Чай із Кодексом

Учора вранці над підприємницьким Майданом у столиці витало слово «перемога». Тому що, за словами одного з учасників переговорів у Мінфіні Юрія Єрьоменка, минулої неділі представники підприємців підписали протокол з урядом про ветування Податкового кодексу. «Перший пункт протоколу — наполягати на вимозі накладення вето Президентом на наявний варіант Податкового кодексу України як неприйнятний і спрямований на руйнування малого й середнього бізнесу України», — розповідав він і продовжував: — Друге — висловити готовність після накладення вето надати конструктивні пропозиції при розробці нового варіанту Податкового кодексу України, який служив би розвитку малого й середнього бізнесу суспільства й держави». Як стверджує Єрьоменко, протокол підписали міністр фінансів України Федір Ярошенко та представники мітингувальників.

Та все ж ситуація залишалася незрозумілою. В Україні вона характерна тим, що підприємці не вірять у добрі наміри уряду й податкової, інвестори не бачать гарантій для своєї власності, а уряд і влада в цілому не виконують свого обов’язку бути в суспільстві розумними, рішучими, але в той же час і обережними арбітрами. Секретар Координаційної ради ринків України Володимир Мартиненко в розмові з «Днем» об 11.35 понеділка зазначив, що про протокол він не може говорити, оскільки його не бачив. Він знає лише те, що хтось із мітингувальників «носив» в уряд якісь вимоги.

Зараз, за його словами, на Майдані складають списки керівників організацій підприємців для участі в майбутніх зустрічах із представниками уряду. Це можна зрозуміти так, що нарешті пішов процес консолідації протестувальників. Їхні вимоги секретар ради сформулював коротко й жорстко: «Кодекс ветувати, а винних покарати». Відповідаючи на уточнювальне запитання «Дня», додав: «Винні ті, хто розробляв кодекс».

Деяку розрядку й надію на врегулювання громадянського конфлікту внесла минула субота, коли керівники країни без попередження прийшли на Майдан. Але вона дала далеко не все, а лише деякі ключі до розуміння ситуації, й дозволила хоча б приблизно спрогнозувати подальші події.

Першу таку спробу за гарячими слідами Президента та прем’єра, які вже йшли, зробив головний координатор акції на Майдані Олександр Данилюк. «Якщо Янукович і Азаров таки відвідали наметове містечко, це свідчить про те, що вони бояться наслідків цієї акції — що соціальна напруженість може спричинити соціальний вибух. Крім того, Віктор Федорович через нестабільність у країні не дуже зручно виглядає в очах західноєвропейських країн», — сказав Данилюк. При цьому він підкреслив, що глава держави відмовився обговорювати питання дострокового припинення повноважень Верховної Ради, яка ухвалила Податковий кодекс. Данилюк вважає таку позицію Президента «половинчастою», аргументуючи це тим, що багато людей підтримують ініціативу про референдум щодо розпуску Верховної Ради.

Отже, прогноз номер один — ймовірність соціального вибуху. Прогноз номер два — можливість референдуму. Але реальний факт, що Данилюк, швидше за все, не професійний експерт і не провісник. Він, швидше за все, політик-початківець, який чуйно прислухається до старших товаришів, які мають на Майдані свої інтереси. На брифінгу Данилюк сказав, що загальнонаціональну акцію протесту підприємців, призначену на 29 листопада, має підтримати все свідоме працююче населення України. Він закликав українців оголосити одноденний страйк на знак протесту проти «неприхованої узурпації влади в державі, методичного придушення політичних і економічних прав і свобод».

За Данилюком, страйк має бути спрямований на проведення референдуму за припинення повноважень парламенту, як того вимагають підприємці, незадоволені Податковим кодексом. «На це у нас лише одна ультимативна відповідь: або парламент і Президент негайно погоджуються на перевибори й цим доводять, що мають інстинкт самозбереження й не втратили залишків здорового глузду, або ми піднімаємо країну й акціями прямої дії повертаємо собі свої законні права», — говорить Данилюк, дуже нагадуючи своєю риторикою одну пані, яка вже неодноразово адресувала владі свої погрози. Він використовує ті ж прийоми, до яких зазвичай удається згадана фігурантка політичного бомонду. Наприклад, Данилюк розповів журналістам, що в понеділок до України прибуває офіційна делегація Венеціанської комісії на чолі з її секретарем Томасом Маркетом. Пан нас розсудить, мабуть, упевнений головний координатор. А одноденний страйк, на його думку, стане найкращим проявом реального ставлення народу до влади й дасть комісії необхідний матеріал для висновків.

«Акція, що починалася як протест проти економічних утисків, стала політичною, — стверджує Данилюк. — Влада сама спровокувала людей на це протистояння. Сьогодні на Майдані дедалі менше говорять про Податковий кодекс і дедалі більше про загальну несправедливість, яка опановує державу». Мирний економічний протестант на очах перетворюється на крутого радикала. «Від того, підпише чи заветує Президент Податковий кодекс, сьогодні вже не залежить нічого. Про все це слід було думати раніше. Час сплив», — лякає він владу...

Але вона, схоже, не надто хвилюється, а говорить зовсім протилежне тому, на чому наполягає Данилюк. Наприклад, прем’єр-міністр Микола Азаров розповідає з телеекрану, що в суботу з протестуючими підприємцями було досягнуто домовленості: «Ми склали програму дій і домовилися, що в четвер ми зустрінемося й уже дамо напрацьовані пропозиції». Азаров повідав країні, що рішення відвідати протестуючих підприємців на майдані Незалежності було прийняте «спонтанно» під час його розмови з Президентом України Віктором Януковичем про Податковий кодекс. «Він мені раптом запропонував: давай проїдемо, переговоримо з людьми, послухаємо, чого прості, пересічні люди, які зібралися на Майдані, хочуть, що вони думають. Ми взяли й поїхали без жодного попередження. Приїхали. Люди, звісно, здивувалися, запросили нас до свого намету чаю попити, потім підійшли організатори й запросили нас до штабного намету», — розповів прем’єр-міністр. За його словами, домовленість про те, що уряд представить своє нове бачення Податкового кодексу в четвер, була досягнута під час розмови у штабному наметі.

Тим часом Президент, як виглядає, пропонував прем’єрові підготувати зміни до Кодексу до понеділка й був дещо знервований. Звертаючись до прем’єр-міністра, він зауважив, що це саме уряд підготував й ініціював таку редакцію Податкового кодексу, яка викликала такий резонанс і протести. «Азаров, працюйте! Ось вам громадськість — проводьте громадські обговорення, працюйте», — заявив Янукович. «Треба, щоб ми з вами разом подивилися в цілому на цю проблему, — сказав він, звертаючись до підприємців. — Я приїхав із прем’єр-міністром. Я його взяв із собою, щоб ми сьогодні домовилися. Поки мої експерти працюватимуть — цей Податковий кодекс лише вчора надійшов до Адміністрації, — щоб ви разом із прем’єр-міністром сіли разом із фахівцями, вашими представниками й подивилися на весь кодекс. Мої експерти попрацюють сьогодні, завтра, післязавтра, поки не закінчать цю роботу».

Президент уточнив, що до понеділка він матиме з цього питання проміжний результат. «Перевернемо все для того, щоб дійти до кожної літери, коми, кожної крапки й так далі», — зазначив він і запропонував закінчити цю роботу до четверга, оскільки у вівторок-середу він перебуватиме у відрядженні в Казахстані. Янукович підкреслив, що виступає «проти того, щоб кодексом підсилювати адміністративний тиск податкової адміністрації на бізнес». «Якщо треба буде накласти вето — воно буде накладене», — зауважив Президент, але при цьому виступив проти того, щоб змішувати економіку та політику. «Грайте (у неї. — Авт.) без мене. Шукайте собі іншого партнера. Я готовий працювати над Податковим кодексом із вами разом і закінчити його з головою й розумом», — запевнив Янукович, а прем’єр запевнив його: «Усе, що треба змінити, ми змінимо» й доручив зайнятися цим у вихідні міністрові фінансів Федору Ярошенку. «У понеділок з робочою групою ми зустрічаємося на моєму рівні — рівні прем’єр-міністра й докладно розглядаємо всі пропозиції», — сказав Азаров. Але незабаром змінив свою думку й повідомив, що буде готовий зустрітися з підприємцями в четвер...

