Перейти до основного вмісту

Чому зволікає Європа?

Райнер ЛІНДНЕР: Не думаю, що найближчим часом енергетичний сектор буде предметом санкцій ЄС щодо Росії
03 жовтня, 10:38

ЄС відмовився посилити економічний тиск на Росію, щоб зупинити військову агресію на Сході України. Причина зволікань — потрібно подивитися, як дотримуються «Мінських домовленостей». Майже повне ігнорування викладених в них умов — ось що реально відбувається, вважають в Україні. Чому ж Європа зволікає? Чи розуміють в ЄС, що відсутність гідної відповіді агресору тільки посилює ризик розширення військового конфлікту далеко за межі України? Чи буде і як Захід допомагатиме відновлювати зруйнований Схід України? На ці та інші питання в ексклюзивному інтерв’ю  «Дню» в кулуарах круглого столу «Україна в Європі: мир і розвиток» у Відні розповів співорганізатор заходу голова «Німецько-українського форуму», керуючий справами Східного комітету німецької економіки, колишній радник із зовнішньої політики уряду і Бундестагу в Німецькому інституті іноземних справ та безпеки Райнер ЛІНДНЕР:

— Нещодавно президент Литви Даля Грібаускайте в інтерв’ю американському виданню «Вашингтон пост» заявила, що погодитися на «мінські домовленості» Петра Порошенка  змусили європейці, хоча серед запропонованих умов — були неприйнятні для України. Як результат наша країна фактично лишилася сам на сам у перемовинах із Росією, а ЄС дісталася роль спостерігача, для якого головне завдання — утримати військовий конфлікт у межах локального та не дати  йому поширитися на європейську територію. Складається враження, що Європа «кинула» Україну. Вам так не здається?

— Ні. Все, що робить ЄС в останні місяці — на користь України.  Принаймні це було замислено, зокрема й фінансова підтримка, політичні поради, одночасна ратифікація українським та європейським парламентами Угоди про ЗВТ з ЄС. На жаль, дуже пізно ЄС та Німеччина почали займатися Україною (в період початку розмови про ЗВТ). Ми дуже багато згаяли часу до початку військового конфлікту. Україною потрібно було займатися значно раніше і більш стратегічно.

Що ж до нинішньої ситуації, то всі уряди ЄС виключили військове вирішення конфлікту та військової імплікації. Постачання зброї теж поки що виключене, але дискусії з цього приводу  тривають в середині ЄС, США та НАТО. Який буде результат — важко сказати.

— Поясніть, чому Європа не застосовує жорсткі економічні санкції щодо Росії (рівня «С»)?  Адже саме вони насправді можуть зупинити  військову агресію.

— Вже діє ряд економічних санкцій і спочатку взагалі не думали, що їх прийматимемо. Уже було запроваджено три рівні санкцій. Є держави, які б хотіли  інтенсивніше діяти.

— Що в даному разі виступає стримуючим фактором?

— Очевидно, що в різних державах-членах ЄС є різні інтереси щодо цього. І не тільки бізнесові. Вони стосуються й рівня взаємовідносин... Подальший розвиток подій залежить від Росії: наскільки конструктивно вона діятиме,  які кроки здійснюватиме.

— Якщо, не дай Боже, відбудеться повномасштабна відкрита військова інтервенція з боку Росії на територію України, чи  варто, на ваш погляд, ЄС запроваджувати санкції у секторі енергетики?

— Я  не думаю, що в секторі енергетики  Німеччина,  ЄС та Росія будуть діяти. Є країни, як Сербія, Болгарія, Фінляндія, які ще більше ніж ми (Німеччина. — Авт.) залежать від поставок російського газу (їх обсяг перевищує 30% всіх закупівель блакитного палива. — Авт.). Ми не зможемо до початку зими замінити ці обсяги. Тому я не думаю, що найближчим часом енергетичний сектор буде предметом санкцій ЄС щодо Росії.

— Яку суму фінансової підтримки готовий надати ЄС на відновлення України в цілому та сходу зокрема?

—  ЄС обіцяв 11 мільярдів євро. Це суттєві суми,  але, можливо, не достатні для стабілізації.

— Які проекти можуть реалізовуватися?

— Східний комітет німецької економіки, по-перше, запропонував нашому уряду програми підтримки молодих менеджерів із України. Зокрема, активно запрошуємо їх на стипендію в німецькі компанії. По-друге, зараз розробляємо концепцію для модернізації ЖКГ. Під це  готують підлотні проекти. В місті Жовква такий проект із модернізації галузі вже розпочато. Щодо сходу — поки важко сказати. Обсяг  фінансування залежатиме від рівня модернізації. Після закінчення кризи залучатимемо німецькі компанії в Україну, щоб вони   допомагали у відновленні зруйнованої інфраструктури.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати