Чи всім вигідна допемісія?

Стриману, але погано приховану радість випромінювали представники грантів українського фондового ринку компаній «Драгон Капітал», «Ренесанс Капітал», «Кинто», «Конкорд Капітал» і «Сінком». Викладаючи журналістам зміст і суть рішення суду, який визнав недійсним рішення загальних зборів ВАТ «Запоріжсталь» (7 червня) про приєднання до металургійного комбінату «Запоріжсталь» п'яти товариств з обмеженою відповідальністю й про додаткову емісію акцій підприємства, вони ратувати за зневажену мажоритарними акціонерами справедливість.

Нагадаємо, 7 червня 2006 року на загальних зборах акціонерів «Запоріжсталі» було запропоновано приєднати до підприємства п'ять сателітів, які тісно співпрацювали з ним: «Запоріжсталь-Інвест- Торгпром», «Стіл Трек», «Торговий дім Запоріжсталь», «Торговий дім вогнетривів» і «Центросталь». У результаті планувалося розширити статутний капітал на 450 мільйонів гривень шляхом додаткової емісії акцій (1,8 млрд. простих іменних акцій номіналом 0,25 гривні). Крім того, збори ухвалили рішення про обмін акцій «Запоріжсталі» на 100-відсоткові частки в статутних фондах приєднуваних компаній.

Аргументом для злиття стала заява про те, що відбувається процес об'єднання «Запоріжсталі» з багаторічними партнерами, й це дозволить підвищити рентабельність основної діяльності, а також ринкову капіталізацію, оптимізувати поставки сировини й т.д. Крім того, як обґрунтування цього процесу використовувалася інформація про те, що компанія «ТД «Запоріжсталь» розробляє родовища коксівного вугілля в Ростовській області для потреб «Запоріжкоксу». Насправді, як повідомляє вельми інформований інтернетсайт «Укррудпром», цих родовищ торговий дім поки що не має, хоча він дійсно купив вуглезбагачувальну фабрику «Шолоховська» (сума угоди майже $5 млн.).

Названі вище міноритарні акціонери, які є «за сумісництвом» великими акулами фондового ринку, не підтримали ідею нарощування статутного фонду «Запоріжсталі». І дивуватися тут, природно, нічому. Подібна операція їм не вигідна, оскільки, як завжди в таких випадках, призводить до фінансових і репутаційних втрат. І при цьому не рятує ні можливість продати акції (для цього їм було встановлено термін до 22 липня цього року), ні придбати акції нової емісії, що зазвичай буває досить складно. Міноритаріям, як слабкій ланці, відради практично не залишилося. Ось лише «мажори» самі надали, причому абсолютно добровільно, непоганий шанс для того, щоб оспорити рішення зборів. Вони не допустили «молодших братів своїх» навіть на збори, посадивши їх (ніби через відсутність місць) в окремому приміщенні біля телевізорів, не дозволивши їм таким чином мати й, головне, висловлювати свою думку. І хоча за запропоновані рішення проголосували 96,82% акцій, суд вирішив справедливим і законним його скасувати.

Проте говорити про повне торжество справедливості ще рано. Навіть у тому випадку, якщо це судове рішення не буде спростоване й набере чинності, мажоритарні акціонери зможуть провести нові збори, врахувавши всі допущені раніше процедурні порушення, й отримають точно такі ж самі результати голосування. Тим більше, що економічну доцільність такого злиття не зможе обґрунтувати хіба що повний профан.

І все ж таки за міноритаріїв прикро. Їх права українське законодавство враховує зовсім незначно. Для того, щоб вирішити цю проблему, в парламент уже давно представлений проект нового господарського кодексу, що вже встиг обрости пилом. Але, схоже, він також не стане на захист міноритаріїв, оскільки у Верховній Раді нашої країни представлені головним чином «мажори». Їхні інтереси — зовсім у іншому. Сьогодні, наприклад, обговорюється норма про те, що збори акціонерного товариства можуть бути визнані правомочними навіть у тому випадку, якщо в них взяли участь власники 50% плюс одна акція.

Крім того, днями в парламент був внесений законопроект, спрямований на те, щоб звільнити від оподаткування емісійний прибуток — різницю між ринковою й номінальною ціною випущених акцій. Жодних сумнівів — ці заходи, запропоновані народними депутатами Сергієм Буряком, Василем Хмельницьким (фракція БЮТ) і Дмитром Сандлером (фракція Партії регіонів), підштовхнуть український фондовий ринок, який надто повільно розвивається. У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що економічний розвиток України вимагає залучення значного інвестиційного капіталу, й найбільш прийнятним механізмом для цього є емісія цінних паперів. Ось лише незрозуміло, чому жертвою цього нового важеля для підйому вітчизняної економіки мають стати міноритарні акціонери, яких країна в період приватизації породила у великій кількості? Чи потрібні Україні ще й нові сплески соціального невдоволення?