Держава хоче багато знати

TOPAZ — так називається комп’ютерна система, що здійснює обслуговування платежів за пластиковими картками. Однак на відміну від старої, загальноприйнятої системи, тепер не тільки українські, призначені для внутрішнього користування картки, але й міжнародні (насамперед VISA) будуть обслуговуватися всередині країни під пильним оком рідної держави. А держава — це не тільки Національний банк, але й численна рать «компетентних» органів, для яких законність та інтереси суб’єктів економічної діяльності часом ніщо. Тому сьогодні ніхто не може поручитися, що потім не з’являться обмеження на оплату покупок за кордоном і на зняття готівки за кордоном, не буде потрібне декларування оборотів за картками.

Фахівці НБУ поділяють ці побоювання пересічних громадян, чиї кошти можуть виявитися незахищеними перед свавіллям держави. Директор департаменту платіжних систем НБУ Віктор Кравець прокоментував ситуацію так: «Знову доводиться вести мову про надзвичайно жорстку фіскальну політику: нараховується 23 статті законів, які дають доступ до рахунку. Якщо ми кажемо, що в правовій державі всі рівні перед законом, то державні органи мають отримувати доступ до рахунку тільки через суд. Уже третій рік Верховна Рада не може розглянути закон про розрахунки і платежі, третій рік триває запекла боротьба за право доступу до рахунку. Податкова, Соцстрах, Пенсійний фонд, інші фонди — всі хочуть запустити руку в кишеню власника. Позиція Нацбанку однозначна: ніхто не має права вільного доступу до рахунку клієнта, якщо немає рішення суду. Виявили порушення? Судіться! Не платить податки? Також судіться, доводьте правоту, але ні в якому разі не за принципом «прийшов, побачив, відібрав».

Останні новини з «карткового фронту» підтверджують найгірші побоювання: проект положення про порядок роботи із пластиковими картками, запропонований НБУ, передбачає настільки жорсткі обмеження, що взагалі може йтися про відмову багатьох клієнтів від карток.