Чи правий кредитор?

Цього року споживче кредитування в Україні побило рекорд — вперше в історії третина всіх кредитів, що були видані фізичним особам, припадає на так звані малі кредити (до $5000). Однак неабиякі темпи зростання демонструє й сегмент проблемного кредитування. За даними експертів, до 28% усіх споживчих кредитів виявляються високоризикованими, бо клієнти платять нерегулярно або не платять зовсім. У сусідній Росії на тлі цих проблем вже починають говорити про згортання кредитних програм. Тож минулого тижня на круглому столі «Споживче кредитування. Динаміка ринку та підводні камені» усіх цікавило, чи ж підуть цим шляхом також і українські банкіри...

Утім, як виявилося, вони поки що налагоджені досить оптимістично (хоча й скаржаться на численні проблеми). Тож потенційний споживач може бути спокійним: обсяги ринку кредитів в Україні будуть і надалі розширювати.

Та чи правда, що беззаставні готівкові кредити можуть собі дозволити лише великі банки (та й то лише під час акцій, що провадяться для залучення максимальної кількості клієнтів), а ефективні ставки цього виду кредитування настільки високі, що банки сповна відшкодовують за рахунок добросовісних позичальників «втрати» від неповернених кредитів?

Відповідаючи, представники українського ринку кредитування заявили: «Українці здатні платити». До того ж, на думку банкірів, якщо дивитися не на відсотки, а на готівку, то їхні клієнти переплачують відносно небагато, особливо з невеликих позик. Що ж до проблем, які так чи інакше непокоять банкірів, то на першому місці — відсутність законодавчого врегулювання заходів для повернення кредиту. Зокрема, польський підприємець, член правління ЗАО «Догмат Україна» (ТМ «Єврокредит») Ярослав Копецький заявив: «Я шокований Україною! Якщо я звертаюся до міліції з приводу шахрайства недобросовісних клієнтів, то вони починають перевіряти мою компанію, документи й правильність видачі кредиту, а не того, на кого написано заяву!». Інший учасник круглого столу, директор київського філіалу «Розрахунковий центр» Олег Ганоцький додає: «У Великій Британії за позивом банку виконавці приходять, наклеюють жовту стрічку й через три тижні в разі несплати боргу конфіскують усе, аж до дитячих іграшок. У нас же виконавцям треба спочатку заплатити, щоб вони хоча б з кабінету вийшли!». Банкіри також незадоволені судовою владою. Аж надто багато часу займають і дорого коштують (більше, аніж сума позову) слухання у судах.

Однак народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності, а також відомий банкір Станіслав Аржевітін статистиці не довіряє. На його думку, банки нині не повинні збільшувати обсяги кредитування. Актуальним для них є зменшення кредитних ставок і налагодження інфраструктури. «Інакше буде криза», — прогнозує депутат. Він також критикує банки за недобросовісну рекламу, в якій обіцяють зовсім не те, що є насправді. Як наслідок, страджає довіра людей до банківської системи.

Фахівці в галузі споживчих кредитів мають на цю проблему свій погляд. Так, директор фінансово-економічного департаменту групи компаній «Фокстрот» Володимир Шульмейстер вважає, що після того, як зменшиться ризик кредитування, скоротиться й процентна ставка, тобто ціна кредитів. Як безпосередній гравець на цьому ринку, він також впевнений, що ризикам кредитування не вдасться запобігти завдяки страхуванню. Однак Шульмейстер не панікує і цитує колегу Копецького: «Буде розвиватися іпотека, автокредит тощо, незважаючи на ризики. Це такий бізнес!».

Отже, українські банкіри готові й надалі інвестувати кошти в споживче кредитування. Молодість ринку й високий рівень ризику в цій справі їх не лякає. Не заважають їм, як виявляється, і численні прогалини в законодавстві, на які скаржилися деякі банкіри. Втім вимогам банкірів до уряду щодо врегулювання відносин між банками, клієнтами та правоохоронцями, звичайно ж, не можна нехтувати. Саме захист державою інтересів власника є нині однією з ключових проблем створення в країні сприятливого бізнес-середовища.