Через пандемію в ООН пророкують голод «біблійних масштабів»

До кінця 2020 року з гострою нестачею продовольства у світі можуть зіткнутися 265 млн осіб. Голод «біблійних масштабів» може спіткати людство через пандемію коронавірусу, якщо не буде забезпечено продовольчу безпеку. Про це заявив виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми — World Food Programme (WFP) ООН Девід Бізлі.

Цифра, яку назвали у WFP є вдвічі більшою від торішньої — через коронавірус на межі голоду опинилися 130 млн осіб. Провідний економіст програми Аріфа Хуссейна зазначає, що режим самоізоляції та економічна рецесія вже вдарили по жителях країн, які голодують. Насамперед це країни Африки. Ще 43 млн осіб, що стикаються з голодом, проживають на Близькому Сході й в Азії, 18,5 млн — у країнах Карибського басейну і Латинської Америки.

Бізлі назвав пандемію коронавірусу «найгіршою гуманітарною кризою з часів Другої світової війни». За його словами, без допомоги WFP «щодня від голоду будуть вмирати 300 тисяч осіб, і так протягом трьох місяців». Бізлі підкреслив, що ці цифри не враховують наслідки пандемії Covid-19.

До коронакризи Європа була другим регіоном з найвищим рівнем продовольчої безпеки у світі після Північної Америки, згідно з Глобальним індексом продовольчої безпеки (GFSI) 2019 року. Високий рівень доходів, низький рівень бідності, стабільні ціни на продовольчі товари та надійні системи фінансування сільського господарства дозволяли Європі займати високу позицію. Але  всесвітня пандемія зробила континент чутливим до проблем нестачі продуктів харчування. Експерти МВФ пророкують, що загалом рівень життя після коронакризи впаде в 170 країн, особливо тяжко буде тим, хто вже жив у бідності та голоді до кризи, та тим хто, як от Україна, належав до економік, що розвиваються. Адже не останню роль в темі продовольчої безпеки держави відіграє купівельна спроможність та політика соціально захисту населення.

І тут в Україні є проблеми. Адже частка витрат на харчування українців до кризи була однією з найвищих у світі. Так, у рейтингу витрат на харчування вдома, згідно даних Міністерства сільського господарства США (USDA), Україна з результатом у 42% на початку цього року посіла аж 93 місце випередивши Уганду (44,2%), Казахстан (44,9%), Анголу (48,6%), Бангладеш (53,5%) і Нігерію (59,0%) , яка займає останнє місце в списку.

РИНКИ ДО КАРАНТИНУ ГОДУВАЛИ МІЛЬЙОНИ ТИХ, ХТО ГОДУЄ УКРАЇНУ

Переважна більшість українців традиційно купувала продукти на продовольчих ринках. По-перше, це «смачніше», адже маленькі місцеві виробники і ферми збирають свій врожай на піку стиглості й одразу постачають продукти на ринок, обсяги їхнього виробництва невеликі, тому продукція завжди свіжа, крім термін придатності фермерських продуктів, коли йдеться про молочну продукцію, наприклад, чи інші продукти переробки, зазвичай коротший за масового виробника, і це є підтвердженням натурального складу і відсутності консервантів. А по-друге, це дешевше. Цінник на ринку на їжу, в більшості нижчий за той, який пропонує супермаркет.

Сьогодні через карантин ринки зачинені. Тони ранньої плодоовочевої продукції вже гниють, отруюючи фермерський бізнес збитками.

«Так історично склалося, що в Україні майже 80% плодоовочевої продукції реалізовувалось через ринки і лише 20% йшло у супермаркети», — розповідає директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації Катерина Звєрєва. Аде, підкреслює Звєрєва, навіть ті 20% — це переважно імпортна плодоовочева продукція: польські яблука, китайський часник, тощо.

Дрібні фермери не завжди можуть сформувати партії продукції. Не завжди можуть виконати ті вимоги, які є у мереж супермаркетів. Тому саме ринки до карантину годували мільйони тих, хто годує Україну — фермерів.

Два тижні тому українські медіа облетів сюжет, в якому фермери південних регіонів вийшли до автодоріг і роздавали задарма редиску, бо «шкода праці, щоб пропала».

А от для тваринників ситуація виглядає ще гірше. Малі фермери Донеччини змушені скорочувати поголів’я корів та іншої худоби. Адже через закриття ринків під час карантину їм ніде продавати свою продукцію. Фермерка Юлія Єгуртова зі своїх 18 корів чотирьох здала на м’ясокомбінат. «Нічим годувати, нікуди дівати молочку. Ми коли реалізуємо молочну продукцію, ми купуємо відразу корм для того, щоб годувати тиждень цих корів», — пояснила фермерка. Немає доходу від молочки, нема кормів.