Але вже після суботніх і недільних робочих зустрічей із «майданниками» прем’єр, виступаючи на одному з каналів, продемонстрував, що готовий іти на поступки протестувальникам. «Мені не зовсім зрозуміло, чому ті люди, які відпрацьовували ці питання на рівні наших експертів, — знайшов Азаров стрілочників, — недостатньо уважно вислухали цих людей. Оскільки те, що вони (підприємці) мені казали, у мене абсолютно не викликало жодних запитань і заперечень. Я уявляю собі роботу на ринку за мінус 15 градусів. Як там щось записати, як там увімкнути касовий апарат? Мені ці речі зрозумілі». Прем’єр готовий іти на поступки й зазначив: коли будуть створені нормальні умови для нормальної роботи підприємців, тоді встановлюватимуться контрольні й касові апарати.

Чому Азаров раптом став таким зговірливим? Мабуть, не хочеться покидати насиджене місце. А от несподівана поява Президента на Майдані — це, безумовно, сильний хід Януковича. Але чи був він сприйнятий протестантами так, як того хотіла влада? Це ще питання. В усякому разі, коли керівництво країни пішло, один із мітингувальників прокричав у гучномовець: «А тепер вимийте руки й викиньте з вух усе, що ви чули». На Майдані вирішили, що не підуть на поступки владі. На зустрічі в Мінфіні в суботу 14 учасників акції наполягали на безальтернативному ветуванні Податкового кодексу, хоча й погодилися продовжити зустріч у неділю, вочевидь, прислухавшись до представників влади, які наполягали на набутті чинності кодексу з 1 січня, оскільки є чітка домовленість з МВФ про те, що держбюджет має бути сформовано на новій податковій базі.

Проте сьогодні не важко припустити, що переговори уряду та протестуючих підприємців усе ще в глухій безвиході. Вивести з неї може лише Президент. Один із варіантів — погодитися з вимогами Майдану, тобто заветувати кодекс. Це на якийсь час зменшить напруженість у країні. Але чи не будуть знову відкладені в довгу шухляду непопулярні реформи й чи не отримає країна ослабленого президента? Тим паче що не можна виключити подальшої ескалації ультимативних вимог до нього. Другий варіант (і про нього Янукович говорив на Майдані) не унеможливлює ухвалення відповідних обстановці кадрових рішень. У цьому разі, певна річ, козлом відпущення стане Азаров. Але поки ніхто не візьметься передбачити, хто зможе зайняти його місце.

У близьких до уряду колах говорять, що на нього зазіхають Андрій Клюєв та Юрій Бойко. Останній був ніби осторонь податкового скандалу й тому, як виглядає, має трохи більше шансів, зате він неабияк загруз у газових переговорах із Москвою... Сергію Тігіпку, котрий принципово відстоює кодекс, підвищення, схоже, ніяк не світить. Залишається віце-прем’єр з Євро-2012 Борис Колесніков, який користується підтримкою Ріната Ахметова, котрий, якщо вірити чуткам, симпатизує (зокрема й фінансово) підприємницькому Майдану. Але якщо в результаті кадрових ротацій прем’єром стане ця нова в чиновницькому світі людина, то не можна виключити, що політична стабільність у країні остаточно піде в небуття, оскільки «другий уряд» — Адміністрація Президента — в особі Сергія Льовочкіна не здасться й без бою у відставку не піде. А навіщо країні нове протистояння на вершині влади? Ну, й третій варіант — позачергові парламентські вибори. Їх призначення означатиме не лише перемогу Юлії Тимошенко, тінь якої можна розгледіти за Майданом, а й остаточну поразку української економіки, що знову потрапить у зону турбулентності.