Чим загрожує Україні скандал з Гонтаревою

З одного боку, будучи народним депутатом, за наявності інформації про правопорушення він міг звернутися до Генеральної прокуратури або ініціювати у ВР створення тимчасової слідчої комісії.

Але, зважаючи на близькість нинішньої глави НБУ до Президента країни і їхню довгу історію стосунків, наявність потужної фракції Президента в парламенті й перебування Генеральної прокуратури у вертикалі все того ж Президента, передбачити результат наведених вище дій нескладно.

Таким чином, апеляція Тарути до зовнішніх «донорів», від яких залежить політика й економіка країни, цілком логічна.

З другого боку, якщо повернутися до якості валютної й банківської політики Гонтаревої, її не можна назвати ефективною.

Масова ліквідація банків «де треба й де не треба», замість консолідації банківської системи підірвала довіру вкладників до неї.

Досі залишилися без відповіді запитання про цілі багатомільярдного рефінансуванні банків у 2014—2015 роках, після якого низка банків, що отримали допомогу, були ліквідовані.

Грошей для виплат депозитів ліквідованих банків у фонді гарантування вкладів недостатньо, й він регулярно потребує докапіталізації. Лише у жовтні цього року він додатково залучив понад 6 млрд грн.

Незважаючи на відносно ефективну політику стабілізації валютного курсу, були створені значні обмеження на перетікання капіталу, що відвернуло інвесторів від України. Хто готовий інвестувати в країну, якщо немає можливості забрати зароблений прибуток у вигляді дивідендів? І це при тому, що існує цілий сірий ринок, що забезпечує міжнародні транзакції під 0,5—4% від такої суми. Для них обмежень немає?

Досі не ініційовані зміни до Декрету «Про валютне регулювання» 1993 року, що залишають українську банківську й валютну система в «постсовку». Ініціатором таких змін має бути саме Національний банк, але цього питання досі немає на порядку денному».

Кредитування економіки «де факто» заморожене нормативами НБУ, ні громадяни, ні тим паче бізнес не готові кредитуватися під 20—25% річних, це просто робить українських підприємців неконкурентними з їхніми європейськими колегами.

Через реалізацію класичних функцій центробанку (грошово-кредитне регулювання, облікова, емісійна політика та інші), це одна з найвпливовіших інституцій для забезпечення економічного розвитку країни. Але такі завдання так само не стоять ні в поточному порядку денному, ні навіть у публічному обговоренні, хоча сьогодні саме політика Нацбанку може дати відчутний поштовх економічному зростанню.

Що стосується «фактажу», озвученого Тарутою, цим, звісно, мають займатися правоохоронні органи. Звинувачення досить серйозні, й у Європі, куди прагне Україна, цього було б достатньо для тимчасового усунення глави Центробанку на час проведення слідства.

Замість публічного аналізу наведених у брошурі Тарути фактів глава центробанку обрала тактику «найкращий захист — це напад» і висунула звинувачення до Тарути. Не найкраща тактика для людей, які стежать за своєю репутацією.

Чим закінчиться інцидент?

Упевнений, зараз почнуть спливати додаткові факти, що підтверджують звинувачення. Ворогів у глави Нацбанку дуже багато, це не омине й формат відносин із зовнішніми донорами й партнерами України. Торкнеться цей скандал і Президента, пов’язаного довгою історією стосунків з Гонтаревою, чим  скористаються його опоненти.