Чи встоять озимі посіви?

Немає справжньої зими без морозу та снігу — твердить народна приказка. Та глобальне потепління може внести до неї свої корективи. Ґрунт без снігу та 20 градусів морозу — переважно такий український пейзаж сьогодні. Після новорічних свят Український гідрометеоцентр розповів, що це сибірський антициклон приніс в Україну безсніжну погоду із сильними морозами. Це, на думку фахівців, у свою чергу створює ризик для посівів озимих рослин у східних, північно-східних і північних областях, де сніговий покрив недостатній. У Міністерстві аграрної політики України прояснити ситуацію відмовилися. «День» вирішив поцікавитися у експертів: наскільки реальна загроза вимерзання озимих посівів у регіонах?

Микола ГАВРИЛЮК, академік-секретар відділення землеробства i рослинництва Української академії аграрних наук:

— Загроза реальна. Ситуація в південно-східних і особливо — в північних районах Харківської, Сумської, Луганської областей не досить сприятлива для розвитку озимих культур. Середньодобові температури сьогодні досить низькі: - 20 і нижче. На вузлі кущіння 11...-12 градусів.Це рубіж, критична межа вимерзання. Зниження температури до 13...-14градусів означає вимерзання. Тому, дійсно, якщо така погода триватиме й надалі, то не виключено, що озимі можуть постраждати досить сильно.

Якщо висота снігового покрову була б хоч десять сантиметрів, тоді навіть при температурі мінус двадцять ніщо б не загрожувало росту та розвиткові рослин. А коли немає снігового покрову, а швидкість вітру сьогодні у тих районах 25—30 метрів на секунду, особливо в нічні години, і промерзання ґрунту досягло одного метра — це все призводить до того, що рослина потрапляє в мертву зону, льодову глибу.

Але стверджувати, що все вимерзає, ми ще не можемо. Сьогодні озимі стоять на межі вимерзання. Подальше зниження температури з продовженням цієї позиції протягом доби може призвести до погіршення ситуації. Ми постійно провадимо моніторинг температур. Для цього Аграрна академія працювала й у вихідні. У регіонах постійно працюють науково-дослідні установи, які також ведуть постійний моніторинг стану озимих. Ми сьогодні відібрали моноліти на пророщування, робимо біохімічний аналіз і фіксуємо, що критична ситуація в цих районах настає.

Найгірше почуваються озимі ячмінь і ріпак. Особливо сорти, які не адаптовані до агроекологічних умов цих регіонів. На всій території Україні засіяно ріпаком понад мільйон триста тисяч гектарів, з яких 20% припадає на ризикові регіони. Пшениці в цих критичних регіонах значно менше — 100—120 тисяч гектарів.

Алекс ЛІССІТСА, президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»:

— Справа в тому, що у нас випало дуже мало снігу. Тому й існує небезпека, що ми можемо отримати не той кінцевий результат, на який розраховували восени. Однак я вважаю, що в більшості регіонів ці побоювання дещо перебільшені. Це стосується південної частини України, для якої морози не дуже загрозливі. Як ми знаємо, ця небезпека можлива у центральних регіонах — це Київська, Чернігівська області, де дійсно дуже сильні морози з вітрами і при невеликому сніговому покрові. Можуть постраждати також і Сумська та частина Черкаської, Житомирської областей.

Прогнози щодо врожаю на наступний рік були різні, й експерти притримувалися думки, що може бути й 40 мільйонів тонн зерна загалом. Наскільки ця цифра може зменшитися? Гадаю, з висновком потрібно почекати тиждень—два. Бо важко сказати, наскільки зернові, які вже проросли, дійсно пошкоджені. Можливо, це 5%, можливо, 10%, а може й нічого не втратимо. У нас, по суті, озимого ячменю дуже мало, в основному посіяні пшениця і ріпак. Я думаю, що більше постраждає ріпак. Бо у нас в більшості випадків немає надійних, випробуваних технологій його вирощування.

Взагалі потрібно впроваджувати нові технології. Це завдання для уряду. За радянських часів морози були і 20, і 30 градусів, хоча зараз снігу дійсно менше. Тому я не думаю, що зараз потрібно дуже драматизувати ситуацію, бо в Європі вже йде потепління.

Тетяна АДАМЕНКО, начальник відділу агрометеорології Укргідрометеоцентру:

— Останніми роками Сибірський антициклон впливав на нашу погоду не так активно. А взагалі — це класична ситуація для зимового періоду. Але вона ускладнюється відсутністю снігу. Сніг, який можна вважати за надійну зимову ковдру для рослин, наявний тільки у західних областях. На решті території його або взагалі немає, або залишки. Це дуже небезпечно для озимих культур, зокрема для тих, що посіяні пізно. Озимий ячмінь сіють на півдні — і це правильно, а ріпак — по всій території. Тому ті, хто посіяв ріпак на сході та на півночі, зазвичай ризикують. Я думаю, що в них будуть збитки. Хоча вже зараз розпочалося потепління, воно надходить iз заходу, але дуже повільно. Бо цей антициклон — потужне утворення. Тому схід і північ України будуть під його впливом аж до 11— 13 січня. Однак панікувати не варто. Можливі лише локальні неприємності.

ДО РЕЧІ

Але селянину загрожують не лише морози. Для нього дуже важливо вчасно одержати кредит під майбутній врожай чи заздалегідь, за вигідними цінами, продати його на експорт. Але якою буде політика уряду в цьому питанні, ще не ясно.

Щоправда, у Міністерстві аграрної політики України розраховують, що реальний експорт зернових з українських портів почнеться вже до кінця поточного місяця. «Зі вчорашнього дня комісія, що займається цим питанням, почала роботу. Наш представник там — один із заступників міністрів. Наша позиція відома — якнайшвидше почати розв’язання цього питання. Гадаю, що десь до кінця місяця почнеться реальне відвантаження», — повідомив учора міністр агрополітики Юрій Мельник перед відкриттям засідання Кабінету Міністрів. Нагадаємо, що уряд України з 1 липня 2007 року встановив квоти на експорт зерна в об’ємі 12 тисяч тонн, які учасники ринку кваліфікували як заборонні. У листопаді минулого року Кабінет Міністрів вирішив продовжити дію цих квот до кінця року, а з 1 січня по 31 березня 2008 року дозволити експорт 1,2 мільйона тонн зерна. Ключовим чинником під час видачі ліцензій і розподілі квот конкретної компанії є статистка її експорту в минулому. Експортний потенціал України на 2007/2008 маркетинговий рік експерти оцінюють у чотири — п’ять мільйона тонн.