Де мільйони Розенка?

Міністр енергетики й вугільної промисловості Ігор Насалик зараз має думати переважно про енергоефективність і просувати відповідні рішення уряду. Отже, не дивно, що у вівторок він поділився з журналістами грандіозними планами на цьому напрямку. «Зараз у певному місті запускається пілотний проект щодо монетизації субсидій, – цитує міністра УНІАН, – які отримує населення на енергоносії. Його суть полягає у використанні електронних енергетичних карток».

«Тобто на картці Ощадбанку міститься вся субсидія, – роз'яснював він. – Людина може розраховуватися цією карткою лише за ті послуги, які надаються щодо тепла, інших комунальних послуг, словом, по тому, що покриває субсидія. Під кінець опалювального сезону гроші, які залишилися на картці, людина зможе монетизувати: зняти готівкою й використовувати на власний розсуд». Насалик цього разу скромно умовчав, про яке саме «певне» місто йдеться. Але раніше на одному з телеканалів він щиро визнав, що містом експерименту стане відомий своїми хіміко-екологічними проблемами Калуш, у якому нинішній міністр був мером у 2006–2014 роках. Чиновник повідомив, що цей проект уже отримав підтримку міністра соціальної політики Андрія Реви, а зараз йде обговорення з віце-прем'єр-міністром і міністром ЖКГ Геннадієм Зубком.

Цікаво, що лише місяць тому Рева попереджав, чим загрожує монетизація субсидій. «Ось бабуся отримує 1130 гривень пенсії й 2140 гривень субсидії. Тепер питання: вона їсти хоче? І от бабуся думає: «Треба ж 2140 гривень заплатити і ще 60 гривень з пенсії. Може, я 500 грн на ліки візьму, а з наступного місяця віддам». Але з наступного місяця – ще 500 гривень, і борг у неї починає накопичуватися», – розповідає міністр. Він не вважає хорошою ідеєю робити гроші на субсидії цільовими. «Для цього потрібно відкрити 9 мільйонів рахунків і класти реципієнтам ці гроші на рахунок. Скільки часу займе ця процедура? Потім люди повинні прийти й сплатити з цих рахунків комунальні послуги. Банки виграють від такої кількості операцій, але чи виграють люди?» – запитує чиновник, відповідальний за якість життя в країні.

Утім, слід віддати належне його сміливості. Адже нинішній прямий керівник Реви віце-прем'єр-міністр Павло Розенко, ще будучи міністром соцполітики, підрахував у лютому цього року, що заощаджені людьми в результаті монетизації 1,5 мільярда гривень субсидій можуть бути монетизовані. «Цього року у нас тепла зима. Ми не виключаємо, що наприкінці опалювального сезону на рахунках споживачів за півроку накопичиться певна сума заощаджених коштів. За нашими підрахунками, – близько 1–1,5 мільярда гривень. Я за те, щоб цю суму можна було монетизувати», – переконував Розенко. На його думку, тоді в майбутньому у людей з'явиться стимул для економії в наступному сезоні.

У той же час він упевнений, що заощаджені за зиму гроші було б краще спрямувати на підвищення енергоефективності, а не на споживчі потреби громадян і розповідав про можливі механізми, які вже у той час розробляли Держенергоефективність разом з Мінрегіоном. «Є кілька варіантів: монетизувати й роздати людям, повернути до держбюджету або ж залишити на віртуальних рахунках, щоб люди могли використовувати їх для майбутніх оплат», – віщав Розенко. Але де сьогодні ці мільярди, заощаджені в результаті минулої теплої зими? І чому явний провал планів міністра Розенка не перешкодив йому зайняти в уряді Гройсмана посаду віце-прем'єра?

Відповіді на ці запитання дає нещодавня заява Міжнародного валютного фонду, який закликає взагалі ліквідувати субсидії на енергію з викопних видів палива. «З боку МВФ ми позначили два однаково важливі моменти, – сказала минулої п'ятниці глава фонду Крістін Лагард на фінансовій конференції у Відні, – перший з них полягає в тому, щоб прибрати в усьому світі субсидії на споживання електричної енергії, що виробляється на викопному паливі». Як другу важливу пропозицію, на думку МВФ, Лагард відзначила необхідність створення механізму, що відповідає за визначення вартості викидів діоксиду вуглецю в атмосферу. Його основною метою стане заборона кількості шкідливих викидів, з якими пов'язують явище глобального потепління.

Лагард, безумовно, говорить правильно, тому що мислить глобально. Вона знає, які ризики для землян несе потепління клімату, але не розуміє, як в українській все ще індустріальній економіці може бути така висока корупція і така низька мінімальна зарплата й відповідно – пенсія. Не можна залишити людей з такими мізерними доходами ще й без субсидій на оплату комунальних послуг. Але нашій владі не вперше будувати повітряні замки.

Директор департаменту соціальної політики Інституту місцевого розвитку, експерт проекту підтримки програми житлових субсидій Антон Левицький підкреслює, що до монетизації слід підходити зважено й обережно. «Монетизація субсидій сама по собі лише загострить проблему несправедливого розподілу допомоги на оплату послуг. Адже зараз великі суми житлових субсидій нараховуються домогосподарствам, забезпечених великим набором послуг, що проживають у більшому за площею житлі. Якщо сім'я не має гарячого водопостачання, опалювання, вона не отримує субсидії на ці послуги», – зазначає експерт. «Соціальна сфера – не місце для експериментів, – констатує він. – Перший крок реформ – соціальна підтримка малозабезпечених домогосподарств – здійснений. Наступні кроки – підвищення ефективності, адресності державної допомоги, впровадження стимулів до енергозбереження. Над цим необхідно працювати, але підхід має бути зваженим, грамотним і професійним».