Чим небезпечний полегшений споживчий кошик

Державна служба статистики та «Інтерфакс Україна» принесли нам у Святвечір дві новини. Першу можна в принципі назвати майже хорошою. Зростання споживчих цін в Україні за підсумками 2016 року становить 12,4% і збігається з прогнозами Нацбанку та уряду, опинившись істотно нижче показників минулих років: 2015 рік — 43,3%, 2014 рік — 24,9%.

За даними Держстату, за грудень минулого року споживчі ціни зросли лише на 0,9% проти 1,8% за листопад і 2,8% — за жовтень. У Держстаті також уточнюють, що середньорічна інфляція 2016 року (січень-грудень до січня-грудня попереднього року) була на рівні 13,9%.

Нагадаємо, на 2017 рік уряд і Нацбанк прогнозують подальше уповільнення зростання споживчих цін. Інфляція, за їхніми даними, сповільниться до 8-8,1% при прискоренні зростання економіки до 3% з 1-1,5% минулого року.

Щоправда, не виключено, що прогноз щодо споживчої інфляції на 2017 рік може скоригувати друга новина, що з’явилася у Святвечір. У Держстаті підрахували, що 2016 року зростання цін виробників в Україні прискорилося до 35,7%, тоді як 2015 року вони зросли на 25,4%, а 2014-го — на 31,7%.

І якщо в грудні минулого року споживча інфляція була, як зазначалося вище, 0,9%, то в промисловості України вона досягла 3,2% проти 2,2% в листопаді. Цей негативний ріст, за даними Держстату, пояснюється подорожчанням видобутку кам’яного вугілля та металевих руд — на 18,6% та 18,9% відповідно.

Середньорічне зростання цін у промисловості, відзначають у Держстаті, 2016 року (січень-грудень до січня-грудня попереднього року) становило 20,5%. Що конкретно визначило цей показник й істотно більший, ніж за два попередні роки, індекс цін промисловості (рік до року), в Держстаті замовчують.

Зростання промислових цін для підприємств та й, можливо, для держбюджету — це, безумовно, добре. Але чи добре це також і для населення, яке є кінцевим споживачем продукції — хліба, ковбас, молочних виробів, каструль, одягу тощо? Чи вплинуть промислові ціни минулого року на споживчі ціни 2017 року?

Відповідаючи на це питання, доктор економічних наук і професор Олексій Плотніков сказав «Дню», що залежність між цими показниками, безумовно, є. Однак, на його думку, вона не є лінійной і підрахувати її зараз украй складно.

«Дійсно, це незвичайний сигнал, — зазначив у коментарі «Дню» виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, — промислова інфляція більш ніж удвічі перевищує споживчу. Хотілося б також почути, чому це сталося ...

Проте наприкінці 2017 року ми побачимо споживчу інфляцію на рівні 10-12%. Це — базовий рівень інфляції, на яку я б орієнтувався». «Однак специфіка інфляції в Україні, — сказав експерт, — полягає в тому, що вона базується на споживчому кошику. І вона (інфляція) може бути різною для певних груп споживачів. У наведеному прогнозі 10-12% виведено з розрахунку на мінімальний споживчий кошик вартістю 3200 гривень. Але люди, що мають менші доходи, насправді стикаються з вищим рівнем інфляції. І навпаки: для тих, хто має доходи вищі за 3200 гривень, інфляція буде нижчою наведеного мною базового рівня. А ті, хто заробляє менше як 3200 гривень, можуть отримати інфляцію, скажімо, в 20 або навіть 30%. Тобто все залежить від вагомості реального споживчого кошика, що є у розпорядженні людини».

«Зі споживчим кошиком в Україні взагалі багато незрозумілого. Правильна його структура не повинна ґрунтуватися на мінімальних показниках. У нас же його формували, виходячи з мінімального рівня доходів. Це суперечить загальноєвропейській практиці. Там цей кошик складають з урахуванням середнього заробітку в країні. В Україні він сьогодні становить 5400 гривень на місяць. І якщо родина складається з двох працюючих дорослих, то їхній прибуток слід розраховувати як 10 800 гривень. Виходячи з нього, потрібно б складати й споживчий кошик».

«Крім того, — додає Устенко, — чим біднішою є країна, тим більшу частку в кошику складають продукти харчування. І донедавна в Україні вони наповнювали кошик на 55%, тоді як у Польщі, наприклад, приблизно на 30%, а у Франції — менше 15%. Але восени минулого року Держстат змінив споживчий кошик для українців і відвів в ньому для продуктів харчування менше місце — 38%. Ми що вже майже наздогнали за рівнем життя Польщу? Це підсилює мої сумніви у правильності визначення структури українського споживчого кошика».

«Але якщо ціни виробників зростають швидшими темпами, ніж споживчі ціни, — повертається експерт до питання «Дня», — то зрозуміло, що в наступний період часу це випередження ляже на плечі споживачів. Вищий рівень інфляції виробників однозначно йде в плюс для рівня споживчої інфляції».

Однак Устенко підкреслює, що цей плюс не вплине на зміну прогнозу інфляції, названого ним базовим (10-12%) ... До цього нам залишається додати, що в державному бюджеті на 2017 рік передбачено 8% інфляції. А промислова інфляція минулого року, повторюємо, — 35%. Чи стикуються, панове статистики, між собою ці дві цифри?