Чому непрестижно зводити соціальне житло
Міській владі варто було б сказати в цьому питанні своє слово
Компанія «XXI століття» наполегливо декларує свій вихід на регіональні ринки, пояснюючи це необхідністю перенести туди столичний досвід будівництва й експлуатації нерухомості та працювати там, спираючись на можливості місцевих компаній, які краще знаються на умовах та потребах конкретного регіону чи міста. У четвер компанія Лева Парцхаладзе отримала, нарешті, можливість продемонструвати, що все це — не порожні слова, і що вона вже змогла просунутися в означеному напрямку.
При цьому можна назвати досить вдалим вибір і регіонального партнера, і самого регіону. Харків досі вважає себе першою столицею та саме на цьому будує деякі амбіції, хоч із забудови та благоустрою помітно відстає від Києва. Це визнав у розмові з журналістами відомий в Україні бізнесмен — президент створеної нинішнього року компанії «XXI століття Харків» Олексій Ярославський (з «харківської» сторони в ній бере участь його фінансово-промислова група «Melon Group», серед активів якої, зокрема, троє наймогутніших проектних інститутів).
Ярославський досить високо оцінив своє співробітництво зі столичною публічною компанією. «Працюючи з «XXI століттям», за півроку ми збільшили вартість активів нашої компанії більш ніж на 500%», — відзначив Ярославський. За його словами, первинні інвестиції в роботу компанії «XXI століття Харків» склали близько $30 мільйонів. Внаслідок просування проектів протягом півроку капіталізація компанії збільшилася до $180 млн., тобто в шість разів. У 2008 р. компанія «XXI століття Харків» планує збільшити вартість активів в 2,5 рази.
Зараз в управлінні компанії перебувають два бізнес-центри загальною площею 20000 квадратних метрів. Йде робота також над новими проектами загальною площею близько мільйона квадратних метрів. Це, зокрема, житловий мікрорайон «Золоті піски», торговельно- розважальний центр «Квадрат», багатофункціональний комплекс на майдані Свободи, а також логістичний комплекс. Заявлені проекти компанія планує реалізувати до 2010 року, інвестувавши в них протягом 2007— 2008 рр. близько $80 млн.
«Зі статусу місцевого девелопера ми перейшли у статус всеукраїнського. Компанія зростає в капіталізації і збільшує кількість проектів. Ми отримали доступ до провідних технологій і стандартів управління», — стверджує Ярославський, а деталізуючи, наголошує на можливості отримувати дешеві фінансові ресурси материнської публічної компанії, що залучаються на західних ринках.
Відповідаючи на запитання «Дня» про свої відноcини з міською й обласною владою, Ярославський, що був народним депутатом IV скликання, підкреслив, що після відходу з політики він публічно позиціонував себе як цілком аполітичного бізнесмена, і це дозволяє йому підтримувати добрі та водночас рівновіддалені відноcини з усіма владними структурами. Бізнесмен обминув увагою питання про корупцію у процесі виділення землі під будівництво, яка дуже поширена у країні, і вказав, що він завжди чесно платив до бюджету всі необхідні платежі. Зокрема, за «Золоті піски» має сплатити 40 мільйонів гривень і 20 мільйонів уже перераховано.
Ярославський заявив про свою любов до рідного міста та виступив проти хаотичної забудови Харкова так званими точковими об’єктами, які погано вписуються в довкілля й архітектуру, і навіть сказав, що його компанія виступає за заборону такого будівництва. При цьому він відхилив припущення «Дня» про те, що таким чином «XXI століття Харків» розправляється з конкурентами, наполягаючи винятково на турботі про вигляд міста.
Очевидно, міській владі слід активніше працювати з бізнесом таких масштабів і таких широких поглядів. Так, Ярославський розповів журналістам, що його компанія не планує будувати в Харкові житло економ-класу, а тільки бізнес- класу, не приховуючи при цьому, що будівництво останнього рентабельніше. Що стосується соціального житла, то, відповідаючи на запитання «Дня», бізнесмен визнав, що такого наміру тим більше немає, а міська влада навіть не веде з компанією розмову на цю тему. Як здалося «Дню», сторони могли б знайти в цьому питанні взаєморозуміння, варто тільки владі якось простимулювати зацікавленість девелоперів до цього непрестижного на сьогодні сектору житлового будівництва. Думається, що відповідні важелі у влади є.
