку. Це стратегічно важливе питання для життєздатності нашої держави. Адже коли ми збільшуємо видатки з держбюджету на субсидії, то виграємо лише один бій — це соціальний захист наших громадян від цінових потрясінь. Але нам потрібно виграти «війну», а це можливо лише коли ми досягнемо скорочення показників енергоспоживання в країні. І це можливо лише через програми енергоефективності.