В понеділок  понад 300 аграріїв Херсонщини вийшли на акцію протесту. Аграрії зібралися на Антонівському мосту, що на в’їзді в Херсон. Вони безперервно ходили пішохідним переходу, тим самим перешкоджаючи руху транспорту. Один із фермерів привіз у фургоні і викинув на проїжджу частину огірки, показавши, що через закриття ринків його продукція пропадає. Аграрії переконують, вирощували овочі, які нині не можуть продати на ринках. Бо ті закриті через запроваджені у країні обмежувальні заходи.

«Поки ми купуємо у супермаркетах дорогі імпортні овочі, на Херсонщині фермери не можуть продати свої. Редиску здають гуртом по 2 гривні, огірки — по 8, капусту — по 5. А покупців мало, бо закриті ринки. Вони просять відкрити ринки. І запитують — звідки у нас імпортні овочі, коли кордони закриті?», — коментує  журналістка Олена Ваніна, яка висвітлювала акцію протесу херсонських фермерів.

АНОМАЛЬНО ПОСУШЛИВА ПОГОДА ЗАГРОЖУЄ УКРАЇНІ ГОЛОДНОЮ ОСІННЮ

Президент пообіцяв українцям відкрити ринки вже цієї п’ятниці. «Я вважаю, що за умови дотримання всіх правил безпеки вже в цю п’ятницю ринки зможуть відновити роботу. Але хочу підкреслити — тільки за умови дотримання всіх правил безпеки», — сказав Володимир Зеленський.

Главу держави вже підтримав прем’єр-міністр, який пообіцяв зробити все можливе, аби вже 1 травні фермери змогли торгувати зібраним урожаєм на ринках.

І якщо ринки можна відкрити «іменем Президента», то от дощ, на жаль, Володимир Зеленский і Денис Шмигаль викликати не вміють. А саме аномально посушлива погода, бояться фермери, залишить їх у збитках, а українців без їжі вже цієї осені.

У 2020 році урожай зернових і зернобобових культур в Україні може скоротитися в порівнянні з торішнім щонайменше на 10%. Нагадаємо, у 2019 році в країні було зібрано рекордний урожай на рівні понад 75 мільйонів тонн. Середня врожайність склала 49,1 центнерів з гектара.

За оцінками Національного наукового центру «Інститут аграрної економікиґ», виробництво озимої пшениці в поточному році складе 24,2 мільйонів тонн, що на 12,5% менше, ніж в 2019 році.

Прогноз аналітичної компанії ProAgro Group можна порівняти — 24,97 мільйонів тонн (врожай ярої пшениці буде трохи більш 500 тисяч тонн). Середня врожайність озимих повинна скласти 39,4 центнерів з гектара.

«Була безсніжна зима, після цього не було дощів, а в ряді регіонів дув вітер в умовах низької вологості, що додатково висушувало землю. І зараз в цілому ряді регіонів спостерігається посуха, —  говорить член наглядової ради Української ради бізнесу, заступник голови Всеукраїнського аграрного ради Михайло Соколов. — Частина озимих загинула, і їх треба пересівати. Також є питання по новому врожаю, оскільки сіяти в недостатньо зволожену землю ризиковано. Проте, аграріям доводиться на це йти».

При цьому експорт зернових з України в поточному маркетинговому році (1 липня 2019 — 30 червень 2020 року) вражає. За даними Державної фіскальної служби, на 17 квітня 2020 року, зерновий експорт склав більше 48,66 мільйона тонн, що на 8,4 мільйона тонн або 21% більше, ніж на той же період минулого маркетингового року.

Зокрема, на вказаний період експортовано майже 18,5 мільйона тонн пшениці (на 4,5 мільйона тонн або 32,3% більше, ніж рік тому).

Крім того, експорт борошна перевищив показник минулого року на 28,3%.

Це — загальний обсяг експорту з липня минулого року. Але свіжа інформація показує зовсім іншу тенденцію — за даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, станом на перший тиждень квітня в порівнянні з березнем середньодобові відвантаження пшениці скоротилися втричі — з 44 тисяч тонн до 14 тисяч тонн.

Проте, виникає тривога з приводу того, чи не залишиться Україна без зерна і, відповідно, без хліба через істотне скорочення врожаю на тлі зростання експорту.

Українська пшениця користується великим попитом на світових ринках, і, можливо, уряду варто ввести обмеження або навіть заборону на її вивезення з країни?

