Гарячі теми:

Час для середнього класу

22 квітня, 00:00

Учора Президент України Леонід Кучма виступив із заключною доповіддю на конференції, присвяченій стратегії стабільного розвитку економіки країни. «Ключовим моментом президентських виборів нинішнього року має стати забезпечення спадкоємності державної політики в соціальній, економічній і політичній сферах», — заявив Президент. Розвиваючи цю думку, він підкреслив: «Визнаючи неминучість коректування державної політики відповідно до програмно-ідеологічних установок майбутнього глави держави, ми повинні зробити все, щоб забезпечити спадкоємність курсу держави як необхідну умову збереження позитивних надбань суспільного розвитку». Говорячи про економічну стабільність, Президент також заявив про неприпустимість переділу власності в країні. «Це дуже небезпечна позиція», — заявив Л. Кучма. На його думку, «збільшення прошарку приватних власників, стимулювання людей до володіння приватною власністю і її ефективний захист — один із принципових пріоритетів політики доходів», — вважає Президент. Він заявив також про необхідність знизити до 2008 року питому вагу держсектора до 8— 10% і завершити в основному процес приватизації, а з ним і перехідний етап української економіки. Президент висловився за збільшення питомої ваги середнього класу «як мінімум до 45—50% від загальної кількості населення» з одночасним скороченням частини людей з доходами, нижчими за прожитковий мінімум. У доповіді велику увагу приділено також інтеграційним процесам, у яких бере участь наша країна. Президент упевнений, що «посилення інтеграційних процесів між нашими країнами (країнами СНД. — ІФ) може сприяти утвердженню в східній частині Європейського континенту зони стабільного соціально-політичного розвитку і високих темпів економічного зростання, в чому має бути кровно зацікавлена і європейська, і світова спільнота». Президент переконаний, що «європейське співтовариство об’єктивно зацікавлене в такому розвиткові подій, в тому числі й у взаємній координації євроінтеграційної політики нашої держави».

Нижче наводяться фрагменти бесід «Дня» з учасниками конференції.

Володимир ПОЛЯЧЕНКО, Герой України, президент холдингу «Київміськбуд»:

— Згадую 1991 рік, коли багатьох, у тому числі моїх начальників і підлеглих, охопив відчай. Тоді до нас ішли дивні тепер телефонограми — припинити будівництво, фінансування закінчується. Ми гарячково шукали вихід. Потрібно було знайти можливість запропонувати людям замість так званого безкоштовного житла прийнятну для них форму фінансування будівництва. І ми запропонували їм будувати житло за свої кошти. Тоді ще не було кредитів, не було іпотек. Ми запропонували таку схему: вкладаєш 50% вартості житла, а інші 50% виплачуєш під час будівництва та введення об’єкта. Коротка іпотека, кажучи простiше. І ми тоді за півроку побудували будинок, норматив для якого — два роки. Коли здавали перший будинок, нам було дуже важко. Я не знаю, як би все склалося, якби тоді до нас не приїхав Леонід Данилович. Адже нашими опонентами на той час були міністерства економіки, фінансів, тобто структури, які загалом повинні були допомагати, але, напевно, я їх також розумію, боялися, щоб у будівництві за гроші населення не повторилася історія з трастами. Але після втручання Президента чиновницька братія відкрито вже не встромляла палиці в колеса. Сьогодні ми вже побудували 45 тисяч квартир. І все це за гроші населення. Нині близько трьох мільярдів гривень вкладено в будівництво. Але й досі усунено аж ніяк не всі перешкоди. Все ще існують відкати, за рахунок яких будують собі хороше життя деякі чиновники. У нашому холдингу цього немає з самого початку. Це — негатив, і стратегія повинна передбачати заходи боротьби з ним. Що стосується перспектив для нашої країни, то скажу, що ми маємо на що рівнятися. У розвинених країнах на одну людину припадає 35—40 квадратних метрів житла. У нас — 13, зараз у Києві — 18 метрів. Коли ми цього доб’ємося, і в цьому, безумовно, мають слушність і Президент, і прем’єр, тоді перед нами і відкриється дорога до ЄС. Ось на таку стратегію ми й повинні орієнтуватися.

Василь РОГОВИЙ, радник Президента України:

— Я не підтримував би тих, хто говорить, що наша конференція відбувається напередодні зміни влади. За будь-яких умов влада в країні буде українською і відстоюватиме українські інтереси. Вони полягають у тому, щоб забезпечити динамічний розвиток. А ще є таке поняття, як сталий економічний розвиток, який забезпечує вирішення економічних, соціальних, екологічних і багатьох інших питань. І найголовніше, щоб Україна зайняла у світі гідне місце, виходячи зi свого потенціалу і своїх стратегічних інтересів. У цьому контексті, перспективи економічного розвитку нашої держави на період до 2015 року, які ми розглядаємо, надзвичайно важливо визначити. Поза всяким сумнівом, з перебігом тих чи інших подій вони можуть коригуватись, але напрацювання свого власного погляду на майбутнє, економічне майбутнє нашої держави, потрібно мати. Є досвід наших сусідів, які вступають до ЄС з 1 травня. Свого часу їм підказували, що надзвичайно важливо мати стратегічний погляд на 10—15 років розвитку. Тож аналіз, який буде проведений цією конференцією, я впевнений, буде дуже актуальним і корисним.

Леонід ШКОЛЬНИК, голова Держспоживстандарту України:

— Минулого року ми вперше за всю історію незалежної України виконали плани із впровадження міжнародних стандартів. Проте стандарту, що регулював би стабільний розвиток, ми ще не маємо. Однак життя на місці не стоїть... Нещодавно я повернувся з Ізраїлю, де в складі урядової делегації відвідав, зокрема, національний Iнститут стандартизації. Так ось, в Ізраїлі прийняли національний стандарт, що встановлює відповідальність виробників або підприємців перед суспільством. Я думаю, що нам також потрібен такий стандарт, що встановлював би соціальну відповідальність виробника перед споживачем. Чи потрібен такий стандарт і для чиновників? ООН вважає, що уряди — це адміністративна структура, яка надає послуги своїм платникам податків. Тому, напевно, настане час, коли ми говоритимемо про стандарт роботи державного службовця або, як у побуті прийнято казати, державного чиновника.

Author

Віталій Княжанський

Випуск газети №:

№72, (2004)

Рубрика

Економіка