Чому дорожчають українські продовольчі товари?
Аграрне міністерство бачить ознаки змови, а виробники закликають зупинити падіння
В Україні дорожчають продукти харчування. Цукор, мука, крупи, олія з кожним днем тільки додають у вартості. Ціни поповзли до гори, коли українці почали «змітати» з прилавків продукти, щоби застрахувати свої гаманці від девальвації гривні. Відтак за кілька днів, наприклад, кілограм цукру коштував вже не 9 гривень, а 14. В деяких столичних супермаркетах навіть запровадили обмеження на продаж так званих соціально чутливих продуктів.
Причини зростання цін чиновники та учасники ринку називають різні.
«Недостачі продовольства в Україні немає. Запаси зерна, цукру і круп, інших продуктів більш ніж достатні. В нинішній ситуації винні певні особи, які прагнуть отримати надприбутки. Сьогодні буде розширене засідання уряду, і я підніму це питання, зокрема в діалозі з Мінекономіки, щоб Антимонопольний комітет зайнявся розслідуванням», — говорить, натякаючи на варіант змови, міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко.
Безумовно, треба перевірити роздрібні мережі, торгівлю і посередників на предмет маржі, погоджується з міністром президент Української аграрної конфедерації (УАК), народний депутат України, голова Аграрного об’єднання у ВРУ Леонід Козаченко. «Якщо є зловживання, то треба покарати. Зараз необхідно дуже й дуже прискіпливо підходити до цього», — пояснив він. Втім, головну причину зростання цін Козаченко бачить в різкій девальвації гривні. «Все, що виробляється із застосуванням імпортної сировини чи якогось ресурсу, дорожчає. А вже вироблена продукція стає заручницею ситуації», — каже він. Якщо взяти, наприклад, гречку, продовжує депутат, то її виробник змушений піднімати закупівельну ціну, бо весною не матиме за що сіяти.
«Це не картельна змова, а результат паніки населення, яка підігрівається падінням купівельної спроможності», — натомість переконує в розмові з «Днем» голова Аграрної партії України Віталій Скоцик. «Якщо подивимося на статистику, то підстав для дефіциту харчів в Україні немає. Ми дійсно виробляємо достатньо продукції. І головна проблема — купівельна спроможність населення: за останній місяць середня заробітна плата впала на 500 гривень», — пояснює він «Дню». Хоча в окремих регіонах можуть виникати проблеми з нестачею запасів. «Нещодавно зустрічався з одним із найбільших виробників хліба, і він каже, що продовольчої пшениці на території Хмельницької та Тернопільської областей залишилося на 1,5 місяця», — додає він.
На думку опитаних експертів, подальше зростання цін на продовольство цілком і повністю залежить від НБУ й уряду, в руках яких — доля гривні. Якщо вона девальвує вдвічі, прогнозує Леонід Козаченко, то ціни виростуть на 10%. «Якщо курс буде стабільним, то подорожчання подальшого не буде», — підсумовує він.
А от «галузевий» міністр висловився однозначно. Подорожчання неминуче, переконаний Павленко, бо собівартість виробництва всіх видів продукції зростає. «Можливе поетапне подорожчання, тому що всі ми бачимо політику Нацбанку, Адміністрації (Президента. — Авт.), яка наразі виникла через курс гривні. Але сподіваємося і віримо, і знаємо, що за наявності коштів Міжнародного валютного фонду (а ми сподіваємося, що перший транш буде вже в перші тижні березня) з’явиться можливість стабілізувати валютно-фінансову систему, а також рефінансувати резерви та стабілізувати банківську систему», — заявив міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко. Ніякої паніки щодо продуктової безпеки не має бути, запевняє міністр.
Втім у аграріїв свої відчуття, які посилює безгрошів’я на передодні посівної. З нового року єдиний податок для сільськогосподарських підприємств зріс у 21 раз — до 2 мільярдів гривень, ставка орендної плати за сільськогосподарські землі — на 25%, розповідає про сьогоднішні реалії виробників агропродукції президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Алекс Ліссітса. Додайте невідшкодування ПДВ під час експорту зернових та олійних культур, каже він, і на виході буде зменшення валового збору врожаю на 30,3% та втрата 2,8 мільярда доларів. А попереду посівна кампанія, а більшість ресурсів для неї — імпортні... Тому або шукайте гроші на кредити для аграріїв, або готуйтеся до подорожчання, кажуть експерти.
Нестача фінансів в агросекторі, за оцінками Олексія Павленка, — 11 мільярдів гривень, тоді як банківські запаси становлять майже 60 мільярдів гривень. При цьому фінансисти просять не менше 30% річних за свої кредити. Який агробізнес зможе підняти такі ставки? Держава обіцяє посприяти. У запропонованих змінах до бюджету на 2015 рік передбачено 300 мільйонів гривень на компенсацію кредитних ставок. Звичайно, це не вирішить проблеми. Але, принаймні, зможе стримати зростання складових для посівної на певний час.
«Україна — єдина у світі держава, де майже третина валової вартості сільськогосподарської продукції відбирається на «донорський внесок» суспільству. При цьому самі селяни мають найгірше соціальне забезпечення та найкоротшу тривалість життя. Ситуацію потрібно негайно змінювати на краще, бо в іншому разі села не буде», — досить емоційно окреслює майбутнє села без підтримки держави президент УАК Леонід Козаченко.