Заступник директора ProAgro Group Марія Колесник вважає обмеження експорту шкідливим і небезпечним для економіки кроком. «Сподіваюся, (владі) вистачить розуму цього не робити», — говорить вона. Експерт нагадала, що уряд підписав меморандум з зернотрейдерами за експортними обсягами. Згідно з меморандумом, граничний обсяг експорту пшениці до кінця цього маркетингового року становить 20,2 мільйони тонн. «Меморандум не є обмеженням. Це — лише констатація поточного стану, і прописані в ньому обсяги повністю задовольняють ринок», — зазначила Колесник.

За словами Михайла Соколова, якщо згаданий меморандум не виконуватиметься, тобто якщо експорт почне перевищувати закладені в документі норми, уряд може ввести обмеження.

Екс-віце-прем’єр, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко пригадує, що один з найгірших врожаїв зібрали у 2002 році, коли загинуло майже 70% пшениці. «Втрати великі (в нинішньому році), але вони не катастрофічні. І вони не приведуть до дефіциту на ринку. Навіть якщо, не дай Бог, повториться ситуація 2002 року, на світовому ринку буде достатньо пшениці. Ясна річ, що вона буде дорожчою, але все одно не радикально», —  прогнозує Козаченко.

КОМЕНТАР

«ФЕРМЕРИ ЗАВЖДИ КАЖУТЬ: «НАМ ГОЛОВНЕ НЕ ЗАВАЖАТИ»

Ігор ЙОСИПЕНКО, керівник ТОВ «Сільськогосподарське Підприємство Злато Таврії», Херсонська область:

— Наше підприємство працює майже 20 років. Цю весну ми зустріли так само, як і попередні. З зими вийшли нормально, вологи у ґрунті було достатньо. Перші неприємності, з якими ми зустрілися на початку квітня, — це заморозки. Частково втрачено врожай озимого ячменю, на різних полях вимерзло від 30% до 50%. Також майже повністю втрачено черешневий сад. 90% цвіту на деревах вимерзло, тому в нашому господарстві, скоріше за все, черешень не буде.

Якщо говорити загалом, то у поля всі вийшли вчасно. Підприємство забезпечене добривами, паливно-мастильними матеріалами, засобами захисту рослин, насінням. Якщо ламається техніка — доставка запчастин працює майже без зволікань.

Звичайно, через карантин довелось вживати деякі заходи щодо працівників. По максимуму відпустили людей, які не задіяні безпосередньо у вирощуванні. Це центральний офіс, бухгалтерія, менеджмент. Всі працюють дистанційно. Зарплатню отримують. Для працівників провели інструктаж, періодично видаємо маски, забезпечили антисептиками усіх працівників, бо хвилюємось, щоб ніхто не підхопив вірус.

Щодо врожаю, то зараз бачимо проблему з посухою. Ми чекаємо на дощі, які обіцяють на кінець тижня. Якщо їх не буде, то може бути біда. У нас наразі засіяно приблизно 8 тис. гектарів. Це озима пшениця, ячмінь, соняшник, кукурудза і озимий ріпак. На зрошенні маємо тільки 20% землі, а на іншій потрібна волога. Через посуху ми бачимо, що відсотків 20—30 врожаю можемо не добрати.

Стосовно загальної ситуації в нашій галузі, то фермери завжди кажуть: «нам головне не заважати». Але влада періодично заважає, хоча нібито вболівають за нас. Ви знаєте про проблему закритих ринків, фермерам немає де збувати свіжу продукцію. Наше підприємство зіштовхнулося ще з однією проблемою. Днями я отримав листи від чотирьох контролюючих інстанцій про те, що по завершенні карантину, тобто 12 травня, у нас відбуватимуться перевірки. Це Держпраця, Держгеокадастр та інші. Постає питання: як нам підготуватися? Наші працівники живуть у різних куточках області: під Новою Каховкою, в Білозерці, в інших містах. Як нам усіх зібрати під час карантину? Тобто 12 травня на 9:00 в офіс зайдуть наші працівники і перевірка? Виходить, так влада думає і дбає про нас? Це при тому, що приблизно 10 років сільгосппідприємства не перевіряли. А тут виникла нагальна потреба? І така ситуація в інших підприємствах, всі чекають «ревізорів». Маємо зайвий клопіт, але будемо готуватися.

Щодо продовольчої кризи, то я думаю, що ситуація трохи надумана. Агросектор працює. Головне в цій ситуації, щоб був дощ і щоб влада не заважала. Тоді ніякої кризи не буде.

 Підготував Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон