Чому «сусіди» відмовилися від нашого м’яса та молока,

Трохи більше місяця тому «День» писав про те, що Митний союз розпочав інспектування 32-х українських виробників м’яса та молока на предмет дозволу експорту їхньої продукції до ринків Росії, Білорусі та Казахстану («Тест на агростійкість», №98 від 8 червня 2011 р.). Тоді експерти Державної ветеринарної та фітосанітарної служби запевняли журналістів — це шанс України розширити перелік її м’ясо-молочників із правом доступу до ринків країн Митного союзу. Ще місяць тому цей перелік містив 63 підприємства.

Натомість сталось не так, як гадалось. Учора представники Россільгоспнагляду, Мінсільгосппроду Білорусі та Мінсільгоспу Казахстану розповіли про результати інспектування м’яса та молока в Україні. 22 українських м’ясо-молочника інспекцію не пройшли, з них 18-ти підприємствам МС заборонив ввезення продукції на свої ринки. У результаті переговорів представників національних ветеринарних органів держав-членів Митного союзу було вирішено зберегти право постачань продукції тваринного походження до РФ лише з... трьох підприємств. Два з них — це виробники молочної продукції, а одне спеціалізується на вирощуванні гусаків, забої птиці та виробництві готової продукції. При цьому було ухвалено рішення звернути увагу ветеринарної служби України на потребу протягом одного календарного місяця надати гарантії усунення зазначених впродовж інспекції недоліків продукції, виробленої цими підприємствами, — інакше Митний союз введе тимчасові обмеження на її ввезення на свою територію.

Упродовж інспектування, як повідомляє РосБізнесКонсалтинг із посиланням на прес-службу російського відомства, на деяких українських підприємствах з виробництва готової м’ясної продукції була виявлена свинина, вироблена... китайськими підприємствами, які не атестовані на право постачань до РФ. У Россільгоспнагляді додають, що така продукція супроводжувалася ветеринарними посвідками, виписаними Державним комітетом ветеринарної медицини України.

Експерти кажуть: не можна запевнити, що звинувачення українських м’ясників у тому, що вони використовують у своїй продукції свинину китайського виробництва, безпідставні. «Не можна поки що ні спростувати цю інформацію, ні підтвердити її, — коментує «Дню» ситуацію експерт з ринків м’яса та м’ясопродуктів Українського клубу аграрного бізнесу Єлизавета Святківська. — Цим питанням зараз повинні дуже ретельно зайнятись спеціально уповноважені компетентні органи».

Та насправді це не перше звинувачення українського м’яса у «самозванстві» з боку Російської Федерації. Зокрема, 5 років тому інспекція РФ виявила в українській яловичині, яка експортувалась тоді до Росії, буйволятину. Її взагалі не повинно було би бути, розповідає Святківська, але буйволятина з українськими документами під виглядом яловичини постачалась на російський ринок. Тож прецедент постачання в Росію м’яса з «липовими» паперами вже був. Тому цілком можливо, коментує Святківська, що й на цей раз український виробник хотів «підзаробити», продаючи на сусідський ринок дешевшу китайську свинину під виглядом і за ціною своєї «рідної».

Тим не менше, звинуватили у використанні китайської свинини лише окремих українських м’ясників, — а заборонили доступ до ринку Митного союзу аж 18 підприємствам із 32 перевірених. Чому? Усе ж таки у стосунках з Росією, а відтепер і з Митним союзом, все ще переважає політика, а особливо в питаннях торгівлі, кажуть експерти. «Співпраця, зокрема з Росією, має не лише економічний, але й політичний характер. Багато речей у торгівлі — на рівні домовленостей. Та спрогнозувати, як поведе себе цей партнер завтра-післязавтра, завжди було складно», — каже Святківська.

На вітчизняному ринку м’яса у цілому результати перевірки інспекції Митного союзу будуть помітні слабо, запевняє Святківська. Хоча й не заперечує, що вітчизняний ринок яловичини таки постраждає. Завдяки експорту до Росії закупівельні ціни на велику рогату худобу в Україні зросли пропорційно росту експорту. Тому, якщо зараз ці об’єми різко зменшаться, то, можливо, впадуть і ціни. Хоча, каже Святківська, у нас настільки скоротилось поголів’я, що пропозиція на ринку сьогодні недостатня.

Що ж до свинини, то Україна, як запевняє експерт, і так майже нічого не експортувала на ринки Росії, Білорусі та Казахстану. Але навіть ті компанії, які мали можливість продавати свою продукцію на ці ринки, розповідає «Дню» Святківська, завжди знали: сьогодні можна, а завтра вже може бути й ні. Тож фактично українські м’ясо-молочники, подаючи заявки на дозвіл продаж на ринок МС, уже були готові, кажуть експерти. І попри оптимістичні заяви чиновників, зокрема голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Івана Бісюка, про можливість розширення експорту українського м’яса та молока за рахунок появи нових вітчизняних підприємств, — готувались до відмови. «Під час цих перевірок я спілкувалась з м’ясо-молочними фермами, які брали участь в перевірках і не були ще атестовані — розповідає «Дню» експерт із ринків м’яса та м’ясопродуктів асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». — І вже тоді директори цих підприємств відзначали: росіяни не налаштовані на розширення переліку українських м’ясо-молочників, які матимуть доступ до їхнього ринку».

Насправді, каже експерт, інспектування проходили далеко не найслабші українські м’ясо-молочники. Ряд із них мають досить серйозні показники санітарного. ветеринарного контролю. Усі 32 проінспектованих м’ясо-молочників, за словами Святківської, працюють на внутрішньому ринку. Але у зв’язку з низькою купівельної спроможністю їм, а особливо виробникам яловичини, тут дуже складно виживати, каже експерт. Тож, подаючи заявку до МС, вони сподівались поліпшити свій матеріально-фінансовий стан.